Постанова
іменем України
23 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 645/5971/14-к
провадження № 51-818 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Чаплинського Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Осадчої Л.О. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12014220460001578 від 03 травня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, уродженця с. Дагва району Кобулеті Грузії, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
Згідно з вироком ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачувався у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 23:00, перебуваючи у приміщенні флігелю, який розташований на території домоволодіння по АДРЕСА_1, в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, викликаних спільним побутом, маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2, використовуючи сокиру, наніс потерпілому, який в цей час лежав на ліжку, численні удари в область голови та обличчя, внаслідок чого останній помер.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу прокурора Карнаух О.М. залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Осадча Л.О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому вказує, що доводи сторони обвинувачення, викладені у апеляційній скарзі щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам справи та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, судом апеляційної інстанції не були належним чином оцінені, перевірені та спростовані, що відповідно до положень ст. 419 КПК України є неприпустимим.
Крім того, на переконання прокурора, апеляційним судом було залишено поза увагою допущені місцевим судом порушення вимог п. 24 ч. 1 ст. 3, статей 314-316 КПК України, оскільки після надходження матеріалів справи на новий судовий розгляд, судом першої інстанції не було призначено підготовчого судового засідання. При цьому прокурор стверджує, що місцевим судом було порушено й вимоги ч. 2 ст. 319 КПК України, оскільки після заміни складу колегії суддів, судом не було прийнято відповідного рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі процесуальні дії. Також, на думку сторони обвинувачення, судом першої інстанції не було дотримано положень ст. 338 КПК України, оскільки суд, за результатами оголошення зміненого обвинувального акта, обмежився лише з`ясуванням питання про його отримання та переклад обвинуваченим, при цьому не зазначив чи долучається новий обвинувальний акт до матеріалів провадження, не роз`яснив потерпілому право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, та не надав стороні захисту семиденного строку для підготовки до захисту від нового обвинувачення.
Також, прокурор зазначає, що апеляційним судом не було оцінено та усунуто й інші порушення, які допустив суд першої інстанції. Зокрема, прокурор вважає, що місцевий суд, ухвалюючи щодо ОСОБА_1 виправдувальний вирок, не дослідив усіх обставин, з`ясування яких має істотне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також не надав об`єктивної оцінки дослідженим доказам. При цьому прокурор наголошує, що судом не було надано належної повноцінної всебічної правової оцінки показанням обвинуваченого, свідків, експерта та наданим стороною обвинувачення письмовим доказам, які, на переконання прокурора, як окремо, так і в своїй сукупності спростовують висновки місцевого суду про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Одночасно прокурор стверджує, що судом було залишено поза увагою показання свідка ОСОБА_3 в частині того, що між обвинуваченим ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 були неприязні відносини, що, на переконання сторони обвинувачення, доводить мотив вчинення злочину.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Чабанюк Т.В., посилаючись на порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України в частині надання оцінки доводам апеляційної скарги сторони обвинувачення, просила касаційну скаргу прокурора Осадчої Л.О. задовольнити частково, а ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник Чаплинський Ю.М., заперечуючи щодо доводів прокурора, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п.1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є актом реалізації судової влади. Якість судового рішення - це один із основних критеріїв ефективності правосуддя. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату - наскільки це дозволяють надані судді матеріали - у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб. Оцінка якості кожного рішення повинна здійснюватися тільки через використання права оскарження, установленого законом.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Законність ухвали апеляційного суду - це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Законною може бути лише та ухвала суду апеляційної інстанції, яка постановлена при неухильному дотриманні процесуального закону на всіх стадіях кримінального процесу.
Положеннями статей 370, 419 КПК України передбачено, що ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.