1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 553/1498/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/814/444/22

Провадження № 51 - 1768 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Замкового І.А.,

прокурора Піх Ю.Г.,

у режимі відеоконференції

виправданого ОСОБА_1

та його захисника адвоката Репала Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170000000359 від 26 червня 2018 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цибулі Полтавського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 289 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Лапоногова С.М. на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2022 року щодо

ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2021 року

ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 289 ч. 2 КК України та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 2 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Ухвалено процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 715 гривень віднести за рахунок держави.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

08 жовтня 2015 року в період часу з 00 годин по 08 годину ОСОБА_1 на автомобільній стоянціза адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні (Леніна), 124, шляхом підбору ключа до дверей та замка запалювання двигуна автомобіля незаконно заволодів автомобілем марки "ВАЗ-211340" державний номерний знак

НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, вартістю 109 538 гривень, що належить ОСОБА_2 . У подальшому ОСОБА_1 на зазначеному автомобілі з місця вчинення кримінального правопорушення зник, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Лапоногова С.М. та представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Ярошенко С.М. - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду незаконними та необґрунтованими. Указує на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав недопустимими протокол огляду місця події від

06 квітня 2016 року, проведеного за письмовою згодою власниці гаража

ОСОБА_3, та похідні докази. Зазначає, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінки протоколу слідчого експерименту від 25 травня 2016 року зі свідком ОСОБА_4 як окремому самостійному доказу. Звертає увагу на те, що в обвинувальному акті допущено технічну помилку щодо дати вчинення кримінального правопорушення, яка не вплинула ні на правову кваліфікацію дій ОСОБА_1, ні на можливість здійснювати ефективний захист від пред`явленого обвинувачення. Звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 419 КПК не надав вичерпних відповідей на усі доводи апеляційної скарги прокурора, не спростував їх і залишив без відповідної оцінки. Зазначає, що апеляційний суд в ухвалі погодився з висновком суду першої інстанції про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту зі свідком

ОСОБА_4, тим самим порушив принцип безпосередності дослідження доказів, оскільки вирок суду першої інстанції такого висновку не містить і апеляційний суд цей доказ безпосередньо не досліджував. Крім того, вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив прокурору в повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження, а саме у повторному дослідженні доказів, які судом першої інстанції визнані недопустимими, в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Репало Д.О. в інтересах виправданого ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених прокурором доводів.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Лапоногова С.М. обґрунтованою і просила її задовольнити.

Виправданий ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Репало Д.О. у судовому засіданні вважали касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Виправдовуючи ОСОБА_1, суд першої інстанції зазначив, що висунуте обвинувачення не знайшло свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, стороною обвинувачення не надано суду доказів, які беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому, та дійшов до висновку про недоведеність вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Лапоногов С.М., посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, указував на незаконність та необґрунтованість виправдувального вироку щодо ОСОБА_1, просив його скасувати і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.


................
Перейти до повного тексту