ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 826/5101/17
адміністративне провадження № К/9901/32514/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/5101/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Сістемс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя П. О. Григорович) від 22 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. Ю. Коротких, Є. О. Сорочко, Є. В. Чаку) від 28 вересня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмакс Сістемс" (далі - ТОВ "Олмакс Сістемс", позивач, товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 січня 2017 року:
№ 0512615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 3 569 673,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 2 855 738,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 713 935,00 грн.
№ 0502615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" всього в сумі 3 599 454,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 3 183 927,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 415 527,00 грн;
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені на підставі актів перевірки, висновки яких суперечать чинному законодавству України.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 січня 2017 року № 0512615141, № 0502615141, складені ГУ ДФС у м. Києві.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 30 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій ГУ ДПС у м. Києві просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року клопотання ГУ ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 826/5101/17, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
7. Письмового відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено перевірку ТОВ "Олмакс Сістем" по взаємовідносинам з його контрагентами, висновки яких оформлені відповідним актом перевірки, а саме від 23 грудня 2016 року № 416/26-15-14-01-03/37100998.
9. Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов`язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на обставинах безтоварності господарських операцій між позивачем і ТОВ "Готика ЛТД", ТОВ "Альтис Трейд", ТОВ "Макролоджик", ТОВ "Регістан ЛТД", ТОВ "Екоенерджи", ТОВ "Айті-Проф", ТОВ "Дівілон", ТОВ "Альпек", ТОВ "Акрополь Гарант Плюс", ТОВ "Ред Вінд", ТОВ "Модерн Форм", ТОВ "Фреш Торг", ТОВ "Топінвест Плюс", ТОВ "Промтрейдінвест, ТОВ "Техенергомаш", ТОВ "Сінтекс Трейд".
Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, обґрунтовується контролюючим органом з огляду на: 1) існування інформації про порушені кримінальні справи за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України щодо створення та діяльності зазначених контрагентів позивача; 2) отримання слідчими органами пояснень засновників/директорів суб`єктів господарювання про їх не причетність до діяльності підприємств; 3) відсутність сертифікатів (якості, відповідності, походження) на придбаний позивачем товар; 4) відсутність документів, що підтверджують факт зберігання та руху ТМЦ (книги/картки складського обліку, акти списання матеріалів); 5) порушення норм податкового законодавства у формі не звітування перед контролюючим органом контрагентами позивача; 6) відсутність доказів імпорту товарів контрагентами позивача/доказів придбання таких товарів у третіх осіб, відповідно до інформації, що міститься в ІС "Податковий блок"; 7) недоліки в оформленні окремих видаткових накладних (відсутність прізвища/посади/реквізитів довіреності); 8) відсутність інформації про трудові ресурси контрагентів.
10. На підставі висновків викладених в акті перевірки, контролюючим органом винесени податкові повідомлення-рішення:
- 0502615141, яким позивачу за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2, статті 138.8, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" всього в сумі 3 599 454,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 3 183 927,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 415 527,00 грн;
- 0512615140, яким позивачу за порушення пункту 185.1, статті 185, підпункту 192.1.1, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 3 569 673,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 2 855 738,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 713 935,00 грн.
11. Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що господарські операції, для визначення податкового обліку позивачем, фактично були здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричинили реальні зміни майнового стану позивача, а висновки податкового органу стосовно допущення позивачем порушень податкового законодавства не відповідність фактичним обставинам у справі.
13. Такі висновки судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що реальність здійснення позивачем господарських операцій по договорам, укладеним з його контрагентами: ТОВ "Готика ЛТД", ТОВ "Альтис Трейд", ТОВ "Макролоджик", ТОВ "Регістан ЛТД", ТОВ "Екоенерджи", ТОВ "Айті-Проф", ТОВ "Дівілон", ТОВ "Альпек", ТОВ "Акрополь Гарант Плюс", ТОВ "Ред Вінд", ТОВ "Модерн Форм", ТОВ "Фреш Торг", ТОВ "Топінвест Плюс", ТОВ "Промтрейдінвест", ТОВ "Техенергомаш", ТОВ "Сінтекс Трейд", підтверджується долученими до матеріалів справи копіями первинних документів, оформлених внаслідок виконання з зазначеними вище контрагентами договорів.
14. При цьому, судами зазначено, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами "безтоварності"/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
16. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:
|) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 826/14331/13-а, від 27 березня 2018 року у справі № 2а-1670/5096/12, від 30 січня 2018 року у справі № 2а-0870/6083/11, від 06 червня 2018 року у справі № 826/20003/14, а також у постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справа № 21-421а11, від 01 грудня 2015 року у справі № 21-1661а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-3849а15, від 01 грудня 2015 року у справі № 21-3788а15, від 14 березня 2017 року у справі № 21-1513а16.
2) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних відносинах.
17. Відповідач в касаційній скарзі також вказує на пункт 3 статті 351 КАС України, як одну з підстав касаційного оскарження.
18. В доводах касаційної скарги контролюючий орган наголошує, що при проведенні аналізу первинних документів, разом з податковою інформацією, наявної у податковому органі по підприємствах, задіяних по ланцюгу постачання товарів та послуг для ТОВ "Олмакс Сістемс", встановлено:
дефектність наданих ТОВ "ОЛМАКС СІСТЕМС" до перевірки первинних документів. Документи складені з порушенням вимог чинного законодавства;
ненадання ТОВ "ОЛМАКС СІСТЕМС" до перевірки в повному обсязі первинних документів. Наявними документами не підтверджено отримання (в видаткових накладних не зазначено реквізитів довіреностей та біля підпису особи - отримувача не зазначено прізвище), приймання, розвантаження, оприбуткування, зберігання, списання у виробництво матеріалів (до перевірки не надані документи складського обліку), не визначено виробника та технічні характеристики продукції;
невідповідність змісту операцій, зафіксованих у документах, реальним обставинам стосовно неможливості виконання переліченими постачальниками ТОВ "ОЛМАКС СІСТЕМС" оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами (кількість працюючих - 1 особа, або працюючі взагалі відсутні) та у зв`язку із відсутністю фізичних, технічних та технологічних можливостей (відсутність основних фондів, виробничих активів, тощо);
наявність інформації щодо кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за частиною 2 статті 205 (Фіктивне підприємництво), частиною третьою статті 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) КК України та частини п`ятої статті 191 КК України, (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), в яких фігурують постачальники ТОВ "ОЛМАКС СІСТЕМС";
відсутність у підприємств 2-3 ланка постачання реальних контрагентів-постачальників товарів (послуг), (маніпулювання даними податкової звітності та невідповідність документально відображеної в податкових накладних номенклатури товарів (послуг), поставлених підприємствам-покупцям номенклатурі товарів (послуг), отриманих від постачальників ("розрив" ланцюга постачання).
19. На підставі вищевикладеного, перелічені первинні документи, надані до перевірки ТОВ "ОЛМАКС СІСТЕМС" не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.
20. Скаржник наголошує, що зазначені доводи були викладені в акті перевірки, запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, однак суди попередніх інстанцій не надали оцінки зазначеним доводам відповідача, а лише обмежилися констатацією щодо надання позивачем формально складених первинних документів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
22. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
23. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
24. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
25. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, яка виникає відповідно до положень цього розділу.
26. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
27. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").
28. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.