ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/6691/20 (910/18605/19)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 29.06.2022
у справі №904/6691/20(910/18605/19)
за позовом Заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"
про визнання недійсним договору
в межах справи № 904/6691/20
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс",-
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2019 року Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк"; позивач) звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (далі - ПрАТ"Автомобільна компанія "Богдан Моторс", відпоідач) про визнання недійсним договору від 21.06.2018 року №15111.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 передано справу № 910/18605/19 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/6691/20 про банкрутство ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 у справі №904/6691/20 (910/18605/19) позовну заяву залишено без розгляду.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
4. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 904/6691/20(910/18605/19) апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України задоволено; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 у справі №904/6691/20 (910/18605/19) скасовано; справу № 904/6691/20 (910/18605/19) направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Рух касаційної скарги
6. 22.07.2022 Ліквідатор ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. №01-34/412 від 22.07.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 904/6691/20(910/18605/19), підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Ліквідатора ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" у справі № 904/6691/20(910/18605/19) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді -Васьковського О.В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022.
8. Ухвалою від 28.07.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/6691/20(910/18605/19) за касаційною скаргою Ліквідатора ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" вих. №01-34/412 від 22.07.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 та призначено розгляд касаційної скарги Ліквідатора ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" вих. №01-34/412 від 22.07.2022 у справі № 904/6691/20 (910/18605/19) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
9. 27.07.2022 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. №0000606/25880-22 від 27.07.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 904/6691/20(910/18605/19), підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Ліквідатора Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 904/6691/20(910/18605/19) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді -Васьковського О.В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2022.
11. Ухвалою від 15.08.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/6691/20(910/18605/19) за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" вих. №0000606/25880-22 від 27.07.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вих. №0000606/25880-22 від 27.07.2022 та за касаційною скаргою Ліквідатора ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" вих. №01-34/412 від 22.07.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 904/6691/20(910/18605/19) та призначено розгляд касаційних скарг в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
12. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Ліквідатором ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 29.06.2022 cкасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 25.01.2022 - залишити в силі.
13. Аргументи касаційної скарги Ліквідатора ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" полягають у наступному.
13.1. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норму ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про Прокуратуру" в частині наявності, встановлення підстав для представництва та їх обґрунтування прокурором без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 912/2083/20,
13.2. Прокурором не було дотримано процедури підтвердження підстав для представництва інтересів держави, не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2021 у справі № 926/14/19.
13.3. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність звернення прокурора до суду в інтересах AT "Укрексімбанк", та не врахував правову позицію Великої Плати Верховного Суду, що викладена у пунктах 8.8., 8.9., 8.10. та 8.11. постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.
13.4. Прокурор не може замінювати відповідного суб`єкта - Національний банк України, як орган уповноважений державою здійснювати банківський нагляд та якому на законодавчому рівні встановлено обов`язок щодо здійснення у відповідних правовідносинах захисту інтересів держави.
14. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, АТ "Укрексімбанк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 29.06.2022 cкасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 25.01.2022 - залишити в силі.
15. Аргументи касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" полягають у наступному.
15.1. Апеляційний суд під час прийняття оскаржуваної постанови та констатуючи наявність у Прокурора повноважень на представництво інтересів Банку, неправильно застосував положення ч. 3 ст. 23 Закону України "Про Прокуратуру" та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 27.02.2019 у справі №914/2230/17 від 10.04.2019 у справі № 906/853/17, а також висновку Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, зокрема, щодо прямої заборони на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, що передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про Прокуратуру".
15.2. Суд апеляційної інстанції не врахував вимоги абз.3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині обов`язку повідомити відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду. Наведено висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Саме Національний банк України є уповноваженим державою органом щодо контролю за додержанням законодавства під час здійснення банківської діяльності.
В свою чергу АТ "Укрексімбанк" самостійно ініціював перед Національним Банком України проведення інспекційної перевірки щодо дотримання Банком вимог банківського законодавств під час укладення Договору. Відповідна позапланова інспекційна перевірка була призначена Головою Національного Банку України 15.01.2019, а предметом її була перевірка діяльності AT "Укрексімбанк" в частині дотримання Банком вимог банківського законодавства під час здійснення операцій з AT "АК "Богдан Моторс" за період часу з 01.06.2018 по 01.01.2019. За результатами її проведення було складено Звіт (копія наявна в матеріалах Справи), у відповідності до висновків якого, порушень банківського законодавства при прийнятті Банком рішення про реструктуризацію зобов`язань AT "АК "Богдан Моторс", укладанні договору новації, та під час його дії не встановлено.
15.3. Кабінет Міністрів України як суб`єкт, який здійснює функції управління корпоративними правами держави у AT "Укрексімбанк", не наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання Договору недійсним. Належним способом захисту корпоративних прав акціонера може бути подання позову лише про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, оскільки це прямо визначено нормою ст. 54 ГПКУ (дана позиція узгоджується із висновками, яких дійшов Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 №904/4669/18). Разом з тим постанови Верховного Суду, на які посилається у своїй постанові суд апеляційної інстанції щодо можливості здійснювати захист інтересів держави шляхом представництва Кабінету Міністрів України, не є такими, що сформовані у подібних правовідносинах.
15.4. Виникнення збитку у липні-серпні 2018 року (який в подальшому повністю компенсовано) було зумовлене об`єктивними чинниками, а саме девальвацією національної валюти - зміни офіційного обмінного курсу з 26,19 грн./дол, США станом на 30.06.2018 до 28,28 грн./дол. США станом на 31.08.2018, переходом Банку на нові стандарти фінансової звітності та жодним чином не пов`язане з укладенням Договору та реструктуризацією заборгованості AT "АК "Богдан Моторе", а твердження Прокурора про протилежне є безпідставними та необґрунтованими.
За період з дати укладення Договору до моменту звернення Прокурора з позовом до суду, AT "АК "Богдан Моторс" було сплачено на користь AT "Укрексімбанк" 48,7 млн. грн. Отже, твердження щодо "збитковості" Договору, "укладення завідомо збиткової угоди", про "фактичне завдання збитків" є помилковими, повністю безпідставними і необгрунтованими.
Під час розгляду апеляційної скарги Прокурора судом апеляційної інстанції не досліджено всебічно, повно і об`єктивно фактичні обставини Справи, доводи Прокурора, що стосуються порушення інтересів держави, не перевірено належним чином, і як наслідок, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про порушення інтересів держави та наявність в даному випадки у Прокурора повноваження на здійснення ним представництво інтересів Кабінету Міністрів України, AT "Укрексімбанк" з метою захисту порушених інтересів держави.
15.5. Судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, положення ст.ст.2, 53, 74 -79, 86, 91, 98, 162, 226 ГПК України та не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 02.02.2021 у справі №908/2846/19, від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, від 17.11.2021 у справі № 910/2605/20, а також висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) та у постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
16. Заступником Генерального прокурора подано відзив на касаційну скаргу ліквідатора ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Позиція Верховного Суду
17. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
18. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Предметом позову у даній справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та АТ "Укрексімбанк" до ПАТ "АК "Богдан Моторс" про визнання недійсним договору новації, укладеного між АТ "Укрексімбанк" та АТ "АК "Богдан Моторс".
20. Об`єктом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та АТ "Укрексімбанк" без розгляду, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
22. Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
23. Представництво інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
24. Згідно з абзацом 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
25. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженням відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
26. Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
27. Суд враховує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим, прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
28. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
29. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
30. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність компетентного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке не законно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
31. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
32. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.
33. Разом з тим, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статті 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
34. Згідно висновків викладених у п. 54 згаданої вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №912/2385/18, якщо суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
35. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19).
36. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, прокурор у даній справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та АТ "Укрексімбанк", визначивши їх як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
37. Звертаючись із даним позовом прокурор вказував на те, що даний позов має на меті комплексний захист прав держави, які порушені внаслідок укладення оспорюваного договору, а обставини вчинення спірного договору та його наслідки для економіки держави, вказують на його невідповідність правовій природі здійснення банківської діяльності в цілому та інтересам держави і суспільства, оскільки передбачають розпорядження державними коштами з недотриманням принципів економічної доцільності, розумності та справедливості, що є правовою підставою для визнання його недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 232 ЦК України.