ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2022 року
м. Київ
справа №200/5402/20-а
адміністративне провадження № К/9901/31182/21, № К/9901/31049/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 200/542/20-а
за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (суддя Кошкош О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року (суддя-доповідач - Геращенко І.В., судді: Блохін А.А., Міронова Г.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- скасувати рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 331;
- визнати незаконним та скасувати наказ прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року № 372-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури;
- зобов`язати прокурора Донецької області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді у Донецькій обласній прокуратурі з 05 травня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Донецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що за результатами складання іспиту на загальні здібності та навички набрала 86 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту. Вказане відображено у рішенні Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 331, на підставі якого прийнято наказ про її звільнення. Вказувала, що Закон України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ) не відповідає вимогам демократичності, юридичної визначеності, справедливості та забезпеченню рівності осіб, а втручання у право на приватне життя не відповідає меті, вказаній у статті 8 Конвенції. Вимоги Закону № 113-ІХ про переведення прокурорів за умови успішного проходження атестації, яка включає оцінку професійної компетенції прокурора та професійної етики і доброчесності, є дискримінаційними з огляду на те, що пункт 8 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" указаного Закону містить перелік посад діючих прокурорів, які не повинні проходити атестацію для продовження трудових відносин, зокрема виключення пов`язані з часом призначення осіб в органи прокуратури. Крім того позивачка вважає, що проведення тестування на загальні здібності, тобто етапу, за непроходження якого її звільнено з органів прокуратури, взагалі не передбачено Законом № 113-ІХ, а тому не може бути застосовано як підстава для звільнення. Методика оцінки при проведені тестування не пройшла експертизу або схвалення. Програмне забезпечення, на базі якого проведено тестування, працювало неправильно, з технічними несправностями та видало неправильний результат. Вважає, що зазначені у сукупності обставини є підставою для скасування спірних рішення і наказу. Крім того, відсутність настання обставин, передбачених пунктом 9 частин першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), зокрема ліквідації чи реорганізації органу, також свідчить про протиправність наказу про звільнення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено.
4. Скасовано рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 331 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки". Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Донецької області від 04 травня 2020 року № 372-к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 145 946,01 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
5. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року виправлено описку, допущену в абзаці четвертому резолютивної частини скороченого рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року шляхом виключення фрази "або на рівнозначній посаді в Донецькій обласній прокуратурі". Виправлено описку, допущену в абзаці п`ятому резолютивної частини скороченого рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року шляхом зазначення після суми стягнення "з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів".
6. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що предмет атестації, визначений пунктом 5 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221), відрізняється від предмета атестації, визначеного Законом № 113-ІХ, і додатково містить вимогу, окрім професійної компетентності прокурора, ще й оцінку загальних здібностей та навичок. При цьому, Генерального прокурора уповноважено Законом лише на визначення порядку та етапів проведення атестації, а не на зміну чи встановлення предмету атестації. Такий предмет атестації як "загальні здібності та навички" у Законі № 113-ІХ відсутній. Отже, застосуванню у даних правовідносинах в частині визначення предмету атестації підлягають саме норми пункту 12 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, а не пункту 5 Порядку № 221.
7. Надаючи оцінку доводам позивачки про протиправність рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 331, суд першої інстанції зазначив, що оскільки таке рішення відповідно до Закону № 113-ІХ є безальтернативною підставою для прийняття обласним прокурором наказу про звільнення прокурора з посади, то ознаки рішення суб`єкта владних повноважень і має відповідати вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
8. Окружний суд зауважив, що відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками атестації мотивів, з яких кадрова комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на кадрові комісії обов`язок обґрунтувати рішення про проходження або не проходження атестації прокурором в такий спосіб, щоб рішення достатнім чином містило мотиви, на яких воно базується. Однак, на думку суду, оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає вимозі обґрунтованості, оскільки не містить а ні мотивів, а ні обставин. У рішенні кадрової комісії вказана лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, при цьому відсутні аргументи Комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення.
9. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Другої кадрової комісії від 9 квітня 2020 року № 331 підлягає скасуванню.
10. Щодо наказу прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року № 372-к, то суд першої інстанції погодився з доводами позивачки про відсутність ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, а тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII без зазначення конкретної підстави для звільнення, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення. Відтак, суд дійшов висновку, що оспорюваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
11. Вирішуючи позову вимогу про поновлення на посаді, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого її було протиправно звільнено, а саме на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури.
12. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд здійснив виходячи із приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
13. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 19 липня 2021 року рішення суду першої інстанції змінив, а саме: абзац другий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 200/5402/20-а перед словом "скасувати" доповнив словосполученням "Визнати протиправним та", а також в абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 200/5402/20-а виключив фразу "та органів прокуратури Донецької області". В іншій частині рішення суду залишив без змін.
14. Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками Донецького окружного адміністративного суду, зазначивши про те, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті позовних вимог. Водночас, у резолютивній частині рішення суд першої інстанції помилково зазначив фразу - "та органів прокуратури Донецької області" після найменування органу, в якому позивач підлягає поновленню, тому ця фраза підлягає виключенню з резолютивної частини рішення, а спірне рішення кадрової комісії - визнанню протиправним та скасуванню.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їхній рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
15. 20 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
16. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а також якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
17. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України касатор вказує, що судові рішення у цій справі підлягають скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права - ст. ст. 2, 6, 242, 246 КАС України, та неправильним застосуванням норм матеріального права - частини четвертої статті 7, пункту 3 частини першої статті 11, пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, пунктів 7, 16-17, 19, підпункту 6 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, пункту 7, підпункту 2 пункту 8 розділу І, пункту 6 розділу III, пунктів 2, 6 розділу V Порядку № 221.
18. При цьому, в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції не врахував висновки позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 листопада 2020 у справі № 200/13482/19-а, де в пункті 57 вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
19. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що при ухваленні рішень судами попередніх інстанцій не надано правильного тлумачення зазначених норм Законів № 1697-VII і № 113-ІХ і не враховано їхній зміст.
20. Зауважує, що предметом спору у справі є законність наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України. Водночас, на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права, а саме підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, як підстави для звільнення згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII у подібних правовідносинах.
21. Окрім того, судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні рішень не надано правильного тлумачення пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, де прямо передбачені дискреційні повноваження кадрових комісій на прийняття рішення саме за результатами складення іспиту, якщо прокурор набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком № 221. Однак, задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій помилково вказали на необхідність зазначення додаткового обґрунтування прийнятого комісією рішення, що прямо суперечить пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ.
22. Також судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні рішень не надано правильного тлумачення пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, де прямо передбачені дискреційні повноваження Генерального прокурора визначати перелік етапів атестації через затверджений ним порядок проходження прокурорами атестації. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, вказали, що у Законі № 113-ІХ відсутній такий предмет атестації як "загальні здібності та навички". Судами помилково визначено "загальні здібності та навички" предметом атестації, оскільки "загальні здібності та навички" є виключно етапом атестації. Розділом III Порядку №221 визначено такий етап як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Отже, Генеральний прокурор був наділений повноваженнями відповідно до пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ визначати такий етап, як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
23. Водночас відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим Порядком; пункту 7 щодо визначеного Законом 113-ІХ імперативу про можливість переведення прокурорів до обласної прокуратури лише у разі успішного проходження атестації; пункту 16 щодо повноважень кадрових комісій з визначення результату складення прокурором іспиту; пункту 17 Закон № 113-ІХ, підпункту 2 пункту 8 розділу І Порядку № 221 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів, частини четвертої статті 7, пункту 3 частини першої статті 11 Закону № 1697-VII, пункту 6 розділу V Порядку № 221 щодо імперативності рішення кадрової комісії для керівника прокуратури, підпункту 2 пункту 17 Закону № 113-ІХ щодо обов`язку кадрової комісії призначити новий час на складання іспиту.
24. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Також 25 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
26. Вказана касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та за наведеними у ній доводами є аналогічною скарзі Офісу Генерального прокурора.
27. Зокрема скаржник покликається на неврахування судом апеляційної інстанції позиції Верховного Суду, викладеної у пункті 57 постанови від 26 листопада 2020 року у справі №200/13482/19-а, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 7, 9, 13, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ.
28. Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
29. ОСОБА_1, будучи належним чином обізнаною про відкриття касаційного провадження у даній справі, відзивів на касаційні скарги відповідачів не надіслала, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень.
30. Ухвалою від 22 серпня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
31. Наказом прокуратури Донецької області № 1651-к від 30 вересня 2014 року ОСОБА_1 призначена начальником відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області.
32. 07 жовтня 2019 року позивачкою на ім`я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
33. Іспит на предмет виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, позивачкою складено успішно, у зв`язку із чим її допущено до другого етапу атестації.
34. Згідно з додатком № 2 до протоколу № 5 від 09 квітня 2020 року засідання Другої кадрової комісії, за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрала 86 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали) та її не допущено до співбесіди.
35. 09 квітня 2020 року Другою кадровою комісією прийнято рішення № 331 про неуспішне проходження позивачкою атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
36. 04 травня 2020 року наказом прокурора Донецької області № 372-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII. Підстава: рішення кадрової комісії №2.
V. Нормативне регулювання
37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
39. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
40. За змістом статей 2, 5-1 КЗпП України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
41. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
42. Законом № 1697-VII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
43. Згідно зі статтею 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
44. За приписами частини тертої статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
45. Пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
46. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон № 113-IX (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII внесено зміни. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ. Також, у тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури" відповідно.
47. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
48. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
49. Згідно з пунктами 11-13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
50. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
51. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
52. За змістом пункту 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
53. Відповідно до пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
54. Згідно з пунктом 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
55. За пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
56. Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
57. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".
58. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу І Порядку № 221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
59. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
60. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора (пункт 5 розділу І Порядку № 221).
61. Атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання (пункт 6 розділу І Порядку № 221).
62. Як обумовлено пунктом 7 розділу І Порядку № 221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
63. Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
64. Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
65. Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 221 передбачено, що у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
66. За пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 221 кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
67. Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.