Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 179/1470/20
провадження № 61-4666св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Новомосковська районна державна адміністрація Магдалинівського району Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Логойдою Олександром Владиславовичем, на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новомосковської районної державної адміністрації Магдалинівського району Дніпропетровської області про скасування розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації.
Позовна заява мотивована тим, що під час розгляду справи № 179/604/20 їй стало відомо про існування розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 877-р від 28 листопада 2003 року "Про вилучення земельних ділянок, які були надані ОСОБА_2 для ведення (селянського) фермерського господарства на території Олескандрівської сільської ради".
Зазначала, що 04 листопада 2003 року вона зверталася до голови Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області із заявою про надання дозволу на переоформлення селянського фермерського господарства "Зоря" на неї в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
У вказаній заяві зазначалося: "В зв`язку зі смертю мого чоловіка, ОСОБА_2, голови селянського фермерського господарства "Зоря", яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради прошу надати дозвіл на переоформлення селянського фермерського господарства "Зоря" на мене, ОСОБА_1, як спадкоємицю".
Оскільки Закон України "Про фермерське господарство" не передбачає порядку перереєстрації господарства в разі смерті його голови, однак стаття 23 закону передбачає можливість успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини), вважала дії відповідача щодо прийняття розпорядження саме на підставі її заяви незаконними.
На момент подачі заяви до компетенції відповідача відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на 04 листопада 2003 року) відносилась державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, але така реєстрація змін могла бути внесена виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 560 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 04 листопада 2003 року), спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Отже, вирішення питання спадкування входило до компетенції державної нотаріальної контори а не відповідача, який в свою чергу був зобов`язаний надати їй роз`яснення з приводу порядку спадкування відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", а не приймати оскаржуване рішення всупереч діючому на той час законодавству.
Посилалася на те, що після смерті чоловіка вона фактично вступила в управління та володіння фермерським господарством та здійснює його до сьогоднішнього дня, а тому відповідно до статті 549 ЦК УРСР вона є спадкоємцем, який прийняв спадщину.
Отже, оскаржуване розпорядження порушило її право на спадкування селянського фермерського господарства "Зоря" після смерті її чоловіка.
Оскільки їй не було відомо про існування оскаржуваного розпорядження, вважає, що строк позовної давності для оскарження розпорядження має бути поновленим та рахуватися з 31 липня 2020 року.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- скасувати розпорядження голови Мигдалинівської районної державної адміністрації № 877-р від 28 листопада 2003 року "Про вилучення земельних ділянок, які були надані ОСОБА_2 для ведення (селянського) фермерського господарства на території Олександрівської сільської ради";
- визнати державні акти на право постійного користування землею площею 17,49 га серії ДП, виданого на підставі розпорядження голови районної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 27 березня 2001 року № 84-р та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД № 690, та площею 5,1 га серії ДП, виданого на підставі розпорядження представника Президента України Магдалинівського району Дніпропетровської області від 07 квітня 1993 року № 124 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД № 219, чинними.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що як на момент звернення позивача з позовом, так і на час ухвалення судових рішень у справі, права позивача оскаржуваним розпорядження голови Магдалинівської райдержадміністрації не порушено.
Районний суд зазначив, що у зв`язку зі створенням ОСОБА_2 селянського (фермерського) господарства "Зоря" саме до господарства перейшло право постійного користування земельними ділянками, наданими засновнику господарства. За таких обставин позивач не набула статусу спадкоємця права постійного користування земельними ділянками, які вилучено на підставі оскаржуваного розпорядження голови Магдалинівської райдержадміністрації.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Логойди О. В. залишено без задоволення.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив відсутність у позивача, який звернувся з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто судом встановлювалось, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому апеляційний суд зазначив, що відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ні за ЗК України, в редакції на час набуття права користування, ні нормами діючого законодавства (статті 140-149 ЗК України), смерть особи користувача земельної ділянки не є підставою припинення її права користування земельною ділянкою. Тому, прогалина у законодавстві щодо неврегульованості питання спадкування права постійного користування земельною ділянкою особою, яка правомірно набула такого права на підставі чинного на час набуття законодавства, не може бути перешкодою до захисту права спадкоємця такої особи та його права успадковувати всі належні і не припинені права спадкодавця.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій визнають її право на спадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу з усіма його правами та майном, але при цьому стверджують, що її права не порушено оскаржуваним розпорядженням, яке позбавило її можливості спадкування. Крім того, суди не надали жодної оцінки законності дій відповідача при ухваленні розпорядження, скасування якого і є предметом спору.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
На підставі державних актів від 09 квітня 1993 року та від 24 квітня 2001 року ОСОБА_2 належало право постійного користування земельними ділянками площею 5,1 га та 17,490 га, наданих для фермерського господарства (а. с. 7-8).
14 серпня 1993 року зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Зоря", головою якого зазначено ОСОБА_2 (а. с. 10-15).
04 листопада 2003 року ОСОБА_1 звернулась до Магдалинівської райдержадміністрації зі заявою від 03 листопада 2003 року, в якій зазначалось наступне: "В зв`язку зі смертю мого чоловіка, ОСОБА_2, голови селянського фермерського господарства "Зоря" яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради прошу надати дозвіл на переоформлення селянського фермерського господарства "Зоря" на мене ОСОБА_1 як спадкоємицю" (а. с. 21).
Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 877-р від 28 листопада 2003 року "Про вилучення земельних ділянок, які були надані ОСОБА_2 для ведення (селянського) фермерського господарства на території Олескандрівської сільської ради":