Постанова
Іменем України
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 422/11629/12
провадження № 61-3632св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент",
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2020 року у складі судді Мовчан Д. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2022 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент", заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_1, ОСОБА_2, про заміну стягувача у виконавчому провадженні,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - ТОВ "ФК "Есаймент") у квітні 2020 року звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, в якій просило замінити стягувача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") у виконавчих документах та подальших виконавчих провадженнях з виконання рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 422/11629/2012 (2/205/1139/2013), на його правонаступника ТОВ "ФК "Есаймент".
Зазначену заяву ТОВ "ФК "Есаймент" обґрунтувало тим, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 422/11629/2012 позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором № 023/08-МБ від 30 липня 2008 року у розмірі 246 264,09 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року заочне рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. В іншій частині вказане судове рішення набрало законної сили та на його виконання були видані виконавчі листи.
Між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент" 06 листопада 2019 року було укладено договір про відступлення права вимоги та договір про відступлення права вимоги за договором застави (іпотеки), згідно з умовами яких ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відступив шляхом продажу ТОВ "ФК "Есаймент" права вимоги, що належали банку за відповідними договорами, до яких, зокрема входять права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором про відкриття кредитної лінії.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська від 12 червня 2020 року ухвалою заяву ТОВ "ФК "Есаймент", заінтересовані особи: ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", ОСОБА_1, ОСОБА_2, про заміну стягувача у виконавчому провадженні задовольнив.
Замінив стягувача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у виконавчих документах та подальших виконавчих провадженнях з виконання рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 422/11629/2012 (2/205/1139/2013) (з врахуванням обставини скасування такого рішення в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року) на його правонаступника ТОВ "ФК "Есаймент".
Ухвалу місцевий суд мотивував тим, що звернення ТОВ "ФК "Есаймент" як правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження". Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження і неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав правонаступника гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 15 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2020 року скасував та прийняв нову постанову, якою заяву задовольнив частково.
Замінив стягувача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на його правонаступника ТОВ "ФК "Есаймент" у виконавчому листі, виданому на виконання заочного рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 422/11629/2012 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В іншій частині заяви ТОВ "ФК "Есаймент" відмовив.
Частково задовольняючи заяву, апеляційний суд виходив з того, що до ТОВ "ФК "Есаймент" перейшло право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 023/08-МБ від 30 липня 2008 року, та укладеними на забезпечення їх виконання договором іпотеки № 23/08-01-МБ від 30 липня 2008 року та договором поруки № 023/08-02-МБ від 30 липня 2008 року на підставі договору про відступлення права вимоги, тому є підстави для заміни стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання заочного рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 422/11629/2012 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 у квітні 2022 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин, що мають істотне значення для вирішення питання про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" не передбачено правонаступництво при ліквідації банку. При відкликанні ліцензії та при ліквідації банк не набуває статусу банку.
Після відкликання ліцензії і ліквідації банку 17 грудня 2017 року банк не міг укласти договір про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року.
Суди попередніх інстанцій порушили його права, оскільки незаконно направили виконавчий лист для примусового виконання, хоча рішення суду від 19 червня 2013 року було виконане і виконавчі листи повернуті суду.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 05 травня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.
Справа № 422/11629/12 надійшла до Верховного Суду 26 травня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 422/11629/2012 позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором № 023/08-МБ від 30 липня 2008 року у розмірі 246 264,09 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 129 028,26 грн; заборгованості по сплаті відсотків - 27 096,08 грн; заборгованості по сплаті комісійної винагороди - 17 617,60 грн; пені за несвоєчасне виконання за кредитним договором за період з 29 листопада 2011 року до 29 листопада 2012 року - 72 522,15 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 023/08-МБ від 30 липня 2008 року у розмірі 246 264,09 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 52,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, для задоволення грошових вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з укладанням договору купівлі-продажу з будь-якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна, початкову ціну майна встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності, виконаної на стадії укладення договору купівлі-продажу.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки в частині надання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління" права отримання дублікатів (копій) правовстановлюючих документів у відповідних установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки, в тому числі технічний паспорт, з правом здійснення будь-яких платежів, що стосуються предмета іпотеки з правом подавати в БТІ документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів (копій) правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідно заяви та отримувати інші документи стосовно предмету іпотеки, відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відхилено. Додаткове рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 серпня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 листопада 2013 року виправлено описку у рішенні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 422/11629/2012.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 року касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Заочне рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення заборгованості за кредитним договором набрало законної сили.
На виконання вказаного заочного рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року Ленінським районним судом міста Дніпропетровська 14 березня 2014 року видано виконавчий лист № 2/205/1139/2013.
Між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент" 06 листопада 2019 року було укладено договір про відступлення права вимоги та договір про відступлення права вимоги за договором застави (іпотеки), згідно з якими ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відступило шляхом продажу ТОВ "ФК "Есаймент" права вимоги, що належали ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за відповідними договорами, до яких, зокрема, входять права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором про відкриття кредитної лінії № 023/08-МБ від 30 липня 2008 року, та укладеними на забезпечення їх виконання договором іпотеки № 23/08-01-МБ від 30 липня 2008 року та договором поруки № 023/08-02-МБ від 30 липня 2008 року.
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та поручителів зазначених у додатках №№ 1-2 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстрами у додатках №№ 1-2 до цього договору.
ТОВ "ФК "Есаймент" набуло право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 023/08-МБ від 30 липня 2008 року, та укладеними на забезпечення їх виконання договором іпотеки № 23/08-01-МБ від 30 липня 2008 року та договором поруки № 023/08-02-МБ від 30 липня 2008 року.
Згідно з листом Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04 вересня 2020 року № 73613/20, у відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/205/1139/2013 від 14 березня 2014 року виданого Ленінським районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" боргу у розмірі 246 264,09 грн у період з 04 серпня 2016 року до 21 лютого 2017 року (ВП № 51841536). Вказане виконавче провадження було завершено 21 лютого 2017 року на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки на адресу відділу надійшла ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 року, якою справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Апеляційним судом із автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 04 вересня 2020 року встановлено, що виконавчий лист № 2/205/1139/2013 від 14 березня 2014 року, виданий Ленінським районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" боргу у розмірі 246 264,09 грн, повторно на примусове виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.
На час розгляду справи у вказаному відділі ДВС відкрите виконавче провадження відсутнє. Виконавчий лист № 2/205/1139/2013, що був виданий Ленінським районним судом міста Дніпропетровська 14 березня 2014 року, на виконання заочного рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2013 року не перебуває на виконанні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).