ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 915/96/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу
Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту),
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 07.07.2021
у складі судді: Давченко Т.М.,
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 23.12.2021
у складі колегії суддів: Колоколова С.І. (головуючий), Головея В.М., Разюк Г.П.,
у справі за позовом
Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"
про стягнення 6 775,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі - ДП "Адміністрація морських портів України", позивач) пред`явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - відповідач, ТОВ СП "Нібулон") грошових коштів на загальну суму 16 280,72 грн., із яких: 12 321,02 грн. основний борг; 2 962,22 грн. інфляційні втрати; 997,48 грн. 3 % річних.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на положення статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України, постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405, наказ Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 за №72/24849, а також статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.
2. Господарським судом Миколаївської області під час розгляду господарської справи № 915/27/20 за зазначеним позовом постановлено в порядку статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвалу від 26.01.2021 про роз`єднання позовних вимог в цій справі та вирішено, зокрема, виділити в самостійне провадження позовні вимоги про стягнення грошових коштів по судну НБЛ-016. На момент прийняття рішення предметом спору у справі є стягнення з ТОВ СП "Нібулон" грошових коштів на загальну суму 6 775,47 грн., із яких: 5 127,58 грн. основний борг; 415,12 грн. 3 % річних; 1 232,77 грн. інфляційні втрати.
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення
3. Рішенням від 07.07.2021 Господарський суд Миколаївської області у задоволенні позову ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) відмовив.
3.1. Місцевим судом встановлено, що адміністрацією отримано заявку ТОВ "Вінд Юг Сервіс" від 03.01.2017 № 06/НП про надання дозволу на дозавантаження великотоннажного судна NORD BERING на зовнішньому рейді порту після часткового навантаження у причалу Миколаївського морського порту. При цьому, місцевим судом встановлено, що 30.12.2016 судно NORD BERING прийшло в морський порт Миколаїв без вантажу, що підтверджується доданими документами (заявкою ТОВ "Дрегон Мерітайм Едженсі" від 28.12.2016 на лоцманське проведення, загальною декларацією (General Declaration) судна NORD BERING про прихід 30.12.2016; довідкою приходу 30.12.2016, приймально-здавальним актом № 1765 від 30.12.2016, стейтментом (statement of facts) від 13.01.2017); 02.01.2017 судно NORD BERING прийшло на зовнішній рейд порту з вантажем кукурудзи в кількості 38194 т (підтверджується заявкою від 14.12.2016 на лоцманське проведення, загальною декларацією (General Declaration) судна NORD BERING про відхід 02.01.2017; довідкою № 26 від 02.01.2017; стейтментом (statement of facts) від 13.01.2017).
3.2. Суд зазначив, що буксир НІБУЛОН-4 з баржами НБЛ-023, НБЛ-016 здійснював 09.01.2017, 10.01.2017 вихід за межі акваторії морського порту Миколаїв після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-016 без вантажу.
3.3. Суд встановив, що розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 05.01.2017 №01-А/2017 оголошений початок льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 06.01.2017; розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 03.03.2017 №03-А/2017 оголошено завершення льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 04.03.2017.
3.4. Також місцевим судом встановлено, що Акт наданих послуг (до якого входить, серед іншого, вартість послуг за вхід в межі акваторії морського порту та вихід за межі акваторії морського порту для вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту по судну НБЛ - 016 на суму 5 127,58 грн.) та рахунок від 10.01.2017 № 02521512 з додатками (відомості-розрахунки) був направлений до ТОВ СП "Нібулон" та отримано товариством факсом, а також особисто його представником. Разом з тим, зазначений Акт наданих послуг та рахунок від 10.01.2017 № 02521512 з додатками (відомості-розрахунки) відповідач повернув листом № 5125/3-17/200 від 13.04.2017.
3.5. Надаючи оцінку доводам позивача щодо здійснення ТОВ СП "Нібулон" протягом періоду оголошеної льодової кампанії суднозаходів та про зобов`язання щодо сплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, суд дійшов висновку про необґрунтованість таких вимог позивача з огляду на відсутність доказів надання відповідачем заявок на проведення криголамних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані, інші докази, які свідчили б про виконання позивачем відповідних робіт на користь відповідача та прийняття їх останнім - відсутні. Крім того, суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які дії щодо криголаму в акваторії морського порту в період льодової компанії 06.01.2017 - 04.03.2017 при наявності крижаного покриву.
3.6. Суд зауважив, що заходи з безпеки мореплавства, вжиті капітаном порту під час льодової компанії, не можуть бути визнаними доказами надання послуг з забезпечення проведення криголамних робіт, оскільки згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про морські порти України" функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.
Відтак, за результатами дослідження наданих учасниками доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту надання ним ТОВ СП "Нібулон" у спірний період послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, тому у задоволенні позовних вимог відмовив.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
4. Постановою від 23.12.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишив без задоволення;
рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 у справі №915/97/21 залишив без змін.
4.1. Апеляційний суд зазначив, що відсутність доказів вчинення позивачем дій з криголаму в акваторії морського порту протягом періоду господарської діяльності відповідача у межах періоду льодової кампанії з 06.01.2017 - 04.03.2017 (у зв`язку з різким і стійким зниженням температури повітря і води та інтенсивним льодоутворенням у Дніпро-Бузькому регіоні), відсутність доказів на підтвердження обставин надання позивачем відповідачу послуг забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, під час якої судна відповідача здійснювали вхід в межі акваторії морського порту Миколаїв, свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачем відповідачу спірної суми плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за заявлений позивачем період.
4.2. Суд визнав необґрунтованими аргументи скаржника щодо безпідставного неврахування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах № 908/1488/19, № 908/1489/19, що ухвалені, за твердженням скаржника, у спорах у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини у цих справах стосувались стягнення заборгованості за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт в морському порту Маріуполь, в якому порядок та умови нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт визначені в пункті 2.3 Наказу № 1059 та відмінні від інших, визначених цим Наказом, правил нарахування плати за ці послуги (в інших морських портах), а тому висновки у справах № 908/1488/19, №908/1489/19, сформульовані Верховним Судом щодо застосування норми права, що не застосовувалась у спірних правовідносинах щодо порядку та умов нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт в акваторії морського порту Миколаїв.
4.3. Також апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи скаржника про те, що існування рішення Антимонопольного комітету України від 24.10.2018 не звільняє відповідача від оплати наданих послуг, оскільки у зазначеному рішенні АМКУ встановлено, що позивач в період в період оголошеної в 2017 році льодової компанії не проводив криголамні роботи.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
5. ДП "Адміністрація морських портів України" 10.01.2022 засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/96/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022.
7. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2022 прийнято касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" до провадження, ухвалено здійснювати перегляд в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників.
8. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 зупинено провадження у справі № 915/97/21 за позовом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) до ТОВ СП "Нібулон" про стягнення 6 775,47 грн. до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/104/21.
9. Постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 915/104/21 касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 залишено без змін.
10. Ухвалою від 23.06.2022 Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі №915/96/21 за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021;
ухвалив здійснити розгляд касаційної скарги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
11. Від представника ТОВ СП "Нібулон" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник товариства просив касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
12. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов розглянув справу № 915/96/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника
(ДП "Адміністрація морських портів України")
13. Скаржник зазначив, що підставою касаційного оскарження рішення та постанови, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом положень Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, а також порушення статей 11, 76, 236 ГПК України.
13.1. Скаржник доводив, що при наявності обставини, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права (Тарифи) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду № 915/43/20, № 915/119/20, № 915/181/20, № 915/127/20, № 915/208/20, № 908/1488/19 та № 908/1489/19.
13.2. Скаржник аргументував, що у рішенні суд першої інстанції застосував постанову Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095, яка не могла регулювати спірні відносини у січні 2017 року, оскільки відповідні повноваження Державна служба морського та річкового транспорту України почала виконувати лише після видання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 621-р "Питання Державної служби морського та річкового транспорту", що визначено у пунктах 3, 7 цієї постанови.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
14. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
17. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 13 - 13.2 описової частини цієї постанови.
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
18. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
19. Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), статтею 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
20. Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.