ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 380/6254/20
адміністративне провадження № К/9901/19771/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи у касаційній інстанції справу № 380/6254/20
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, ухвалене суддею Брильовським Р.М.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, ухвалене колегією суддів у складі: головуючого судді Іщук Л.П., суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) 05.08.2020 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), де просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів від 10.04.2020 № 286 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки;
1.2. визнати ОСОБА_1 такою, що успішно пройшла атестацію.
2. В обґрунтування вимог позивачка указує, що рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів (далі - Кадрова комісія) від 10.04.2020 № 286 є протиправним, безпідставним та таким, що прийняте не на підставі вимог чинного законодавства. Зазначено, що обов`язковість подання заяви у формі, запропонованій Генеральним прокурором у погодженому ним Порядку, є очевидним втручанням суб`єкта владних повноважень в особисті права і свободи позивача.
2.1. Позивачка наполягає, що Кадрова комісія, яка приймала рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, є такою, що немає жодних повноважень щодо проведення атестації відповідно до "Прикінцевих і перехідних положень" Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ).
2.2. Стверджує, що від моменту подачі нею заяви визначеного зразка та до фактичного проведення першого та другого етапів атестації, було істотно змінено умови та порядок проходження атестації. Крім цього, під час складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки з причин, що не залежали від її волі, виник технічний збій роботи комп`ютерної техніки (програмного забезпечення), а саме, з самого початку не вводився пароль, який виданий членами робочої групи; під час складання іспиту мала місце затримка в часі переходу з одного питання до іншого, а при складанні другого блоку іспиту, мали місце випадки автоматичного переходу з одного питання до іншого, не відповівши на перше, однак, на всі питання позивачка надавала правильні відповіді. На думку позивачки, відповідачем порушено вимоги статті 14 Закону № 113-ІХ в частині проведення атестації прозоро та публічно, з фіксуванням перебігу усіх етапів атестації за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
2.3. Зауважує, що оскаржуване рішення Кадрової комісії містить лише резолютивну частину, у якій зазначено про те, позивачка не склала іспит на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки, без зазначення мотивів прийняття такого рішення.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Позивачка безперервно працювала в органах прокуратури Львівської області з 1996 року.
4. Відповідно до наказу прокуратури Львівської області від 23.07.2018 № 1302к остання посада, яку займала позивачка, прокурор відділу організації представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Львівської області.
5. У зв`язку з набранням 25.09.2019 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон № 113-IX), яким запроваджено реформу прокуратури, обов`язковою умовою якої є атестація, успішне проходження усіх етапів якої є підставою для переведення до Офісу Генерального прокурора, позивачкою 09.10.2019 подано Генеральному прокурору письмову заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
6. Наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105 встановлено прохідний бал (93 бали) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап).
7. Позивачка 04.03.2020 проходила тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап) за результатами якого набрала 92 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.
8. Кадровою комісією 10.04.2020 прийнято стосовно позивачки рішення №286 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, з якого слідує, що за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички позивач набрала 92 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, та не допускається до етапу проходження співбесіди.
9. Не погодившись із рішенням Кадрової комісії від 10.04.2020 № 286 позивачка звернулася із цим позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, залишеним Восьмим апеляційним адміністративним судом від 24.03.2021, адміністративний позов у цій справі задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії від 10.04.2020 № 286 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки. У задоволенні решти позовних вимог (про визнання позивачку такою, що успішно пройшла атестацію) відмовлено.
10.1. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення від 10.04.2020 № 286 про неуспішне проходження позивачкою другого етапу іспиту є необґрунтованим, оскільки відсутні мотиви виставлення саме такої кількості балів, відсутні покликання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, відсутня оцінка доводів та аргументів особи, щодо якої застосовується процедура оцінювання, та норми права, які застосовані.
10.2. Суди попередніх інстанцій наголосили, що під час прийняття оскаржуваного рішення та розгляду звернення позивачки від 04.03.2020 Кадровою комісією не вжито жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених в них. Суди зауважили, що Кадрова комісія в оскаржуваному рішенні формально зазначила лише факт відсутності існування акту про технічні збої програми під час тестування, складання якого не передбачене ані Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221), ані Порядком роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 (далі - Порядок № 233), та проігнорувавши ту обставину, що із вказаного приводу (існування технічних збоїв в системі тестування), крім позивачки того ж дня (04.03.2020) аналогічні звернення прокурорів мали масовий характер, що підтверджується змістом протоколів засідань Кадрової комісії від 10.04.2020 № 8 та від 13.04.2020 № 9. Тому, за висновком судів попередніх інстанцій, результат вирішення таких заяв впливав на рішення кадрової комісії, оскільки вказані в них обставини, у випадку їх підтвердження, відповідно до пункуту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації були підставою для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора. Це вимагало від Кадрової комісії вчинення активних дій задля підтвердження чи спростування наявності таких обставин з посиланням на відповідні докази, чого зроблено не було. Натомість, приймаючи рішення за наслідками атестації, всі заяви, в тому числі заява позивачки, комісією були відхилені без проведення перевірки викладених в них обставин.
10.3. Суди попередніх інстанцій також указали, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, за якими критеріями, підставами здійснювався добір 3 членів Кадрової комісії, які згідно Порядку № 233 мали бути делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями, а також, чи є вони політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.
10.4. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання позивачку такою, що успішно пройшла атестацію, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що суд не наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти конкретне остаточне рішення у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
11. Від Офісу Генерального прокурора до Верховного Суду 28.05.2021 надійшла касаційна скарга, де скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
11.1. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за вищевказаним пунктом скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема пунктів 19 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 113-ІХ; пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221, пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
11.3. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що результати складання позивачкою іспиту (другий етап атестації) відображені у відповідній відомості, де вона поставила власний підпис, чим підтвердила їх достовірність, у примітках будь-яких зауважень щодо процедури та порядку складання іспиту відсутні.
11.4. Оскаржуване рішення Кадрової комісії містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття. Також у рішенні наявне його обґрунтування - у зв`язку з набранням кількості балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту.
11.5. Рішення комісії відповідає вимогам пунктів 13, 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, пункту 8 розділу І Порядку, а відтак і пункту 12 Порядку № 233, і, з огляду на його специфіку, не потребує іншого обґрунтування та мотивування як те, що вказане у оскаржуваному рішенні.
11.6. На момент складання позивачкою іспиту, будь-яких технічних проблем, пов`язаних із проведенням тестування, встановлено не було. Позивачкою було подано заяву щодо можливості повторного проходження анонімного тестування з повідомленням про технічні недоліки у роботі комп`ютерної техніки вже після завершення тестування, докази що вона мала такі зауваження до закінчення тестування не надано.
11.7. Скаржник звертає увагу, що у разі об`єктивної наявності технічних збоїв під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що може бути прийнята, є поведінка коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи до завершення тестування з зазначенням причин неможливості продовжити складання іспиту у цей день з проханням перенести тестування на інший день.
11.9. Так, відповідно до абзацу 1 пункту 11 Порядку № 233 комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю. З метою реалізації можливості учасників атестації на перенесення іспиту та/або призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту у зв`язку із його перериванням з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, та врегулювання цього процедурного питання, пов`язаного з діяльністю кадрової комісії, протоколом засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.02.2020 № 1 було затверджено форму відповідного акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин (додаток № 3 до вказаного протоколу). Акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин є двостороннім засобом фіксації виявлених недоліків під час проходження тестування.
11.10. Наголошує, що атестування прокурорів регіональних прокуратур Офіс Генерального прокурора здійснив за технічної та організаційної підтримки Міжнародної організації права розвитку (IDLO), проекту Європейського Союзу "PRAVO-JUSTICE" (у співпраці з ТОВ "Сайметрікс-Україна") та інших міжнародних партнерів. Згідно з планом спільних дій між Генеральною прокуратурою України та Міжнародною організацією права розвитку (IDLO), IDLO здійснювало технічну та організаційну підтримку проведення іспиту на знання законодавства.
11.11. Зокрема, тестування прокурорів регіональних прокуратур у здійснювалося ТОВ "Сайметрікс-Україна" на підставі Договорів про закупівлю № 20МR-0397 від 28.02.2020 та № 20МR-2087 від 03.06.2020, укладених з державною агенцією "Експертіз Франс" (Expertise France). Інструмент "PSYMETRICS" складається з різних тестів: математичного, абстрактно-логічного, вербального та просторового. Авторами тестів, з яких складається Інструмент, є громадянин України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Саме вони формували питання та варіанти відповідей на них.
11.12. Скаржник зазначає, що для оцінки представників юридичної професії використовуються два тести: абстрактно-логічний та вербальний. Тести, з яких складається Інструмент "PSYMETRICS" (в тому числі абстрактно-логічний та вербальний) створені у відповідності до вимог та процедур International Test Comission та пройшли перевірку надійності та валідності на репрезентативній українській вибірці. Всього у дослідженнях валідності та надійності прийняло участь 1224 респондента різних вікових груп, різних професій та рівнів освіти. Крім того, діагностичні норми тестів було спеціально адаптовано для професійної групи "Юриспруденція та правоохоронний сектор" на високо-репрезентативній професійній вибірці більше 4000 осіб, що дозволило максимально точно оцінювати рівень здібностей респондентів саме цієї професійної групи.
11.13. Указує, що отримані результати проведених досліджень свідчать, що за основними показниками надійності та валідності тести повністю відповідають існуючим психометричним стандартам (нормам). Тести мають хорошу ретестову надійність, внутрішню узгодженість, а також конструктивну валідність. Кожен тест оснащений адаптивним механізмом подачі запитань: кожне наступне запитання подається респонденту із банку запитань автоматично з урахуванням індексу складності попереднього запитання та правильності або неправильності відповіді на нього. Таким чином кожен кореспондент має індивідуальний і неповторний варіант запитань (кожен тест містить 30 запитань).
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.08.2021 відкрито касаційне провадження № К/9901/19771/21 за вищевказаною касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 19.08.2022 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
14. Від позивачки 16.09.2021 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення у справі № 380/6254/20 без змін.
14.1. Посилається на те, що запроваджена відповідачем процедура атестації перевірки на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, не стосується питання професійної компетенції, а стосується визначення рівня вербального та абстрактно-логічного інтелекту.
14.2. Всупереч вимогам Закону № 113-ІХ та Порядку № 221, проведення другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, проводилося не відповідними Кадровими комісіями, а фактично ТОВ "Сайметрікс-Україна".
14.3. Позивачка указує, що будь-яких підтверджень, що остання набрала саме зазначену у протоколі кількість балів не надано. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
15. Позивачка 10.11.2021 надіслала до Верховного Суду клопотання, в якому просила врахувати під час розгляду касаційної скарги відповідача ту обставину, що 05.10.2021 нею було успішно складено іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Водночас згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
20. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктами 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
21. Ключовим питанням у межах спірних правовідносин є питання (не)правомірності прийнятого Кадровою комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
22. Касаційна скарга не містить доводів незгоди відповідача із висновками судів попередніх інстанцій в частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання ОСОБА_1 такою, що успішно пройшла атестацію. А тому оцінка правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині вирішення цієї позовної вимоги Верховним Судом не надається.
23. Колегія суддів зауважує, що після відкриття провадження за вказаною касаційною скаргою Верховним Судом було сформовано правові висновки у подібних правовідносинах щодо застосування приписів Закону № 113-ІХ, Порядку № 221 та Порядку № 233, зокрема, у постановах від 21.09.2021 у справах № 160/6204/20 та 200/5038/20-а, від 24.09.2021 у справі № 160/6596/20, від 21.10.2021 у справі № 440/2700/20, від 25.11.2021 у справі № 160/5745/20, від 21.12.2021 у справі № 420/9066/20, від 28.04.2022 у справі № 640/257/20, від 19.05.2022 у справі №120/2170/20-а, від 02.06.2022 у справі № 200/5360/20-а та у справі № 640/11697/20 та інші, які підлягають врахуванню під час розгляду цієї касаційної скарги.
24. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
25. Стаття 131-1 Конституції України вказує, зокрема, на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
26. Таким чином, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
27. У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 зазначено, що не лише структурне положення статті 131-1 Конституції України визначає нове місце прокуратури в системі державної влади України. Те, що прокуратура належить до української системи правосуддя, опосередковано випливає також із того припису Конституції України, відповідно до якого саме в системі правосуддя згідно із законом утворюються та діють органи та установи, що провадять стосовно суддів і прокурорів рівнозначно - їх добір, професійну підготовку, оцінювання та розгляд справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (частина десята статті 131-1). Річ у тім, що прокурор, діючи від імені суспільства загалом, як і суддя, діючи від імені держави, при виконанні своїх професійних обов`язків на посаді має чинити справедливо й безсторонньо. Прокуророві, подібно судді, не належить виконувати професійні обов`язки за наявності приватного інтересу. На прокурора, як і на суддю, поширюються певні обмеження, обумовлені потребою забезпечити його безсторонність і доброчесність. Із професійних обов`язків прокурора випливає потреба в доборі на цю посаду таких осіб, що відповідають особливим кваліфікаційним вимогам. Вимоги до осіб, які мають намір обійняти посаду прокурора, мають бути подібними до тих, що їх висунуто до кандидатів на посаду професійного судді. Подібність професії прокурора за правилами, що застосовуються до професії судді, має поширюватись і на запровадження механізмів та процедур у питаннях професійної підготовки, оцінювання, призначення, кар`єрного зростання, дисциплінарної відповідальності, звільнення прокурорів тощо. У цьому аспекті Венеційська Комісія зазначала: "Є цілком очевидним, що система, за якої прокурори нарівні з суддями чинять відповідно до найвищих стандартів доброчесності й безсторонності, надає більшого захисту людським правам, ніж система, що покладається лише на суддів" (Доповідь про європейські стандарти щодо незалежності судової системи: частина ІІ - служба обвинувачення, CDL-AD(2010)040, § 19).
28. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
29. 19 вересня 2019 року прийнято Закон № 113-ІХ, яким внесено зміни до кодексів та законів України не скільки щодо форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань. Встановлена Законом переатестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою. У Пояснювальній записці до цього законопроекту було зазначено, що він спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.
30. Таким чином, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні, як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
31. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
32. Відповідно до пунктів 7 - 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ з метою проведення атестації прокурорів наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, який визначає процедуру надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
33. Закон № 113-ІХ передбачає умови проведення атестації, зокрема три етапи, визначені пунктом 6 розділу І Порядку № 221, відповідно до Закону № 113-ІХ:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
34. Верховний Суд зазначає, що Конституційний Суд України у Рішенні від 08.07.2003 № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 КЗпП України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, установлених Законом України "Про державну службу". Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема й "Про прокуратуру".