Постанова
Іменем України
22 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 466/647/18
провадження № 61-4082св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", яке змінило назву на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про відновлення газопостачання та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Копняк С. М., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20 травня 2019 року, просила зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача укласти з нею типовий договір на газопостачання; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 11 січня 2018 року, приблизно о 07 год 30 хв, її розбудив сильний гуркіт у двері квартири. Як виявилося, це були пожежники. Пізніше, приблизно о 08 год 00 хв, у двері квартири постукали невідомі особи у формі з написом "Львівгаз", які вимагали впустити їх до квартири для перевірки газових приладів. Також вони повідомили, що їх викликали пожежники. О 09 год 00 хв з`явився працівник "Львівгаз" - ОСОБА_2, який пояснив, що він прибув за вказівкою свого керівництва для опломбування газової плити позивачки. Це потрібно для відновлення газопостачання всіх квартир під`їзду № 2. ОСОБА_2 вказував на те, що 10 січня 2018 року горіла газова плита у квартирі позивачки, про що "Львівгаз" повідомили пожежники. Оглянувши газову плиту, ОСОБА_2 та інший працівник "Львівгаз пересвідчились, що пожежі не було. Пізніше ці 2 представники "Львівгаз", незважаючи на її заперечення, відключили квартиру від газопостачання в зимовий період. При цьому жодного акта не склали, а також не пред`явили документа про причини їх появи та відключення квартири від газопостачання.
Незважаючи на відключення, їй продовжували надходити квитанції про сплату за газопостачання, однак послуги з газопостачання не надавалися в повному обсязі. При цьому рішення про стягнення коштів на користь ПАТ "Львівгаз" немає, повідомлень про відключення газопостачання не надходило.
Враховуючи, що її як інваліда ІІ групи відключили від газопостачання в зимовий період, це завдало їй значних душевних переживань, призвело до погіршення стану здоров`я та необхідності лікування у медичному закладі. Завдану моральну шкоду, що полягає в стражданнях, переживаннях та погіршення стану здоров`я, позивачка оцінює в 1 000 000,00 грн. У зв`язку з цим просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Львова рішенням від 05 березня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, оскільки газова плита у квартирі позивачки знаходиться у аварійному стані, однак вона не вжила заходів для придбання придатної до користування газової плити, що стало б у подальшому підставою для відновлення газопостачання в квартирі, а тому немає підстав для зобов`язання ПАТ "Львівгаз" відновити газопостачання до квартири. Оскільки суд не встановив підстав для відновлення газопостачання до квартири, то вимога про зобов`язання ПАТ "Львівгаз" укласти типовий договір на газопостачання, яка є похідною та взаємопов`язаною, також не підлягає задоволенню. Крім того, суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки позивачка не надала належних та допустимих доказів, які підтверджували б факт завдання їй моральної шкоди діями відповідача, а також не навела жодного аргумента і доказу, в чому полягає завдана їй моральна шкода.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ПАТ "Львівгаз" на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовив.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що припинення газопостачання до квартири позивачки відбулося, зокрема, з підстав аварійного стану газового обладнання у її квартирі. Однак жодних доказів визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи у квартирі позивачки чи будинку в цілому, що давало б підстави для припинення газопостачання, матеріали справи не містять. Відповідно, підстав вважати, що у квартирі позивачки був аварійний стан газорозподільної системи, що могло бути підставою для відключення газопостачання, немає. У зв`язку з цим суд вважав, що від`єднання від газопостачання квартири позивачки є незаконним. Ураховуючи те, що від`єднання від газопостачання квартири є незаконним, а ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, тривалий час вона не могла та не може на час розгляду справи користуватися газом, їй завдано моральної шкоди, яка полягає у вимушених змінах у житті позивачки внаслідок позбавлення її нормальних умов для існування, необхідність докладати додаткових зусиль для відновлення свого звичного ритму життя, зокрема, можливості приготувати їжу, підігріти воду тощо. Враховуючи протиправну поведінку відповідача, який, припиняючи газопостачання до квартири позивачки, діяв не у передбачений законом спосіб, чим спричинив позивачці шкоду, та взаємозв`язок між цими елементами, характер, глибину та тривалість таких моральних страждань позивачки, яка є особою з обмеженими можливостями, суд вважав, що відшкодування у розмірі 10 000,00 грн буде достатньою компенсацією моральних страждань позивачки.
Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити газопостачання та про зобов`язання ПАТ "Львівгаз" укласти із позивачкою типовий договір на газопостачання, суд дійшов висновку, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ПАТ "Львівгаз" є оператором газорозподільної системи, однак це товариство не є газопостачальним підприємством, а тому не може бути стороною договору на постачання природного газу. Крім цього, газопостачання здійснюється за погодженням постачальника газу, відповідно, вимоги про підключення газопостачання та укладення договору з постачання газу мали бути заявлені до належного відповідача постачальника газу -Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаззбут". Без участі цього відповідача (співвідповідача) немає підстав для вирішення питання про задоволення цих двох, до певної міри взаємопов`язаних вимог, без участі двох співвідповідачів, права, обов`язки та інтереси яких у цих правовідносинах теж є взаємопов`язаними.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У березні 2022 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2020 року.
Підставою касаційного оскарження зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: підпунктів 8, 11 пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, пункту 5.8 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, пункту 1 глави 2 розділу ІІІ та пункту 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом того, що 11 січня 2018 року працівники Львівського відділення ПАТ "Львівгаз" провели позачергове обстеження стану газової мережі та газових приладів і за результатами обстеження встановили, що належна позивачці газова плита знаходиться в аварійному стані. Однак позивач не допустила працівників відповідача для виконання робіт з припинення подачі газу до газової плити. Тому працівники перекрили подачу газу до квартири позивачки шляхом перекриття та опломбування крана на вводі номерною пломбою, про що було складено акти № 28 та № 10/18. Так, актом від 11 січня 2018 року № 10/18, складеним працівниками відповідача, підтверджується та обставина, що плита газова ПГ-4 перебувала в аварійному стані, однак апеляційний суд не навів мотивів, з яких він вважає зазначений акт недопустимим доказом. Крім цього, з показань свідка ОСОБА_2, наданих під час допиту в суді першої інстанції (працівник відповідача, який 11 січня 2018 року зайшов у квартиру позивачки та бачив стан газової плити) відомо, що газова плита у помешканні позивачки була несправною, знаходилась в аварійному стані, ремонт вказаної газової плити потребував її розбирання, використання позивачем вказаної газової плити могло спричинити аварійну ситуацію. Враховуючи, що позивачка не надала працівникам відповідача можливості відключити несправну газову плиту, а її використання могло спричинити аварійну ситуацію, працівники відповідача припинили газопостачання до квартири позивача. Водночас апеляційний суд не навів мотивів, з яких він вважає показання свідка ОСОБА_2 недопустимим доказом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
09 червня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_2 та до 11 січня 2018 року користувалася послугами газопостачання, які надавало ПАТ "Львівгаз".
11 січня 2018 року до аварійної служби ПАТ "Львівгаз" надійшов виклик з телефону 101 від оператора Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про те, що за адресою: АДРЕСА_1 загорілася газова плита. За вказаною адресою скеровано екіпаж управління патрульної поліції м. Львова "Омега-202". Згідно з результатами відпрацювання викликів власник квартири повідомив, що ДСНС не викликав, пожежі не виявлено.
Із пояснень та доказів, наданих відповідачем, відомо, що в цей же день працівники Львівського відділення ПАТ "Львівгаз" провели позачергове обстеження стану газової мережі та газових приладів за адресою: АДРЕСА_1, за результатами обстеження встановлено, що плита газова позивачки "знаходиться в аварійному стані".
З акта ПАТ "Львівгаз" від 11 січня 2018 року № 28 на включення/виключення газу у квартирі АДРЕСА_2, складеного майстром ОСОБА_3, слюсарями та диспетчером, відомо, що: "По виклику "101" диспетчера "Пугач" ННС абонент до огляду не допустив в квартиру № 27 . Газ перекрито на під`їзд ІІ кв з 20 по 35 (16 кв). Крім на вводо O 11/24 (6/4) перекрито і опл. пл. В 21918606. Абоненту да… ін…..". Підписали зазначений акт майстер ОСОБА_3, слюсарі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
З акта ПАТ "Львівгаз" від 11 січня 2018 року № 10/18 встановлено, що: "Закрити ПГ-4, яка знаходиться в аварійному стані, абонент не дає, вигнав з квартири. Газ закрито перед квартирою. Роз`єднано з встановленням заглушки в газ на квартиру пл. С26400738." Крім цього, в акті зазначено, що газову мережу та запірну арматуру перевірено на щільність. Витоків газу немає. Окремо вказана примітка: "Проведено пуск газу на під`їзд № 2. Абоненту кв. 27 рекомендовано замінити газову плиту". Акт підписаний представниками ПАТ "Львівгаз" Рубель І. П., ОСОБА_7, ОСОБА_8, споживач ОСОБА_9, свідок інженер ЛКП "Навколо Базару" ОСОБА_10 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.