Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 369/3817/19
провадження № 61-12073св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка",
третя особа - начальник відділу кадрів Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" Микитенко І. С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка", третя особа - начальник відділу кадрів Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" Микитенко І. С., про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, бонусів та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, бонусів та моральної шкоди.
Короткий зміст вимог заяви
У квітні 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла, подана адвокатом Бітківським В. М. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" (далі - ТОВ "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка"), заява про ухвалення у справі додаткового рішення.
Представник заявника посилався на те, що в апеляційній скарзі було зроблено заяву про розподіл судових витрат та зазначено, що всі докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, з цих підстав просив ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути на користь ТОВ "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 57 550 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 04 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував наказ № АД-0000016к-ФК-0000526 від 08 лютого 2019 року щодо дати звільнення та зміни дати звільнення ОСОБА_1 . Стягнув з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 768,40 грн.
Київський апеляційний суд постановою від 06 квітня 2021 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2019 року в частині скасування наказу № АД-0000016к-ФК-0000526 від 08 лютого 2019 року щодо дати звільнення та зміни дати звільнення ОСОБА_1, а також стягнення судових витрат скасував. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Київський апеляційний суд додатковою постановою від 24 червня 2021 року заяву ТОВ "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційний суд розподіляючи витрати, понесені ТОВ "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Апеляційний суд врахував характер виконаної адвокатом роботи, часткове задоволення апеляційної скарги позивача, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості вчинених адвокатом дій, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року представник ТОВ "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" - адвокат Бітківський В. М. звернуся до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року в якій просив додаткову постанову в частині відмови у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 47 550 грн - скасувати.
Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 47 550 грн.
В іншій частині додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що апеляційний суд помилково зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання позивача, а тому в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без врахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц.
Посилається на те, що судом апеляційної інстанції було неправомірно здійснено втручання у договірні відносини між сторонами та не застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
Аргументом касаційної скарги є також те, що, на думку представника заявника, суд апеляційної інстанції помилково визначив час судових засідань, адже не включив до нього час на дорогу та час, протягом якого представники відповідача чекали на судові засідання, які розпочинались із запізненням з вини суду апеляційної інстанції. Посилається на наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу і за час, коли судові засідання не відбувались у зв`язку із зняттям справи з розгляду.
Представник заявника також вказує, що суд апеляційної інстанції помилково не взяв до уваги наявність підстав для стягнення з позивача витрат, пов`язаних із складанням запиту до районного суду з метою отримання технічного запису одного із судових засідань, виїзду у зв`язку з цим до суду, його аналізу й надання додаткових пояснень, адже така дія була пов`язана із поведінкою позивача у суді апеляційної інстанції.
Одночасно зауважує, що висновки апеляційного суду про понадмірну тривалість часу на написання відзиву на апеляційну скаргу помилкові, адже він не врахував, що цей час витрачений не лише на технічне написання відзиву, а і на аналіз правових позицій.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Києво-Святошинського районного суду Київської області.
10 серпня 2021 року цивільна справа № 369/3817/19 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 17 лютого 2022 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 травня 2019 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Міжнародна рада адвокатів" укладено договір № 13/05/2019 про надання правової (правничої) допомоги (а. с. 8-12 том 2).
До справи долучено акти виконаних робіт, у яких зазначено характер наданої правничої допомоги, її тривалість та вартість.
Зокрема, акт від 27 січня 2020 року № 08 про надання правничої допомоги, у якому адвокатом було надано допомогу у вигляді підготовки апеляційної скарги на ухвалу суду від 20 грудня 2019 року, що за часом становить 5 год. 00 хв., вартість якої складає 5 000 грн (а. с.122-124 том 3).
Акт від 16 березня 2020 року № 09 про надання правничої допомоги, у якому адвокатом було надано допомогу у вигляді складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення від 04 грудня 2019 року, що за часом становить 6 год. 00 хв., вартість якої складає 6 000 грн (а. с. 125-127 том 3).
Акт від 02 червня 2020 року № 10 про надання правничої допомоги за участь у судовому засіданні 01 червня 2020 року о 12:10 та 12:20 в Київському апеляційному суді, з урахуванням часу на проїзд та очікування, що за часом становить 1 год. 30 хв., вартість якої складає 2 250 грн (а. с. 128-130 том 3).
Акт від 25 червня 2020 року № 11 про надання правничої допомоги, у вигляді виїзду для участі у судовому засіданні 22 червня 2020 року о 12:00 (засідання не відбулося, знято з розгляду), що за часом становить 1 год. 00 хв., вартість якої складає 1 500 грн (а. с. 121-123 том 3).
Акт від 14 липня 2020 року № 12 про надання правничої допомоги у вигляді участі адвокатів в судовому засіданні 06 липня 2020 року на 12:15 та підготовка пояснень, що за часом становить 2 год. 30 хв., вартість якої складає 5 000 грн (а. с.134-136 том 3).
Акт від 27 липня 2020 року № 13 про надання правничої допомоги у вигляді участі адвокатів в судовому засіданні 20 липня 2020 року на 12:15, що за часом становить 2 год. 20 хв., вартість якої складає 7 000 грн (а. с.137-139 том 3).
Акт від 30 вересня 2020 року № 14 про надання правничої допомоги у вигляді підготовки адвокатом заяви про видачу копій технічного запису судових засідань, виїзд адвоката до суду для їх отримання, аналіз звукозаписів та підготовка і подання до Київського апеляційного суду додаткових пояснень, що за часом становить 5 год. 30 хв., вартість якої складає 3 500 грн (а. с. 140-142 том 3).
Акт від 12 жовтня 2020 року № 15 про надання правничої допомоги у вигляді участі адвоката в судовому засіданні 05 жовтня 2020 року на 11:00, що за часом становить 4 год. 12 хв., вартість якої складає 6 300 грн (а. с. 143-145 том 3).
Акт від 27 листопада 2020 року № 16 про надання правничої допомоги у вигляді виїзду адвокатів для участі у судовому засіданні 23 листопада 2020 року о 15:00 (засідання було відмінено), що за часом становить 01 год. 30 хв., вартість якої складає 3 000 грн (а. с. 146-148 том 3).
Акт від 24 грудня 2020 року № 17 про надання правничої допомоги у вигляді виїзду адвокатів для участі у судовому засіданні 23 грудня 2020 року о 15:00 (засідання було відмінено), що за часом становить 1 год. 30 хв., вартість якої складає 3 000 грн (а. с. 149-151 том 3).
Акт від 14 січня 2021 року № 18 про надання правничої допомоги у вигляді виїзду адвокатів для участі у судовому засіданні 13 січня 2021 року о 14:00 (засідання було відмінено), що за часом становить 2 год. 00 хв., вартість якої складає 6 000 грн (а. с. 152-154 том 3).
Акт від 24 березня 2021 року № 19 про надання правничої допомоги у вигляді виїзду адвокатів для участі у судовому засіданні 23 лютого 2021 року о 16: 00 (засідання було відмінено) та участь в судовому засіданні 23 березня 2021 року о 11:00, що за часом становить 3 год. 30 хв., вартість якої складає 9 000 грн (а. с. 155-158 том 3).
Вартість наданих та оплачених послуг становить 57 550 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.