Постанова
Іменем України
22 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 344/15890/20
провадження № 61-15518св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Прикарпатський Земельний Центр",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2021 року в складі судді Тринчука В. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Томина О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Прикарпатський Земельний Центр" про зобов`язання виконати умови договору та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Приватного підприємства "Прикарпатський Земельний Центр" (далі - ПП "Прикарпатський Земельний Центр") про зобов`язання виконати умови договору та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 19 лютого 2003 року позивач є власником житлового будинку та земельної ділянки у с. Дем`янів Галицького району Івано-Франківської області.
На виконання зазначеного договору, враховуючи вимоги тогочасного законодавства, ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного відділу Івано-Франківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" для виготовлення технічної документації щодо видачі державного акта на право власності на землю (нотаріальне переоформлення). На підставі виготовлення вказаної технічної документації позивачу видано державні акти на вищевказані земельні ділянки.
Для створення обмінних файлів та каталогу координат позивач як власник земельної ділянки замовила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для чого між нею та ПП "Прикарпатський Земельний Центр" 19 червня 2017 року укладено договори № 133 та № 134. Відповідно до пункту 1.1 цих договорів виконавець (відповідач) зобов`язався виконати з дотриманням вимог законодавства проєктно-вишукувальні роботи, а саме: виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
На виконання вказаних договорів ще в 2017 році ПП "Прикарпатський Земельний Центр" було складено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), однак в документацію не внесено дані про присвоєні кадастрові номери земельних ділянок, а також не виготовлено та не надано у користування замовника обмінні файли для внесення даних про присвоєні кадастрові номери до Державного земельного кадастру.
В липні 2020 року позивач направила відповідачу вимогу щодо цього, однак листом від 19 серпня 2020 року № 01-213 їй повідомлено про неможливість виготовлення технічної документації, оскільки існує накладення на суміжну земельну ділянку.
Позивач вважає, що вказане твердження не є підставою для невиконання умов договору, а тому вона змушена звернутися до суду із цим позовом. Також зазначає, що посилання у відповіді на вимогу на те, що межі погоджувалися Дем`янівською сільською радою, є безпідставним, оскільки виготовлення вказаної документації не потребує затвердження чи погодження сільської ради, як і не вимагається погодження з будь-якими іншими установами. А отримання згоди суміжних землекористувачів не є обов`язковим, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 березня 2019 року в справі № 350/67/15-ц.
Також при укладенні договору відповідачу було повідомлено, що із суміжним землекористувачем існує спір. І саме цей спір був причиною проведення обмірів. Цей землекористувач разом з іншими був присутній при обмірах земельної ділянки та не висловлював заперечень проти їх проведення.
Позивач зазначає, що придбала земельну ділянку у власників, в яких були наявні державні акти на землю. Однак з невідомих їй причин кадастрові номери не були внесені до Державного земельного кадастру, а тому вона й звернулася до землевпорядної організації. Вважає, що землевпорядна організація не є суб`єктом перевірки наявності накладень, і відповідач не вправі оцінювати технічну документацію інших осіб, порівнювати їх, заперечувати дійсність технічних документів позивача.
Зазначає, що наявна документація не відповідає вимогам закону, оскільки до цього часу замовнику не було видано належним чином оформлену технічну документацію - прошиту, пронумеровану, з усіма підписами та печатками виконавця, а також не було видано електронний документ, належним чином оформлений, засвідчений кваліфікованим цифровим підписом. А тому позивач не може реалізувати свої порушені права на вказані земельні ділянки.
Також вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням договорів відповідачем, неможливістю відновлення порушеного права на землю, що принесло їй як особі похилого віку та особі з інвалідністю значні хвилювання та шкоду здоров`ю.
З огляду на наведені обставини просила суд: зобов`язати відповідача виконати умови договорів від 19 червня 2017 року № 133, № 134 виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а саме зобов`язати ПП "Прикарпатський Земельний Центр" оформити їй належним чином технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку 26212820:01:001:0127) та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку 26212820:01:001:0126); виготовити таку технічну документацію у формі електронного документа; стягнути з відповідача на користь позивача 50 000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення позову в обраний позивачем спосіб буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача. При цьому зобов`язання щодо виконання договору не залежало тільки від відповідача, тому і наслідки його не виконання не можуть бути покладені тільки на нього. Крім того, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки позивач не довів наявність такої шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 лютого 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що причиною невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оспорюваних договорів стало те, що при погодженні меж земельних ділянок позивача виявлено, що остання неправильно показала межу своєї земельної ділянки, а також при обмірах не повідомила про те, що в цій ситуації вже більше 15 років існує земельний спір. Позивач та її представники повторно проводити будь-які обміри та уточнення меж земельних ділянок заборонили, вимагали затвердити технічну документацію за вказаними ними межами, які є нечинними, оскільки сформовані за неправильно вказаними межами. У зв`язку з цим відповідач повідомив позивача листом про розірвання з нею оспорюваних договорів у зв`язку з неможливістю їх виконання. З огляду на це відсутні підстави для зобов`язання відповідача виконати умови договорів від 19 червня 2017 року про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Крім того, оскільки суд не встановив неправомірності дій відповідача, то дійшов висновку, що вимога про відшкодування на користь позивача моральної шкоди також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 вересня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач є власником житлового будинку та двох земельних ділянок, а саме земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,2010 га, кадастровий номер 26212820:01:01:001:0126 та земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3285 га, кадастровий номер 26212820:01:01:001:0127, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
Зазначає, що саме первинні документи на землю, видані ще на ім`я ОСОБА_2 (продавця), а саме: державний акт та технічна документація із землеустрою) та укладений між ними договір купівлі-продажу земельної ділянки стали підставою для видачі позивачу державних актів на право власності на земельні ділянки, тобто це не була первинна технічна документація, на що суди не звернули уваги. При цьому у встановленому для цього порядку відповідними компетентними спеціалістами були здійснені заміри земельних ділянок, встановлені координати поворотних точок та складено каталоги координат, з`ясовано персональні дані дійсних суміжників земельних ділянок, тобто виконано з дотриманням вимог законодавства проєктно-вишукувальні роботи по землеустрою, на підтвердження чого складені відповідні документи, які пізніше також були відповідним чином погоджені всіма зацікавленими особами із проставленням на первинних паперових носіях відповідних підписів та відтисків печаток та штампів.
Згідно з державними актами жодного межового знаку на межі із землями запасу сільської ради немає, жодної протиерозійної тераси площею 0,0125 га не відображено.
Зазначає, що погодження меж є допоміжною стадією у процедурі розроблення і складання технічної документації із землеустрою, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок та порушення прав землекористувачів. Непогодження меж із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації. Отже, виконавець не може відмовитися від виготовлення технічної документації на тій підставі, що межі не погоджені суміжником. Тим більше, для погодження меж надається вже готова технічна документація з обмінним файлом, а не без такого.
Вказує, що розірвання договору між позивачем та відповідачем було можливе тільки під час строку його дії, який на цей час сплив. А закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.
Зазначає, що відповідачу було відомо про спір між суміжними землекористувачами, і саме цей спір став причиною для проведення обмірів. При проведенні обмірів були присутні суміжний землекористувач ОСОБА_3 та представник сільської ради, які жодних зауважень не заявляли.
Вказує, що земельна ділянка, яка ніби-то перебуває у власності сільської ради, не сформована, а тому не може враховуватись під час обмірів. Жодного межового знаку із землями сільської ради немає; протиерозійної тераси площею 0,0125 га ніде не відображено. Претензій про те, що такий схил є протиерозійною терасою, ні в кого, в тому числі в сільської ради, не виникає. Натомість її земельна ділянка уже сформована, видані державні акти, а тому її площа не може змінюватися. Проте з невідомих причин відомості про її земельні ділянки відсутні у Державному земельному кадастрі, що є помилкою органу державної влади та порушує її права.
Зазначає, що розміри, проміри земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ще до укладення договору з ПП "Прикарпатський Земельний Центр" неодноразово були переміряні, межі відновлені та погоджені з сусідами, а судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджується законність первинних документів ОСОБА_1 .
Вказує, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку виникло раніше права власності ОСОБА_3, а тому саме його земельна ділянка накладається на земельну ділянку позивача, і саме ним порушено вимоги законодавства.
Також зазначає, що має право на відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди, яку оцінює в 50 000,00 грн, оскільки є особою похилого віку, дитиною війни, особою з інвалідністю ІІ групи, а порушення вимог договорів, які укладені з відповідачем, призвело до ще більшого погіршення стану її здоров`я та неможливості відновити порушені права на землю.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2021 року ПП "Прикарпатський Земельний Центр" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - законними та обґрунтованими. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі,витребувано з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області матеріали справи.
У грудні 2021 року витребувана цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу від 19 лютого 2003 року ОСОБА_1 придбала житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку розміром 5 295 кв. м для обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 7).
19 червня 2017 року між ОСОБА_1 (замовник) та ПП "Прикарпатський Земельний Центр" (виконавець) було укладено договір № 133, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи, а саме: виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (т. 1 а. с. 8, 9).
Згідно з пунктом 1.2 цього договору замовник самостійно здійснює всі погодження з суміжними землевласниками та землекористувачами, а також інші необхідні погодження. Погоджений проєкт землеустрою подається замовником у відділ Держгеокадастру, відділ містобудування та архітектури та інші органи.
Відповідно до пункту 4.1 договору початок робіт - 19 червня 2017 року, їх закінчення - 19 грудня 2017 року.
Розділами 5, 6 договору визначено права та обов`язки сторін та відповідальність. Зокрема, виконавець має право: отримувати всі необхідні для виконання робіт документи; наполягати на забезпеченні доступу до земельної ділянки замовника, а при потребі - до сусідніх земельних ділянок; розірвати договір в односторонньому порядку у разі виникнення обставин, що унеможливлюють виконання взятих зобов`язань. Замовник зобов`язаний надавати всі необхідні для виконання робіт документи; забезпечити виконавця всією інформацією про земельну ділянку, її стан, про наявні межові спори та ін.; забезпечити доступ виконавця до своєї земельної ділянки, а при потребі - до сусідніх земельних ділянок. Замовник несе відповідальність за надані виконавцю вихідні дані та документи для початку робіт, зокрема за вказані межі земельних ділянок та вказаних суміжних землевласників та землекористувачів та ін.
Згідно з пунктами 5.1.4, 7.1, 7.2 договору виконавець має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі: наявності помилки (накладки) в державному земельному кадастрі із суміжними земельними ділянками; виникнення спору між замовником та суміжними землевласниками і землекористувачами, органами влади, установами, організаціями та ін.; непогодження замовником технічної документації із суміжними землевласниками, землекористувачами та/або відповідними уповноваженими органами влади; виявлення причин, що свідчать про протиправні та незаконні наміри замовника; в інших випадках. Припинення (розірвання) дії договору можливе в односторонньому порядку у випадку настання обставин, зазначених в пункті 5.1.4. Рішення про розірвання договору в односторонньому порядку має бути повідомлено стороні договору за 5 днів до прийняття такого рішення.
Відповідно до копій Протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт, рахунку про оплату від 19 червня 2017 року № 133 та квитанції від 20 липня 2017 року № 3 ОСОБА_1 сплачено 2 000,00 грн ПП "Прикарпатський Земельний Центр" на виконання вищевказаного договору (т. 1 а. с. 10, 12, 13).
Також між позивачем та відповідачем було укладено аналогічного змісту договір № 134, оскільки фактично існує дві земельні ділянки, на які слід було виготовити технічну документацію.
В 2017 році ПП "Прикарпатський Земельний Центр" згідно із зазначеними договорами виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1, які надані позивачу на погодження (т. 1 а. с. 14-54).
23 липня 2020 року позивач звернулася до відповідача з вимогою надати належно оформлену технічну документацію на вказані земельні ділянки із вказівкою на їх кадастрові номери та з електронним носієм обмінного файлу (т. 1 а. с. 55).
Листом від 19 серпня 2020 року № 01-213 ПП "Прикарпатський Земельний Центр" повідомило позивача, що при виконанні робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно з договорами від 19 червня 2017 року № 133 та № 134 виявлено проблемні питання стосовно меж земельних ділянок позивача. Так, під час погодження меж Дем`янівською сільською радою було виявлено, що позивач неправильно показала межу своєї земельної ділянки вздовж дороги (зокрема стічною канавою вздовж дороги), а також вздовж ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка межує з протиерозійною терасою (схилом) більше 45 градусів. Крім цього, під час обмірів замовник не повідомила, що в даній ситуації вже більше 15 років існує земельний спір, який неодноразово розглядався Дем`янівською сільською радою та судами різних інстанцій. При повторних обмірах і винесенні меж земельних ділянок в натурі (на місцевість) відкоректовано координати поворотних точок згідно з державними актами. У зв`язку з вищенаведеним попередньо надані у 2017 році технічні документації із землеустрою на погодження не чинні, оскільки сформовані на неправильно вказаних межах. Позивача було повідомлено, що 18 серпня 2020 року працівниками ПП "Прикарпатський Земельний Центр" будуть проводитися повторні обміри земельних ділянок. Проте у вказаний день у присутності землевпорядника сільської ради та суміжних землекористувачів позивач заборонила (не допустила) проводити будь-які обміри та уточнення меж земельних ділянок.