ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2022 року
м. Київ
справа №520/6658/21
адміністративне провадження № К/990/2330/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/6658/21
за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Л. В. Курило, С. С. Рєзнікова, Л. В. Мельнікова) від 16 грудня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 30 грудня 2020 року № 00086670710 про накладання на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 141304,80 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1413,05 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в розмірі 15000,00 грн.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено в повному обсязі.
3. 23 липня 2021 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду.
4. 18 жовтня 2021 року до Другого апеляційного адміністративного суду представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу від 13 жовтня 2021 року, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи у розмірі 4 520 гривень.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі № 520/6658/21 залишено без змін.
6. 29 листопада 2021 року представником позивача подано заяву про винесення додаткового рішення, в якій він просив вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлені ним у відзиві на апеляційну скаргу від 13 жовтня 2021 року та стягнути з ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, суму судових витрат, здійснені ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з апеляційним розглядом справи № 520/6658/21, у розмірі 4 520 гривень.
7. Відповідач надав заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просив вказану заяву залишити без задоволення.
8. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року заяву представника позивача ФОП ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено, стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 520 грн. 00 коп.
9. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткової постанови, 17 січня 2022 року ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
11. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
12. Письмового відзиву на адресу Верховного суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд апеляційної інстанції задовольняючи вимоги позивача про ухвалення додаткового судового рішення, виходив з того, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
14. При прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
16. Підставою касаційного оскарження додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування судом апеляційної інстанції статі 134 КАС України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
17. В доводах касаційної скарги відповідач наголошує, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу є завищеною та неспіврозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Більш того, витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку із захистом свого порушеного права у суді, вже стягнуто з ГУ ДПС у розмірі 13 500 грн. згідно з рішенням суду першої інстанції.
18. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що, що відзив на апеляційну скаргу у справі № 520/6658/21 підписаний адвокатом Адвокатського об`єднання "Неофеліс Ло Груп" Євгеном Фурмановим, а в акті приймання-передачі наданих послуг зазначено, що послугу за складання відзиву на апеляційну скаргу виконано ОСОБА_2, та оплату за його складання відповідно до рахунку-фактури № 182 від 12 жовтня 2021 року також отримала Керуючий партнер адвокатського об`єднання ОСОБА_2
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.
20. Суд звертає увагу на те що предметом касаційного оскарження у цій справі є додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, якою вирішувалось питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесені при розгляді справи саме у суді апеляційної інстанції.
21. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
22. Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
24. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
25. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
26. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
27. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
28. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
29. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
30. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;