ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 644/3363/17
провадження № 51-4716км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Матолич М. Р.,
представника потерпілого Кріуліна К. В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220050000031
від 10 червня 2015 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизька Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 червня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суд м. Харкова від 6 листопада
2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання
у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади
в правоохоронних органах на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо цивільного позову у кримінальному провадженні.
Харківський апеляційний суд 29 червня 2021 року змінив згаданий вирок місцевого суду в частині призначеного покарання. Постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_1
від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки. В решті вирок суду залишив без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, маючи спеціальне звання лейтенанта міліції та будучи працівником правоохоронного органу (призначений наказом ГУ МВС України у Харківській області за №593/ о/с
від 16 грудня 2014 року на посаду інспектора-чергового чергової частини штабу Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області), під час охорони громадського порядку у м. Харкові перевищив надану йому владу, а саме умисно, явно вийшов за межі наданих йому прав та владних повноважень при наступних обставинах.
Так, 09 червня 2015 року ОСОБА_1 при здійсненні службових обов`язків, отримавши від оператора "102" повідомлення, що у квартирі
АДРЕСА_2 відбувається сімейний конфлікт, направився у складі слідчої оперативної групи за вказаною адресою, де приблизно о 20:50, явно виходячи
за межі наданих йому службових повноважень та перевищуючи їх, усвідомлюючи, що визначених у Законі України "Про міліцію" правових підстав для застосування спеціальних засобів немає, реально оцінюючи обстановку, знаходячись біля вхідних дверей вказаної квартири, умисно безпідставно без будь-якого попередження
про намір застосування спеціальних засобів, застосував до одного із членів сварки, а саме ОСОБА_2, спеціальний засіб "Кобра 1", завдавши йому таким чином хімічний опік 1-го ступеню рогівки обох очей, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
Прокурор у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи зазначені вимоги, вказує на те, що апеляційний суд безпідставно застосував до засудженого положення ст. 75 КК України та звільнив його
від відбування покарання з випробуванням, залишивши поза увагою те,
що ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та не відшкодував потерпілому завданої шкоди. Крім того, звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не врахував повною мірою ступеня тяжкості та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, яке вчинено працівником правоохоронного органу, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, а також думку потерпілого, який наполягав на суворому покаранні ОСОБА_1 .
У запереченнях на касаційну скаргу засуджений, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції
без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Представник потерпілого просив касаційну скаргу прокурора залишити
без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 365 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.