ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 420/11641/21
адміністративне провадження № К/990/10556/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/11641/21
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року (суддя Андрухів В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді: Бітов А.І., Лук`янчук О.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2014 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 по 31 грудня 2015 року включно;
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця, з яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 84 899 гривень 85 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня по 01 квітня 2018 року та з 01 листопада 2018 року по 15 березня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4138 гривень 07 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок № 1078);
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на її користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4138 гривень 07 копійок за період з 01 березня по 01 квітня 2018 року та з 01 листопада 2018 року по 15 березня 2021 року включно в сумі 122 144 гривні 12 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з 2002 по 2021 рік проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На думку позивача, протягом строку служби індексація її грошового забезпечення виплачувалася не у повному обсязі у зв`язку із неправильним визначенням базового місяця для розрахунку.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року, позов задоволено частково.
4. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2014 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 по 31 грудня 2015 року.
Зобов`язано військову частину (у вказаний період) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язано (у вказаний період) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу). Вперше така зміна відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, у зв`язку із встановленням нових розмірів посадових окладів військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
6. Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося. Відтак, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації її грошового забезпечення за період з 01 грудня по 31 грудня 2015 року. Водночас, у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд (у резолютивній частині рішення) не вказав який місяць є базовим для розрахунку індексації грошового забезпечення, зазначивши, що повноваження щодо розрахунку розміру такої індексації є дискреційними повноваженнями та компетенцією (дискреційною функцією) відповідача.
7. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, однак зазначив, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
8. Апеляційний суд наголосив, що наявність у відповідача повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не виключає компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
9. Не погодившись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
10. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 102 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 щодо визначення місяця, з якого слід обчислювати індекс споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період проходження позивачем військової служби.
11. На думку скаржника, у подібних правовідносинах не має сталої практики про зобов`язання відповідача застосовувати базовий місяць - січень 2008 року.
12. У касаційній скарзі відповідач вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано зазначену норму матеріального права та визначено базовий місяць для нарахування позивачу індексації, оскільки у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Згідно даної постанови, Урядом фактично запропоновано у грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійний складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Тобто, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01 грудня 2015 року, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
13. Ухвалою від 19 травня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваного судового рішення судом касаційної інстанції.
15. Ухвалою від 22 серпня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
16. Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 2002 року та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26 лютого 2021 року №7-РС її звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом з послужного списку позивача.
17. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 березня 2021 року №49 позивача з 15 березня 2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
18. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 по 31 грудня 2015 року у сумі 1027,99 грн з визначенням базового місяця - січень 2014 року, не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, за період з лютого 2018 року по березень 2021 року індексація обраховувалася з визначенням базового місяця - березень 2018 року, що позивачем не заперечувалося.
19. У період з 02 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 .
20. Відповідач не виплачував щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення на підставі абз.4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 4138 гривень 07 копійок за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2018 року та з 01 листопада 2018 року по 15 березня 2021 року включно.
V. Нормативне регулювання
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частинами першою -третьою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
24. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
25. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
26. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
27. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
28. Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
29. Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
30. Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.