Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 756/12715/20
провадження № 61-1229св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",
третя особа - Головне управління Держпраці у Київській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року в складі судді Яценко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") про визнання припиненими трудових відносин.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до наказу від 10 липня 2020 року № 690-к ОСОБА_1 прийнято на роботу до ПрАТ "НЕК "Укренерго" на посаду експерта з міжнародно-правових відносин відділу правового забезпечення Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань зі строком випробування 3 місяці, з 20 липня 2020 року, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
Під час трудових відносин мали місце непоодинокі випадки порушення трудового законодавства з боку ПрАТ "НЕК "Укренерго", тому 02 жовтня 2020 року позивач подав заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), видачу трудової книжки та здійснення розрахунків. Вказана заява прийнята ПрАТ "НЕК "Укренерго" та зареєстрована 02 жовтня 2020 року за № 52.
Порушення трудового законодавства про працю з боку відповідача полягало у тому, що в день прийняття позивача на роботу до ПрАТ "НЕК "Укренерго" і в подальшому, під час роботи, його не було ознайомлено із посадовою інструкцією; станом на день подання заяви про звільнення та цього позову відповідачем не виплачено заробітну плату за вересень 2020 року, своєчасно, в повному обсязі.
20 липня 2020 року позивач подав заяву щодо встановлення робочого місця за місцем фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Ця заява була погоджена безпосереднім керівником ОСОБА_2 .
Наказом від 31 серпня 2020 року № 337 про внесення змін до наказу ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 16 березня 2020 року № 101 установлено з 17 березня 2020 року по 31 жовтня 2020 року можливість виконання працівниками ПрАТ "НЕК "Укренерго" трудових обов`язків за місцем постійного проживання або перебування.
Додатково, 10 вересня 2020 року, на офіційному порталі ПрАТ "НЕК "Укренерго" опубліковано відеозвернення голови правління товариства Кудрицького В. Д. до працівників ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо продовження карантину, в якому він акцентував увагу на необхідності утриматися від перебування у офісі без нагальної потреби та надав свої гарантії, що всім співробітникам, які виконують свої службові повноваження поза межами офісу, компанія гарантує виплату заробітної плати в повному обсязі.
22 вересня 2020 року позивач отримав виплату авансу в неповному обсязі. У той же день звернувся до начальника відділу розрахунків заробітної плати ПрАТ "НЕК "Укренерго" Мусіївої Г. М. за відповідними роз`ясненнями. На які отримав пояснення, що відповідно до табеля обліку часу за ним значиться "відсутність на роботі без з`ясованих причин" з 08 вересня 2020 року по 15 вересня 2020 року, а тому за указані дні у неї були відсутні підстави для нарахування заробітної плати. Натомість у період з 08 вересня по 15 вересня 2020 року ніхто із керівництва ПрАТ "НЕК "Укренерго" не вчиняв жодних дій спрямованих на встановлення причин начебто відсутності на роботі без з`ясованих причин.
Позивач зазначав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як відповідальні особи за ведення табеля обліку часу достеменно знаючи про дистанційну роботу, маючи можливість спілкування за допомогою телефону, електронної пошти та інших систем комунікації, з невідомих причин, зазначили у табелі обліку часу в період з 08 по 15 вересня 2020 року за ним відсутність на роботі без з`ясованих причин, що в подальшому стало наслідком невиплати заробітної плати у повному обсязі. Крім того, з 20 липня 2020 року по день подання позову, з боку ПрАТ "НЕК "Укренерго" не було жодного зауваження щодо виконуваних робіт.
Посилався на те, що відповідач порушив вимоги трудового законодавства щодо своєчасної виплати заробітної плати за вересень 2020 року та не ознайомив із посадовою інструкцією, а тому вважає що має право у визначений строк розірвати трудовий договір з ПрАТ "НЕК "Укренерго" за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. Зазначав, що всупереч зазначеній нормі ПрАТ "НЕК "Укренерго" не звільнило його з роботи у вказаний термін, зазначений ним у заяві про звільнення, а тому просив суд визнати припиненими трудові відносини між ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ним на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України за власним бажанням шляхом оформлення відповідного наказу та внесення запису до його трудової книжки.
Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2021 року до участі у справі залучено третю особу на стороні позивача - Головне управління Держпраці у Київській області.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ПрАТ НЕК "Укренерго" не виконувало законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, а тому дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання припиненими трудових відносин між сторонами на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суд першої інстанції не розглянув заяву позивача про виклик свідків: директора по персоналу ПрАТ "НЕК "Укренерго" Геренка С. О. та керівника ПрАТ "НЕК "Укренерго" Кудрицького В. Д.;
- суд першої інстанції помилково послався на лист Фонду соціального страхування України (далі - ФССУ) у м. Києві від 03 березня 2021 року № 1666-6, який надано відповідачем з порушенням строків для подання доказів;
- суд першої інстанції прийняв до уваги недостовірні докази, подані відповідачем, а саме: акт від 04 вересня 2020 року про відмову позивача від ознайомлення з наказом від 03 вересня 2020 року № 868-к "Про встановлення робочого місця", акти від 20 липня 2020 року, від 22 липня 2020 року та від 04 вересня 2020 року про відмову позивача ознайомитися із посадовою інструкцією;
- апеляційний суд не надав оцінки додатковим доказам, які подав позивач разом з апеляційною скаргою, а саме: листу ФССУ від 28 липня № 11-06/П-16-3Пі/15; листу ФССУ Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві від 30 вересня 2021 року № 04/П-15-3ПІ/18 за підписом начальника управління Ксьондза С. М.; листу керівника КНП "ЦПМСД № 1" Оболонського району м. Києва від 11 листопада 2021 року;
- апеляційний суд не звернув увагу на те, що відповідач не вжив жодних заходів для отримання пояснень позивача щодо його відсутності на роботі у період з 08 по 15 вересня 2020 року та безпідставно не виплатив йому заробітну плату за цей період;
- апеляційний суд не розглянув клопотання позивача від 24 листопада 2021 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та від 01 грудня 2021 року та про відкладення розгляду справи і безпідставно здійснив розгляд справи за його відсутності;
- апеляційний суд не розглянув клопотання позивача про прийняття додаткових доказів, а саме: копії листа ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 04 лютого 2021 року № 01/4244 про те, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" наявна достовірна інформація про його перебування в період з 08 по 18 вересня 2020 року на відпочинку за межами м. Києва а саме і Івано-Франківській та Закарпатській областях; доказів звернення із відповідними запитами до ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ФССУ УВД Фонду у м. Києві правобережне відділення; роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 05 березня 2015 року № 225/4698/14-к згідно з яким ОСОБА_4 (особа яка проводила первинну перевірку обґрунтованості видачі лікарняного листка серії АДШ № 433990) було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України; заяву позивача від 13 серпня 2021 року про витребування доказів, а також клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме Фонду соціального страхування України у місті Києві;
- апеляційний суд проігнорував зауваження позивача на лист Голови правління ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 09 жовтня 2020 року № 01/36959, в якому зазначено про відсутність правових підстав для розірвання зі позивачем трудових відносин на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України;
- суди першої та апеляційної інстанцій не встановили всіх обставин справи та не надали належну оцінку усім наявним у справі доказам;
- суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на недобросовісну поведінку відповідача під час розгляду цієї справи;
- суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували електронні докази, які були долучені до матеріалів справи на флеш носії Kingston DTSE9H/16GB серійний номер 05760-301.А00LF;
- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 08 травня 2019 року у справі № 489/1609/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 214/6671/18, від 12 квітня 2019 року у справі № 265/563/17, від 05 серпня 2019 року у справі № 638/10227/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 361/7197/16-ц.
Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, яке обґрунтував тим, що з повним текстом оскаржуваної постанови ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 січня 2022 року. Натомість суд апеляційної інстанції у встановленому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) порядку не направляв на його адресу копію оскаржуваного рішення, що підтверджується листом Київського апеляційного суду.
Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 21 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Оболонського районного суду міста Києва матеріали вищезазначеної цивільної справи № 756/12715/20; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У лютому 2022 року матеріали справи № 756/12715/20 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 10 липня 2020 року № 690-к ОСОБА_1 призначено на посаду експерта з міжнародно-правових відносин відділу правового забезпечення Департаменту договірної та претензійно - позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань з 20 липня 2020 року.
Після призначення на посаду, ОСОБА_1 надана для ознайомлення посадова (робоча) інструкція, затверджена 15 липня 2020 року у встановленому порядку. Однак, ознайомившись з інструкцією, ОСОБА_1 відмовився письмово підтвердити факт ознайомлення з нею, про що було складено відповідні акти.
Факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення під підпис з посадовою інструкцією та оголошення її змісту ОСОБА_1 оформлено актом.
Пунктами 1, 2 наказу ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 16 березня 2020 року № 101 "Про діяльність НЕК "Укренерго" на період оголошення карантину" передбачена тимчасова можливість виконання працівниками ПрАТ "НЕК "Укренерго" своїх трудових обов`язків за місцем фактичного проживання або перебування.
Водночас, пунктом 2.6 зазначеного наказу, передбачений обов`язок працівника за викликом безпосереднього керівника прибути за основним місцем роботи.
Перед початком виконання своїх трудових обов`язків, з урахуванням вимог наказу ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 16 березня 2020 року № 101 "Про діяльність НЕК "Укренерго" на період оголошення карантину", 20 липня 2020 року ОСОБА_1 написав заяву про можливість виконання трудових обов`язків за місцем фактичного проживання на період з 21 по 31 липня 2020 року.
Наказом ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 03 вересня 2020 року № 868-к "Про встановлення робочого місця" ОСОБА_1, експерта з міжнародно-правових відносин відділу правового забезпечення Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань зобов`язано з 07 вересня 2020 року приступити до виконання посадових обов`язків за основним місцем роботи ( АДРЕСА_2 ) за графіком роботи, встановленим правилами внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ "НЕК "Укренерго".