ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 908/2828/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
АТ "Таскомбанк": Литвиненка С. С., Писаренка О. В.,
АТ "Райффайзен Банк": Семеняка В. Я. (в режимі відеоконференції),
АТ "Укрексімбанк": Візіренко Ж. С. (в режимі відеоконференції),
АТ "ІНГ Банк України": Бойко Г. О. (в режимі відеоконференції)
ТзОВ "Проматом": Щербахи Р. С.,
арбітражного керуючого: Гусара І. О. (особисто),
арбітражного керуючого: Попадюка І. В. (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк"
на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022
у складі колегії суддів: Коваль Л. А. - головуючої, Кузнецова В. О., Мороза В. Ф.
у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"
про визнання банкрутом
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Банк у справі про банкрутство Товариства звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника, а згодом - через 1,5 роки, зі скаргою на дії арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна, вимоги яких суд першої інстанції ухвалами задовольнив, з поміж іншого, відсторонивши арібтражного керуючого.
2. Апеляційний господарський суд за результатом перегляду справи в апеляційному порядку прийняв постанови, якими змінив ухвалу суду першої інстанції в частині суми кредиторських вимог Банку та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні скарги Банку на дії арбітражного керуючого.
3. Банк не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції за результатом розгляду його грошових вимог звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, до якої включив також скаргу на постанову апеляційного господарського суду прийняту за наслідком перегляду ухвали місцевого господарського суду щодо розгляду скарги на дії арбітражного керуючого.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:
- чи може бути оскаржено в касаційному порядку разом з постановою, прийнятою за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянуто грошові вимоги кредитора, постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду щодо розгляду скарги на дії арбітражного керуючого?
5. Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції прийнятої за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду, якою була розглянута скарга на дії арбітражного керуючого, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві та скарзі вимог
6. Господарським судом Запорізької області здійснювалося провадження у справі № 908/2828/19 за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (далі - ПрАТ "Запоріжтрансформатор", боржник) про визнання банкрутом.
7. 19.11.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 13.11.19 про визнання грошових вимог до боржника - ПрАТ "Запоріжтрансформатор" в сумі 213 904 519,36 грн, з яких: 59 293 608,54 грн забезпечені вимоги та 154 610 910 грн - вимоги незабезпечені заставними активами.
8. Заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк", скаржник) мотивована наявністю у боржника грошового зобов`язання за кредитним договором від 15.03.2012 № НК 230, вимоги за яким забезпечені договором іпотеки від 24.05.2017 № 531 та договорами застави від 24.04.2012 № НІ 585, від 22.05.2017 № НІ 3985, укладеними між АТ "Таскомбанк" та ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
9. 03.06.2021 до суду першої інстанції надійшла скарга АТ "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", в якій скаржник просить відсторонити арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (далі - арбітражний керуючий Гусар І. О.) від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
10. В обґрунтування скарги АТ "Таскомбанк" посилається на порушення арбітражним керуючим Гусаром І. О. вимог статей 12, 44, 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо строків подання письмових звітів до суду; строків надання документів стосовно проведення інвентаризації майна боржника; проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника; визнання вимог та надання відомостей до суду щодо дійсних вимог кредиторів; погодження передачі нерухомого майна; відхилення заявлених кредиторами вимог щодо пені, 3 % річних та інфляційних втрат тощо.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатом розгляду грошових вимог кредиторів
11. Ухвалою від 26.05.2021 Господарський суд Запорізької області визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 238 156 217,93 грн - 4 черга задоволення, на суму 3 660,53 грн - 6 черга задоволення, на суму 221 467 743,70 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню); визнав грошові вимоги АТ "Таскомбанк" до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 151 334 153,52 грн - 4 черга задоволення, на суму 59 293 608,54 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню); відхилив грошові вимоги Офісу великих платників податків ДПС до боржника на суму 13 857 509,09 грн.
12. Ухвала суду першої інстанції в частині грошових вимог АТ "Укрексімбанк" та АТ "Таскомбанк" мотивована обґрунтованістю й доведеністю заявлених кредиторами вимог до боржника та наявністю підстав для їх визнання й включення до реєстру вимог кредиторів у визначеному ними розмірі, а в частинні грошових вимог Офісу великих платників податків ДПС - безпідставністю заявлених вимог через скасування судом податкових повідомлень-рішень на підставі яких в боржника виникла заборгованість перед бюджетом.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатом розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О.
13. Ухвалою від 15.06.2021 Господарський суд Запорізької області скаргу АТ "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" задовольнив; відсторонив арбітражного керуючого Гусара І. О. від виконання повноважень розпорядника майна ПрАТ "Запоріжтрансформатор"; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Попадюка І. В.
14. Ухвала суду першої інстанції мотивована порушенням розпорядником майна Гусарем І. О. під час розгляду грошових вимог кредиторів положень абзацу четвертого частини другої, частини п`ятої статті 45 КУзПБ, невиконанням ним вимог ухвали суду щодо надання витребуваних у нього документів, невчиненням розпорядником майна дій щодо захисту майна боржника, порушенням арбітражним керуючим Гусарем І. О. пунктів 1, 2 частини восьмої статті 45 КУзПБ щодо надання відомостей про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров`ю громадян.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали, якою розглянуто грошові вимоги кредиторів
15. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19 змінив в частині сум кредиторських вимог, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів; визнав грошові вимоги АТ "Таскомбанк" до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 151 158 701,40 грн - 4 черга задоволення, на суму 59 293 608,54 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню); визнав грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 238 155 884,99 грн - 4 черга задоволення, на суму 3 623,93 грн - 6 черга задоволення, на суму 221 467 743,13 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).
16. Постанова суду апеляційної інстанції в частині вимог АТ "Таскомбанк" мотивована частковим погашенням боржником 25.10.2019 заборгованості за кредитним договором та помилковим проведенням кредитором розрахунку заявлених грошових вимог з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 17.10.2019, в той час як він звернувся з заявою з грошовим вимогами до боржника 15.11.2019, а в частині вимог АТ "Укрексімбанк" - допущенням арифметичної помилки при розрахунку пені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали, якою розглянуто скаргу на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О.
17. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 у справі № 908/2828/19 скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні скарги АТ "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків місцевого господарського суду щодо відсторонення арбітражного керуючого Гусара І. О. від повноважень розпорядника майна у справі, оскільки питання розрахунку розміру кредиторських вимог кожного кредитора здійснюється судом, а арбітражний керуючий забезпечує розгляд заяв кредиторів та з урахуванням результату розгляду таких заяв боржником направляє повідомлення всім кредиторам та звіт про результат розгляду до суду, що і було зроблено арбітражним керуючим Гусаром І. О.
19. Крім того, суд апеляційної інстанції не встановив порушень в діях арбітражного керуючого Гусара І. О. щодо неподання відзиву, оскільки подання відзиву є правом сторони, а не її обов`язком. Також апеляційний господарський суд зазначив, що обов`язок здійснення заходів з повернення дебіторської заборгованості покладено на ліквідатора у ліквідаційній процедурі, а не на розпорядника майна в процедурі розпорядження майном. Тому безпідставним є висновок суду першої інстанції, що розпорядником майна не вживаються заходи зі збереження майна боржника у вигляді повернення дебіторської заборгованості.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
20. 17.02.2022 АТ "Таскомбанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19, в якій просить оскаржену постанову щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" та постанову щодо відсторонення арбітражного керуючого Гусара І. О. скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції від 26.05.2021 (щодо розгляду грошових вимог) та ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2021 (щодо розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання повноважень розпорядника майна у справі).
21. Підставою касаційного оскарження судових рішень АТ "Таскомбанк" визначило прийняття апеляційним господарським судом:
- постанови щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" з неправильним застосуванням норм пункту 14 статті 39, статті 41 КУзПБ без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України);
- постанови щодо відсторонення арбітражного керуючого від повноважень розпорядника майна з неправильним застосуванням норм частини четвертої статті 28 КУзПБ в частині оцінки достатності підстав для відсторонення арбітражного керуючого при порушенні останнім норм частини третьої статті 44 КУзПБ, абзацу 4 частини другої, частини п`ятої статті 45 КУзПБ, статті 18 ГПК України за відсутності висновку щодо застосування наведеної норми у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);
- оскаржених постанов неповноважним складом суду (пункт 4 частини першої статті 287 ГПК України).
Рух касаційної скарги
22. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2828/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючий, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2022.
23. У період з 15.02.2022 до 25.02.2022 суддя Банасько О. О. перебував на лікарняному.
24. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
25. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
26. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.
27. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.
28. 14.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк"; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 09.06.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.04.2022.
29. Ухвалою від 09.06.2022 Верховний Суд відклав розгляд справи за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" до 23.06.2022.
30. 22.06.2022 суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Пєсковим В. Г. подано заяву про самовідвід у розгляді справи № 908/2828/19 у порядку статті 35 ГПК України мотивовану наданням ним у 2012 році правничої допомоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк".
31. Ухвалою від 22.06.2022 Верховний Суд задовольнив заяву судді Пєскова В. Г. б/н від 22.06.2022 про самовідвід від розгляду справи № 908/2828/19 за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19.
32. 23.06.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд справи за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" до 30.06.2022 та задовольнив клопотання представників АТ "Райффайзен Банк", АТ "Укрексімбанк" та АТ "ІНГ Банк України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
33. У судове засідання 30.06.2022 з`явилися представники АТ "Таскомбанк", АТ "Райффайзен Банк" (в режимі відеоконференції), АТ "Укрексімбанк" (в режимі відеоконференції), АТ "ІНГ Банк України" (в режимі відеоконференції), ТзОВ "Проматом" та арбітражні керуючі: Гусар І. О., Попадюка І. В., які надали пояснення у справі.
Розгляд клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
34. 29.06.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання АТ "Таскомбанк" від 29.06.2022 б/н про передачу справи № 908/2828/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
35. Клопотання АТ "Таскомбанк" мотивовано із посиланням на приписи частини п`ятої статті 302 ГПК України існуванням виключної правової проблеми щодо визначення обсягу допущених арбітражним керуючим при виконанні своїх функцій у справі про банкрутство порушень, їх достатності для прийняття рішення про його відсторонення відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 28 КУзПБ, яка зумовлена відсутністю можливості оскарження таких рішень в касаційному порядку, що призвело до формування суперечливої практики щодо цього питання.
36. Розглянувши наведене клопотання скаржника, проаналізувавши норми процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
37. Згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
38. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дотримання принципу правової визначеності пов`язує із забезпеченням єдності судової практики. Однак суд не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Разом з тим наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх усе ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
39. При визначенні того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), беруться до уваги такі чинники: 1) існування "глибоких та довгострокових розходжень" у відповідній судовій практиці національних судів; 2) наявність у національному законодавстві механізмів подолання таких розбіжностей; 3) фактичне запровадження механізмів подолання розбіжностей і, якщо так, то 4) ефективність таких механізмів (висновок викладений в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/8130/17, від 30.06.2020 у справі № 908/2155/18, від 15.09.2020 у справі № 910/32643/15, від 14.09.2021 у справі № 757/7499/17-ц, від 22.02.2022 у справі № 663/3629/19).
40. Разом з тим, в клопотанні не викладено правову проблему, яку містить ця справа саме у правозастосуванні, не обґрунтовано, в чому вбачається складність застосування відповідних положень законодавства у зазначеній правовій ситуації, невизначеність поставлених судом правових питань на нормативному рівні, неможливість подолання проблеми існуючими процесуальними механізмами.
41. Окрім того, суд зазначає, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
42. Однак АТ "Таскомбанк" не зазначило кількісних та якісних критеріїв, які свідчили б про снування виключної правової проблеми у спірних правовідносинах, а наведені ним постанови апеляційного господарського суду, яким здійснено перегляд ухвали суду першої інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі (постанови судів апеляційної інстанції від 24.02.2021 у справі № 916/824/20, від 20.12.2021 у справі № 4/5007/33-Б/11, від 24.12.2020 у справі № 904/7044/15, від 22.01.2020 у справі № 916/2561/17, від 09.09.2021 у справі № 910/11588/16, від 01.09.2021 у справі № 910/30921/15) таких критеріїв не відображають, оскільки у цих справах мало місце вирішення питання щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна/ліквідатора у справі виходячи з обставин конкретних справ. Тобто питання відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора/розпорядника майна у наведених справах в кожному випадку вирішувалося судом з огляду на обставини окремо визначеної справи, що не дозволяє стверджувати про наявність наразі правової невизначеності з цього питання.
43. Ураховуючи наведене, клопотання АТ "Таскомбанк" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню судом не підлягає.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(АТ "Таскомбанк")
44. АТ "Таскомбанк" в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема таке:
- постанови суду апеляційної інстанції щодо розгляду питань визнання грошових вимог АТ "Таскомбанк" та відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна прийняті неповноважним складом суду;
- апеляційний господарський суд не врахував об`єктивні підстави для відкладення розгляду справи та розглянув справу без участі АТ "Таскомбанк".
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 41 КУзПБ, не врахувавши висновки щодо застосування цієї норм, викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19;
- апеляційний господарський суд не врахував висновок щодо застосування пункту 14 статті 39 КУзПБ в системному зв`язку з частиною першою статті 45 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20;
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна у справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи ТзОВ "Проматом"
45. ТзОВ "Проматом" у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню та просить суд закрити касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк", зазначаючи, зокрема, таке:
- скаржник подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції (щодо відсторонення арбітражного керуючого), яка оскарженню в касаційному порядку не підлягає;
- доводи скаржника щодо неповноважного складу суду не можуть братися до уваги, оскільки АТ "Таскомбанк" та арбітражним керуючим Попадюком І. В. подавалися заяви про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду, які визнані судом необґрунтованими;
- АТ "Таскомбанк" в результаті перегляду в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого фактично намагається вирішити питання про перевагу одних доказів над іншими та переоцінити діяльність арбітражного керуючого;
- доводи АТ "Таскомбанк" щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм статті 41 КУзПБ є безпідставними, оскільки наведена норма апеляційним господарським судом не застосовувалася;
- аргументи скаржника в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" зводяться до переоцінки доказів у справі.
Доводи інших учасників справи
46. Від інших учасників справи, письмових пояснень, відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
47. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховує, що за своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження ухвали та постанови судів попередніх інстанцій доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 287 ГПК України.
48. Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржника, в ході касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції необхідним є надання оцінки застосування судами норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
49. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржників Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи враховує таке.
Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції (щодо розгляду грошових вимог) з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
50. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
51. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
52. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 з поміж іншого, дійшла висновків, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
54. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
55. Доводи АТ "Таскомбанк" у частині підстав касаційного оскарження визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України обґрунтовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції під час розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" норм статті 41 КУзПБ без врахування висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19 та неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування пункту 14 статті 39 КУзПБ в системному зв`язку з частиною першою статті 45 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20.
56. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається АТ "Таскомбанк" у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зважає на таке.
57. Щодо аргументів АТ "Таскомбанк" про неправильне застосування судом апеляційної інстанції під час розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" норм статті 41 КУзПБ без врахування висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19 встановлено, що у зазначеній справі предметом судового розгляду була заява ГУ ДПС у місті Києві з грошовим вимогами до боржника, мотивована наявністю в нього боргу зі сплати податку на прибуток та податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
58. У наведеній справі № 910/19006/19 суди встановили, що податковий борг боржника виник після відкриття судом 16.01.2020 провадження у справі про банкрутство, а боржник погасив заборгованість перед ГУ ДПС у місті Києві 19.06.2020 - у період дії запровадженого судом ухвалою від 16.01.2020 мораторію на задоволення вимог кредиторів.
59. Суд у справі № 910/19006/19 врахував, що заявлені ГУ ДПС у місті Києві грошові вимоги у складі основного зобов`язання, сум штрафних санкцій та пені є вимогами конкурсного кредитора за грошовим зобов`язаннями боржника на які поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у розумінні статті 41 КУзПБ.
60. За наведеного, Верховний Суд визнав правильним висновок суду апеляційної інстанції, який взявши до уваги наведені обставини, із застосуванням положень статті 41 КУзПБ, дійшов висновку про незаконність дій та факту погашення заборгованості боржником перед ГУ ДПС у місті Києві в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
61. Натомість у справі, що розглядається предметом судового розгляду є заява АТ "Таскомбанк" мотивована наявністю у боржника грошового зобов`язання за кредитним договором, вимоги за яким забезпечені договором іпотеки та договорами застави, а часткове погашення заборгованості боржника перед банком після відкриття провадження у справі (25.10.2019) здійснено за рахунок коштів поручителя заставодавця, з урахуванням чого на таке задоволення не поширюється визначений статтею 41 КУЗПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів.
62. Так само безпідставним є посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20, в якій предметом судового розгляду були кредиторські вимоги, що виникли у зв`язку з невиконанням договору поруки.
63. Суди попередніх інстанцій у справі № 904/2425/20 встановили, що розпорядник майна боржника звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору поруки укладеного боржником, яка судом була задоволена з визнанням договору поруки недійсним.
64. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення заявлених кредиторських вимог до боржника на підставі договору поруки, оскільки підстави якими заявник мотивував свої грошові вимоги до боржника на момент розгляду заяви були відсутні.
65. Тобто у справі № 904/2425/20 питання проведеному заявником розрахунку суми заборгованості до боржника судом не розглядалось, а предметом оцінки фактично було питання наявності підстав для визнання грошових вимог до боржника. Тому посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20, в які міститься посилання на припис статті 45 КУзПБ безвідносно до обставин цієї справи та застосування судом згаданої норми під час розгляду кредиторських вимог є безпідставним. До того ж, у наведеній постанові суд здійснив аналіз приписів статті 45 КУзПБ в контексті закріпленого в цій нормі строку з якого мають бути заяви кредиторів з грошовим вимогами до боржника за зобов`язаннями, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а не проведення розрахунку заявлених вимог кредитором.
66. Отже, аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності правовідносин, свідчить, що правовідносини у справах наведених АТ "Таскомбанк" та у справі, що розглядається, є неподібними, оскільки у цих справах за схожого предмету судового розгляду (розгляд грошових вимог) різними є зміст заявлених вимог (підстави на яких ґрунтуються такі вимоги) та фактичні обставини справи, а також матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
67. За таких умов, помилковими є аргументи АТ "Таскомбанк" стосовно прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19, від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20.
68. Тож наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.
69. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.