Постанова
Іменем України
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 296/9403/20
провадження № 61-16479св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2021 року, ухвалене у складі судді Драча Ю. І., та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 240/4918/18 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 02 жовтня 2018 року № 199, яким йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування (в оренду), строком на 49 років, земельної ділянки за кадастровим номером 1820880900:16:000:0009 для сінокосіння, площею 216,5 га, яка розташована на території Бердичівського району Житомирської області, згідно з клопотанням від 03 травня 2018 року. Протиправність та винність відповідача доведена судовим рішенням. Ця обставина доказуванню не підлягає.
Вказував на те, що протиправними діями відповідача йому заподіяно моральної шкоди, яку він оцінює на власний розсуд у 1 000 000,00 грн та вважає, що вказана сума буде достатньою для відновлення душевної рівноваги.
Так, моральна шкода виразилась в душевних стражданнях, пережитих ним у зв`язку із неправомірними діями відповідача, який зобов`язаний діяти чітко із законодавством, у зв`язку з чим похитнулася віра в державні органи та державу Україна.
Крім того, за наявності очевидного права та підстав для його реалізації він був змушений виділяти тривалий час для звернення до юристів та судових органів, щоб усунути незаконні перешкоди зі сторони відповідача, що позбавляло його можливості своєчасно вирішувати побутові проблеми і нормально задовольняти свої людські потреби. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання спору призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилося на його психічному стані та відносинах у сім`ї. Зазначене вище унеможливило у повному обсязі продовжувати активне громадське життя, адже він є керівником громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області", а також Житомирської обласної партійної організації Партії відродження села.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути у відшкодування моральної шкоди з відповідача на його користь 1 000 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що наявність судового рішення про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки, не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1, оскільки ним не доведено всіх складових цивільно-правової відповідальності, а саме наявності такої шкоди. Позивачем не надано суду доказів, що вказували б на факт заподіяння йому фізичних чи душевних страждань, або інших втрат немайнового характеру та не доведено як самого факту завдання моральної шкоди, настання відповідних негативних наслідків, так і причинного зв`язку між зазначеними фактами та наслідками.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі у справі № 240/4918/18 доведена протиправність дій відповідача, тому ця обставина не потребує доказування, а моральна шкода підлягає відшкодуванню.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 240/4918/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 02 жовтня 2018 року № 199 щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування (в оренду), строком на 49 років, земельної ділянки за кадастровим номером 1820880900:16:000:0009 для сінокосіння, площею 216,5 га, яка розташована на території Бердичівського району Житомирської області, згідно з клопотанням ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статі 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.