Постанова
Іменем України
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 127/18198/20
провадження № 61-15533св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Комунальне підприємство "Вінницьке шляхове управління", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Тамари Володимирівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Сичука М. М., та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 серпня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суду з позовом до Комунального підприємства "Вінницьке шляхове управління" про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 08 листопада 2018 року при виході з тролейбуса на зупинці громадського транспорту "вул. М. Грушевського" по вул. Театральній у м. Вінниці в напрямку руху з вул. Київської на вул. Соборну зі сторони входу у центральний парк міста вона спіткнулася та впала, після чого не змогла піднятися. Падіння сталося внаслідок того, що вона потрапила ногою у виїмку через відсутність у тротуарному покритті кількох тротуарних плиток. Каретою швидкої допомоги вона доставлена у Міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги (далі - МКЛ ШМД), згідно з випискою якої від 08 листопада 2018 року № 10601 о 16:11 годині їй встановлений діагноз - закритий черезпідвертлюговий перелом правого стегна зі зміщенням.
Згідно з випискою № 12147 з медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення лікарні ШМД вона з указаним діагнозом перебувала на стаціонарному лікуванні з 08 листопада 2018 року по 01 грудня 2018 року. Короткий анамнез: "Зі слів хворої, травма на вулиці 08 листопада 2018 року, близько 16:00 години, впала на тролейбусній зупинці, виходячи з транспорту, на правий бік. Бригадою ШМД доставлена в травмпункт МКЛ ШМД, госпіталізована в травматологічне відділення для оперативного лікування. Проведене лікування: 14 листопада 2018 операція: відкрита репозиція ОМС черезпідвертлюгового перелому правого стегна право проксимальною стегновою пластикою. Отримувала ряд призначених медичних препаратів. Після виписки рекомендовано подальше лікування за місцем проживання, хода на милицях 10 тижнів, не наступаючи на праву ногу. Призначено ряд медикаментозних препаратів.
04 вересня 2019 року з причини загального захворювання опорно-рухового апарату їй встановлена друга група інвалідності безтерміново.
У результаті отриманої травми, операції, довготривалого лікування, отримання інвалідності, понесення матеріальних витрат їй завдана майнова та моральна шкоди.
Відповідач як балансоутримувач вулиці, на частині якої через незадовільний стан дорожнього покриття вона отримала травму, зобов`язаний, зокрема, здійснювати постійний контроль експлуатаційного стану усіх елементів дорожніх об`єктів, включаючи своєчасний ремонт дорожнього покриття, негайно усувати виявлені пошкодження, інші перешкоди у дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух. Проте відповідачем допущена бездіяльність, що є підставою для покладення на нього обов`язку з відшкодування завданої їй майнової та моральної шкоди.
Вказувала на те, що спричинена отриманою травмою внаслідок бездіяльності відповідача майнова шкода становить 24 285,00 грн та полягає у придбанні ліків, протезуванні, інших витратах, пов`язаних з травмою. Розмір завданого каліцтвом відшкодування на підставі вимог статей 1195, 1202 ЦК України слід стягувати з відповідача щомісячними платежами у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. За час від дати отримання нею травми до місяця, у якому нею пред`явлений позов, стягненню з відповідача підлягає розмір коштів, виходячи з такого розрахунку: 7 446,00 грн (3 723 x 2 за листопад - грудень 2018 року) + 50 076,00 грн (4 173 x 12 місяців 2019 року) + 37784,00 грн (4723,00 x 8 місяців 2020 року) = 95 306,00 грн. Моральна шкода становить 50 000,00 грн.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила стягнути з КП "Вінницьке шляхове управління" на її користь загальну суму відшкодування у розмірі 169 591,00 грн, а також, починаючи з вересня 2020 року, довічно щомісячно на її користь одну мінімальну заробітну плату на відшкодування завданої каліцтвом шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 20 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того що позивач не довела заподіяння їй відповідачами майнової та моральної шкоди, не надала суду належних, допустимих та достатніх доказів, які би підтверджували вказані нею обставини відносно КП "Вінницьке шляхове управління", орендаря, а прямий причинний зв`язок між діяннями (бездіяльністю) відповідачів та заподіянням позивачці шкоди не встановлений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Т. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не врахував, що за змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
Отже, суди поклали тягар доказування усіх елементів деліктного зобов`язання на позивача, в той час як вона мала надати суду лише докази наявності шкоди.
Посилаючись на те, що позивач не надала доказів отримання нею травми саме внаслідок пошкодження тротуару, суди не врахували показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які їхали із позивачем у одному тролейбусі та вийшли разом із нею на одній зупинці, та які підтвердили факт пошкодження тротуару станом на 08 листопада 2018 року внаслідок вищерблення декількох тротуарних плиток у покритті тротуару на зупинці транспорту вул. Грушевського з боку входу до ЦПКВ, а також факт падіння позивача внаслідок потрапляння її ноги у яму, яка утворилася від відсутності тротуарних плиток.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 666/213/16-ц (провадження № 61-176св20), від 08 серпня 2019 року у справі № 761/1604/13 (провадження № 61-15532св18), від 12 листопада 2020 року у справі № 404/7922/17 (провадження № 61-8256св19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_2 в особі адвоката Браславець Я. Ю. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до виписки № 12147 з медичної карти стаціонарної хворої травматологічного відділення, ОСОБА_1 у зв`язку із закритим черезпідвертлюговим переломом правого стегна зі зміщенням перебувала на лікуванні з 08 листопада 2018 року по 01 грудня 2018 року.
Зі слів хворої вона травмувалася 08 листопада 2018 року близько 16:00 години на вулиці Театральній, упавши після виходу з тролейбуса на зупинці "вул. М. Грушевського". Бригадою ШМД була доставлена в травмпункт МКЛ ШМД, госпіталізована в травматологічне відділення, перенесла оперативне лікування.
Згідно з довідкою серії 12 ААБ № 369277 до акта огляду 04 вересня 2019 року медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності безтерміново з причини загального захворювання опорно-рухового апарату.
КП "Вінницьке шляхове управління" відповідно до власного Статуту 2017 року належить до комунальної власності територіальної громади м. Вінниця, яка є його засновником в особі Вінницької міської ради.
На підставі договору оренди від 01 грудня 2014 року, укладеного між Вінницькою міською радою та ОСОБА_2, остання набула право оренди на земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_1.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.