Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
місто Київ
справа № 388/351/20
провадження № 61-4876св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Касьяном Миколою Степановичем, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів:Черненка В. В., Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 12 лютого 2019 року він видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І. А., зареєстровану у реєстрі за № 296, на ім`я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мали оформити документи на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею до 2,0 га та здійснити пошук особи - орендаря, який буде орендувати вказану земельну ділянку зі сплатою орендної плати у розмірі 7 000,00 грн щороку. Іншої домовленості з повіреними не було.
У листопаді 2019 року йому стало відомо, що на підставі виданої довіреності та відповідно до наказу Головного управління Дергеокадастру в Кіровоградській області від 22 квітня 2019 року № 11-1360/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", він набув у власність земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521981300:02:000:5901, яка надалі на підставі договору купівлі-продажу від 24 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С. О., зареєстрованого в реєстрі за № 380, перейшла у власність ОСОБА_2
ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4, які на момент вчинення правочину представляли його інтереси на підставі виданої ним довіреності, між якими було досягнуто зловмисну домовленість про заволодіння земельною ділянкою поза його волею.
Крім того, у діях представника ОСОБА_3 та особи, що стала власником земельної ділянки, наявні ознаки шахрайських дій, оскільки користуючись довірительними відносинами представник вчинив дії на свою користь, а не на користь довірителя.
Відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 3521981300:02:000:5901 відсутні у Публічній кадастровій карті України у зв`язку з об`єднанням декількох сусідніх земельних ділянок та присвоєнням їм нового кадастрового номера.
08 листопада 2019 року він скасував довіреність від 12 лютого 2019 року, видану на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу належної йому земельної ділянки укладений з порушенням діючого законодавства, внаслідок злочинної домовленості йогопредставника та іншої сторони договору, та діюмораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення,ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3521981300:02:000:5901, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, укладений 24 травня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С. О., зареєстрований у реєстрі за № 380.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3521981300:02:000:5901, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, укладений 24 травня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С. О., зареєстрований у реєстрі за № 380.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позивачем вчинення оспорюваного правочину представником ОСОБА_3, який діяв за довіреністю від імені позивача, всупереч інтересів довірителя, у своїх в особистих інтересах та в інтересах сім`ї. Зазначеного висновку суд дійшов установивши, що наслідком укладення представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 оспорюваного є перехід спірної земельної ділянки у спільну сумісну власність покупця ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3 (представника позивача), що підтверджується також наданою 11 травня 2019 року ОСОБА_3 нотаріально посвідченою заявою-згодою на купівлю його дружиною ОСОБА_2 будь-яких земельних ділянок на території Долинського району Кіровоградської області.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану в її інтересах адвокатом Москаленком Л. О., задоволено частково. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не визначився з належним складом відповідачів у справі. Зокрема не урахував, що оскільки позивач не погоджується з діями повіреної особи - ОСОБА_3 який діяв усупереч досягнутої ними домовленості та у своїх власних інтересах, а тому вирішення спору у зазначеній справі випливає на його права та інтереси. Оскільки ОСОБА_3 не був залучений до участі у справі як відповідач, суд дійшов висновку, що зазначене порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана адвокатом Касьян М. С., на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, в якій він просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 755/1009/15-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 401/2995/16-ц, від 30 липня 2020 року у справі № 664/1893/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК Українита витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1, подана адвокатом Касьян М. С., у межах доводів і вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивована посиланням на те, що відмовляючи в задоволенні позову з підстав незалучення до участі у справі як відповідача ОСОБА_3, який діяв як представник позивача при укладенні оспорюваного договору, суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 664/1893/17 (провадження № 61-329св19), про те, що "у справі за позовом сторони, від імені якої договір (додаткову угоду) вчиняв представник, про визнання недійсним договору (додаткової угоди), належним відповідачем є інша сторона оспорюваного договору (додаткової угоди), а не представник". Навіть за умови, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права та обов`язки ОСОБА_3 як чоловіка відповідача надалі можуть бути порушені, апеляційний суд повинен був залучити таку особу до участі у справі на стадії підготовки до апеляційного розгляду як третю особу. Такого висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а (провадження № К/9901/14143/19).
Суд апеляційної інстанції також не урахував правові висновки щодо застосування:
- статті 232 ЦК України, викладені у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц (провадження № 61-11797св18) про те, що "під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен втілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним. Тобто в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин усупереч інтересам довірителя та бажав (або свідомо допускав) їх настання. Для кваліфікації правочину як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості потрібно встановити, що: від імені однієї із сторін правочину виступав представник, хоча й не виключаються випадки, коли від імені обох сторін виступають представники; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; існував умисел в діях представника щодо зловмисної домовленості; настали несприятливі наслідки для особи, яку представляють; існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють";
- частини третьої статті 238 ЦК України, викладені у постановах Верховного Суду: від 16 травня 2019 року у справі № 401/2995/16-ц (провадження
№ 61-1129св17) про те, що "представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом"; від 23 травня 2018 року у справі № 755/1009/15-ц (провадження № 61-6282св18) про те, що "правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів довірителя представнику заборонено вчиняти правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи. Представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, у тому числі на користь інших осіб";
- статті 60 СК України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, про те, що "майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя".
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Справа надійшла до суду касаційної інстанції у червні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І. А., зареєстровану у реєстрі за № 296, на ім`я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, якою уповноважив їх бути його представником, в тому числі представляти його інтереси як учасника антитерористичної операції, у будь-яких органах, установах, підприємствах та організаціях, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності, у будь-яких органах влади та місцевого управління, в тому числі в сільських селищних, міських радах, в органах райдержадміністрації, в органах бюро технічної інвентаризації, перед суб`єктами господарювання, в податкових органах перед фізичними особами підприємцями, в експертних установах, у всіх відповідних органах державної влади та управління, в тому числі в Управлінні земельних ресурсів, в органах Держгеокадастру, в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в органах Укрдержгеокадастру, в органах юстиції, в органах нотаріату, в інших компетентних службах, установах та організаціях з питань виділу, приватизації, оформлення, державної реєстрації права власності та отримання на його ім`я свідоцтва про право власності на земельну ділянку орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області, при цьому конкретне місце знаходження земельної ділянки, її розмір, межі, площу та будь-які інші умови представники вправі визначати на власний розсуд; після чого надає йому право користування та розпорядження цією ж земельною ділянкою (здачі в оренду, позичку, продажу, міни, укладення договорів емфітевзису, суперфіцію, а також будь-яких інших цивільно-правових угод, дозволених законодавством) за ціну та на умовах за своїм розсудом, при цьому всі істотні та факультативні умови договорів, в тому числі, але не виключно, строк дії договорів оренди та розмір орендної плати, суму, за яку буде продаватися земельна ділянка, тощо, представник вправі самостійно згідно їхніх попередніх домовленостей.