ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/3323/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Корсак В. А., Євсіков О. О., Попікова О. В.
від 11.07.2022
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 911/3323/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСВІТ"
про стягнення 8 763,32 грн,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.08.2022 № 29.3-02/1491 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 911/3323/14 у зв`язку із відпусткою судді Кондратової І. Д.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.08.2022 для розгляду справи № 911/3323/14 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Вронська Г. О.
1. Історія справи
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2021 у справі № 911/3323/14 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" на бездіяльність державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) задоволено повністю:
- визнано за період із 01.09.2020 по 07.07.2021 неправомірною бездіяльність державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчих провадженнях № 45389704 та № 45389945 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 28.10.2014 у справі № 911/3323/14;
- зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 45389704 та № 45389945 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 28.10.2014 у справі № 911/3323/14 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою від 17.01.2022 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 01.09.2021 у справі № 911/3323/14.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про стягнення з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 18 320,00 грн.
2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі № 911/3323/14 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: присуджено до стягнення з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Додаткова постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;
- надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 18 320,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат;
- відповідно до актів виконаних робіт, окрім таких робіт та послуг як "складання відзиву на апеляційну скаргу та направлення його копій іншим сторонам - тривалістю 4 год.", окремо включено також інші види послуг, зокрема: ознайомлення із змістом і сутністю ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2021 у справі №911/3323/14 (1 год.); - надання консультації із питань практичного застосування норм господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносини між замовником та клієнтом (2 год.); - здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у цій справі за апеляційною скаргою на ухвалу (1 год.); - здійснення аналізу та дослідження судової практики (правової позиції) Європейського суду з прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1 год.). Вартість однієї години роботи відповідно до акту та договору складає 700,00 грн;
- сама по собі послуга "складання відзиву на апеляційну скаргу (4 год.)" охоплює вчинення відповідних дій, тому суд не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок сторони;
- враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що товариство неодноразово зверталося зі скаргами на дії державних та приватних виконавців у різних справах, та нормативно-правове обґрунтування скарг не змінювалось, як і не змінювався й представник товариства адвокат Грищенко О.М.;
- адвокат - заявника неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні, і з судовою практикою та відповідним діючим законодавством;
- суд детально оцінивши перелік послуг зазначених у пунктах акта, доходить висновку, що критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), доведеності, розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є співмірними зі складністю справи, надання означених послуг тривалістю 4 години, сукупною вартістю 2800,00 грн (700,00 грн * 4). Саме такий розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим;
- акт також містить послуги такі, як витрати часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та очікуванні початку судового засідання, котрі відбулись 01.12.2021 (2 год.), 15.12.2021 (2 год), 17.01.2022 (1,5 год); участь у судових засіданнях, котрі відбулись 01.12.2021, 15.12.2021, 17.01.2022 вартістю 1500,00 грн кожне;
- представник позивача адвокат Грищенко О.М. був присутній у судових засіданнях від 01.12.2021, 15.12.2021, 17.01.2022. Однак, що стосується послуги "витрати часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та очікування початку судового засідання", котрі відбулись 01.12.2021 (2 год.), 15.12.2021 (2 год), 17.01.2022 (1,5 год), колегія суддів визначає ці витрати необґрунтованими та вважає, що відсутні підстави їх відшкодування за рахунок позивача. При цьому суд зауважує, що пунктом 3.1 договору визначено, що вартість судового засідання складає 1 500,00 грн, а у випадку затримки часу початку призначеного слухання, відповідна участь становитиме 1 800,00 грн. Крім того, клієнтом та адвокатом узгоджено відшкодування інших витрат (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів. Однак, позивач визначив послугу участі судового засідання вартістю 1500,00 грн, водночас, визначаючи час на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та очікування початку судового засідання по 2 год. та 1,5 год. не довів зазначений ним витрачений час;
- отже, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу (2 год.+2 год.+1.5 год * 700), не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у заявленому розмірі;
- також, в акті визначена додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.7 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі - 2 270,00 грн;
- отже, обґрунтованими у даному випадку можна вважати такі витрати: складання відзиву на апеляційну скаргу - 2800,00 грн (700,00 грн * 4), участь у судовому засіданні - 4500 (1500*3) та гонорар успіху 2270,00 грн. Всього 9570,00 грн;
- у дослідженні питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує, що Міністерством юстиції України було подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу;
- Міністерством юстиції України подано заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які серед іншого містять посилання щодо не співмірності/недоведеності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу. При цьому заявник звертає увагу суду, що сумами, які підлягають стягненню за наказом у даній справі є 7 859,00 грн та 3 531,32 грн. В той час, коли заявлений розмір витрат складає 18 320,00 грн. Посилаючись на вказане виконавча служба просить відмовити повністю у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу;
- суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем, відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, надання позивачу адвокатом послуг на професійну правничу допомогу за період з 05.11.2021 по 17.01.2022, участь адвоката в судових засіданнях, врахувавши заяву виконавчої служби про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- доводи, викладені державною виконавчою службою про необхідність повної відмови у стягненні з неї витрат на правову допомогу не заслуговують на увагу, адже повною відмовою у їх стягненні нівелюється одна з основних засад (принципів) господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, передбачена пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Між тим, слід враховувати, що певну роботу адвокат виконав, тому і відповідно заслуговує на увагу їх компенсація.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу щодо стягнення 16 320,00 грн, та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції позивач зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/4858/19, від 22.10.2020 у справі 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі №922/267/20, від 06.04.2020 у справі №910/4783/19, від 04.06.2019 у справі №910/21516/17, від 24.07.2018 у справі №918/560/16, від 06.03.2019 у справі №910/15357/17, від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 20.11.2020 у справі №910/4783/19, від 25.06.2019 у справі №904/66/18, від 02.09.2021 у справі №873/148/20, від 27.10.2021 у справі №873/109/21, від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, від 08.04.2019 у справі №922/619/18, від 23.04.2019 у справі №924/632/18, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15, від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц, від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.05.2018 у справі №910/1873/17, від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/19, від 06.05.2021 у справі №910/6116/20, від 03.06.2020 у справі №464/5990/16-а, від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, від 19.08.2019 у справі №913/438/16, від 10.08.2020 у справі №910/8130/17, від 16.04.2018 у справі №12/57, від 20.01.2021 у справі №619/562/18, у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" зазначає про те, що апеляційним господарським судом без належного правового дослідження та оцінки залишено подані позивачем докази у справі та наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд за його власною ініціативою.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" просить врахувати, що однією з підстав для звернення до Верховного Суду є відсутність у чинному законодавстві України правової норми та відповідного правового висновку на предмет та рахунок чи слід оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо порушення та недотримання норм Закону України "Про виконавче провадження" в призмі невиконання рішення суду (періодично, по факту передчасного завершення виконавчого провадження, при майновій можливості здійснити виконання рішення суду за рахунок майна/активів боржника) вважати як зловживання процесуальним правом відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
5. Узагальнені доводи інших учасників справи
Учасники даної справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
6. Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині 5 зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.