Постанова
Іменем України
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 404/8212/14
провадження № 61-2979св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра":
позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
учасники справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 :
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент",
третя особа - ОСОБА_2,
учасники справи за зустрічним позовом ОСОБА_2 :
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент",
третя особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., Черненка В. В.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент", до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,
за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсними договору позики та договору іпотеки,
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент", третя особа - ОСОБА_1, про визнання недійсними договору поруки та договору іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") у вересні 2014 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 11 квітня 2007 року № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, яка складається із заборгованості та відсотків у розмірі 94 180,82 доларів США та заборгованості заборгованість по неустойці (пеня та штраф) в розмірі 478 346,57 грн.
Зазначений позов, ПАТ "КБ "Надра" мотивувало тим, що 11 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ "КБ "Надра"), правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, за умовами якого позичальник отримав 54 600 доларів США під 13,99 % річних на строк до 19 квітня 2021 року.
Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, згідно з яким поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене та абсолютне право банку вимагати виконання зобов`язань, вказаних в Кредитному договорі (чи в будь-якій його частині), як від позичальника і поручителя разом, так і від кожного окремо.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав у повному обсязі.
На порушення приписів норм права та умов кредитного договору відповідач не здійснював погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором.
Листами-претензіями за вихідними №№ 2648, 2649 від 10 червня 2010 року, №№ 2955, 2954 від 03 серпня 2010 року, №№ 9093, 9094 від 09 жовтня 2013 року, №№ 9215, 9216 від 02 грудня 2013 року, №№ 1/786, 1/787 від 25 березня 2014 року, та неодноразовими переговорами банк нагадував відповідачам про необхідність погашення кредитної заборгованості, однак вона погашена не була.
Передбачені умови кредитного договору щодо повернення кредиту позичальником були порушені, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 27 березня 2015 року становить 94 180,82 доларів США - заборгованість за основним боргом та відсотками та 478 346,57 грн - заборгованість по неустойці (пеня та штраф), а саме: основний борг в розмірі 50 975,65 доларів США; відсотки за користування - 39 690,52 доларів США; комісія (плата за управління кредитом) - 3 514,65 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 15 845,65 доларів США; штраф відповідно до пункту 5.2. кредитного договору - 5 460,00 доларів США, що еквівалентно 122 585,90 грн.
ОСОБА_2 у травні 2015 року звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "КБ "Надра", в якому просила:
- визнати недійсним з моменту укладення договір поруки № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, укладений 11 квітня 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки, укладений 11 квітня 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г. Ф. та зареєстрований у реєстрі за № 999.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 11 квітня 2007 року в забезпечення виконання кредитного договору № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, укладеного між ОСОБА_1 та Кіровоградським Регіональним управлінням ВАТ КБ "Надра", уклала з банком договір поруки № 401/11/04/2007/840-4406/КФ та, виступила одним із майнових поручителів за договором іпотеки, нотаріально посвідченим нотаріусом Кіровоградського міського округу Стоєвою Г.Ф. та зареєстрованим за № 999.
У 2010 році у неї та ОСОБА_1 як подружжя склалися значні фінансові труднощі, у зв`язку з чим вони звернулися до банку з проханням провести реструктуризацію або розстрочення кредиту, але на відповідь отримали банківський розрахунок з якого вбачалось те, що виплативши банку половину суми кредиту 25 000 доларів США, банк зарахував на погашення тіла кредиту тільки три тисячі доларів США, тому постало законне питання і вимог споживачів до банку про надання їм графіку погашення кредиту, але ця вимога жодним чином не виконалась.
Банк на порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" перед укладенням договору про надання споживчого кредиту не повідомив позичальника і поручителя у письмовій формі про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту та детальний розпис загальної вартості кредиту, тип відсоткової ставки, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, а також не зазначив ціну - сукупну вартість кредиту та детальний розпис загальної вартості кредиту.
У пункті 3.1. договору поруки передбачено, що поручитель ще додатково виплачує кредитору пеню, від загальної суми заборгованості позичальника за договором у розмірі подвійної ставки Національного банку України, за кожний день прострочення, таким чином банк зобов`язав ОСОБА_2, як поручителя, нести більшу відповідальність ніж сам позичальник.
У договорі поруки зазначено, що поручитель ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору, але в кредитному договорі відсутня така істотна умова правочину, як його ціна - сукупна вартість кредитного договору, а тому поручитель не була ознайомлена в повному обсязі з усіма істотними умовами спірного договору.
Крім того вказувала про те, що оскільки наявні підстави для визнання недійсним кредитного договору № 401/11/04/2007/840-4406/КФ від 11 квітня 2007 року як основного зобов`язання, повинно бути визнано недійсним і договір іпотеки від 11 квітня 2007 року, укладений між ВАТ КБ "Надра", ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г. Ф., на належну їй та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ "КБ "Надра" та просив:
- визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, укладений 11 квітня 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 11 квітня 2007 року між ВАТ КБ "Надра", ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г. Ф. та зареєстрований у реєстрі за № 999.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він 11 квітня 2007 року уклав з Кіровоградським РУ ВАТ КБ "Надра" кредитний договір № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, згідно з яким отримав споживчий кредит на проведення ремонту благоустрою нерухомого майна в сумі 54 600 доларів США на строк до 19 квітня 2021 року.
У зазначеному кредитному договорі повністю відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту, а також відсутній графік погашення заборгованості, який у відповідності до нормативних актів Національного банку України повинен бути додатком № 1 до кредитної угоди (договору).
На його звернення до банку щодо отримання детального розпису погашення кредиту, встановлення системи погашення та сукупної вартості кредиту, він отримав відповідь про те, що такими кредитними договорами графік погашення заборгованості не складається і не узгоджується з позичальником, а все необхідне виписано в анкеті-заяві на отримання кредиту від 04 квітня 2007 року та в умовах кредитування, з якими він повинен був самостійно ознайомитись перед укладанням договору.
Копію зазначеної анкети-заяви ОСОБА_1 отримав від банку майже через чотири роки після укладання кредитного договору, а самі умови кредитування пізніше виявилися рекламними буклетами.
Зі змісту вказаної анкети вбачається, що: вона підписана позичальником і поручителем, але відсутній підпис уповноваженої особи банку; в ній відсутні пропозиції банку про умови кредитування та форму погашення кредиту (ануїтет або стандарт), розпис вартості кредиту за альтернативними формами погашення кредиту; мають місце виправлення в графі "відсоткова річна ставка".
Крім того, основні умови кредитного договору від 11 квітня 2007 року (сума кредитних коштів та строк дії договору) повністю не співпадають з тими умовами, що пропонував банк 04 квітня 2007 року, і які були відображені в анкеті-заявці, а також в буклетах умови кредитування - "Кредит потребительский под залог" та "Цена продукта".
Умови кредитування не погоджувались зі ним як позичальником, сторонами не підписувались, а тому вони не були оформлені кредитором в якості додатку до кредитного договору.
За таких обставин, банк, в порушення вимог законодавства, без належного узгодження та надання повної інформації споживачу про обов`язкові умови кредитного договору, в супереч принципу добросовісності надав для підписання договір, який поставив у нерівні умови позичальника і кредитора.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором, який було додано до позовної заяви ПАТ "КБ "Надра", вбачається що банк проводив зарахування отриманих коштів за невідомою схемою погашення кредиту, а суми, які йшли на погашення тіла та відсотків по кредиту, замість рівномірного збільшення-зменшення, як це передбачено за ануїтетною системою, розподіляються як завгодно на власний розсуд кредитора.
За обставин визнання недійсним кредитного договору № 401/11/04/2007/840-4406/КФ від 11 квітня 2007 року вважає, що договір іпотеки укладений 11 квітня 2007 року між ВАТ КБ "Надра", ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округ Стоєвою Г.Ф., має бути також визнаний недійсним.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Кіровський районний суд міста Кіровограда рішенням від 28 вересня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "КБ "Надра" відмовив у повному обсязі.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнив.
Визнав недійсним кредитний договір № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, укладений 11 квітня 2007 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 з часу укладення.
Визнав недійсним договір поруки № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, укладений 11 квітня 2007 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 .
Визнав недійсним договір іпотеки, укладений 11 квітня 2007 року укладений між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г. Ф. та зареєстрований у реєстрі під № 999.
Зобов`язав ОСОБА_1 повернути ПАТ "КБ "Надра" 54 600 доларів США отриманих за кредитним договором № 401/11/04/2007/840-4406/КФ від 11 квітня 2007 року, що станом на день ухвалення рішення еквівалентно 1 180 233,11 грн.
Зобов`язав ПАТ "КБ "Надра" повернути ОСОБА_1 24 211,89 доларів США, що станом на день ухвалення рішення еквівалентно 523 364 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладені кредитного договору позивачем не були дотримані вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки позичальника не повідомлялося про умови споживчого кредитування, а саме: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуг з оформлення договору про надання кредиту; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги (графік погашення кредиту) та відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Також, позивачем не надавалися окремі додаткові письмові документи з визначенням загальної вартості кредиту та детальним розписом вартості кредиту для споживача, як на момент укладення кредитного договору, так і за весь час його дії. Суми, які були спрямовані на погашення тіла та відсотків по кредиту, замість рівномірного збільшення-зменшення, як це передбачено за ануїтетною системою, розподілялися на власний розсуд банку.За вказаних обставин, суд вважав за можливе визнати недійсним кредитний договір, а також договори поруки і іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання, а також застосувати положення статті 216 ЦК України щодо повернення сторін недійсного правочину у попередній стан. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд виходив з того, що недійсність кредитного договору виключає можливість задоволення вимог кредитора про виконання умов договору.
Апеляційний суд Кіровоградської області постановою від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" залишив без задоволення, а рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 вересня 2015 року залишив без змін.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову банку та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Верховний Суд постановою від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" задовольнив частково. Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 березня 2018 року скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову касаційний суд мотивував тим, що суд апеляційної інстанції на порушення
норм процесуального права не перевірив тверджень банку про те, що на час укладення договору позичальник не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, банк надав позичальнику документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту та процентної ставки, розмір кредитних платежів є фіксованим на кожен місяць сплати.
Посилання суду апеляційної інстанції, що банк перед укладенням договору не повідомив позичальника у письмовій формі про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування є необґрунтованими, оскільки детальний розпис сукупної вартості кредиту не обов`язково повинен бути викладений лише як окремий документ, а усі умови кредитування були викладені у самому договорі, з якими він був погодився, підписавши кредитний договір.
Висновок суду про задоволення зустрічного позову не ґрунтується на матеріалах справи, а судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості. Вказане потягло за собою передчасність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ПАТ "КБ "Надра" про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2021 року залучив до участі у справі правонаступника позивача ПАТ "КБ "Надра" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" (далі - ТОВ "Брайт Інвестмент").
Кропивницький апеляційний суд постановою від 27 січня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Брайт Інвестмент", яке є правонаступником ПАТ "КБ "Надра", задовольнив частково.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 вересня 2015 року скасував та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Брайт Інвестмент", яке є правонаступником ПАТ "КБ "Надра", до ОСОБА_1 .
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Брайт Інвестмент", яке є правонаступником ПАТ "КБ "Надра",заборгованість за кредитним договором № 401/11/04/2007/840-4406/КФ від 11 квітня 2007 року в розмірі 53 904,79 доларів США - заборгованість за основним боргом і відсотками та 10 924,39 грн - пені.
У задоволенні інших позовних вимог ТОВ "Брайт Інвестмент", яке є правонаступником ПАТ "КБ "Надра", до ОСОБА_1 відмовив.
У задоволенні позовних вимог ТОВ "Брайт Інвестмент", яке є правонаступником ПАТ "КБ "Надра", до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовив.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовив.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Брайт Інвестмент", яке є правонаступником ПАТ "КБ "Надра",3 612,64 грн судових витрат.
Сплачений ПАТ "ККБ "Надра", правонаступником якого є ТОВ "Брайт Інвестмент", судовий збір в сумі 5 359,20 грн компенсував за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Брайт Інвестмент", яке є правонаступником ПАТ "КБ "Надра", заборгованість за основним боргом і відсотками та пеню, апеляційний суд виходив з того, що оспорювані кредитний договір та договір поруки не суперечать цивільному законодавству та іншим правовим актам, а також моральним засадам суспільства. Особи, які їх вчинили мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, усвідомлювали наслідки виконання або невиконання умов такого кредитного договору та договору поруки. Вказані правочини вчинені у формі, встановленій законом, і спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання недійсними кредитного договору № 401/11/04/2007/840-4406/КФ та договору поруки від 11 квітня 2007 року та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки.
Наведеного суд першої інстанції не врахував, не перевірив тверджень банку про те, що на час укладення договору позичальник не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови. Банк надав позичальнику документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту та процентної ставки, а розмір кредитних платежів є фіксованим на кожен місяць сплати.
Посилання суду першої інстанції, що банк перед укладенням договору не повідомив позичальника у письмовій формі про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування є необґрунтованими, оскільки детальний розпис сукупної вартості кредиту не обов`язково повинен бути викладений лише як окремий документ, а усі умови кредитування були викладені у самому договорі, з якими він був погодився, підписавши кредитний договір.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості нарахованої після 10 червня 2020 року, апеляційний суд виходив з того, що ПАТ "КБ "Надра" використало право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, відсотків, комісії та пені за порушення умов договору, звернувшись з відповідною вимогою до позичальника 10 червня 2010 року.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також неустойки, тому відсутні підстави для нарахування заборгованості після зміни строку виконання зобов`язання з 10 червня 2010 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_1 про стягнення пені та штрафів, суд апеляційної інстанції виходив з того, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Апеляційний суд також дійшов висновку, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.
Крім того, з аналізу наданого банком розрахунку судом встановлено, що позичальником частково сплачувалась кредитна заборгованість та кошти в розмірі 1 484, 24 доларів США, сплачені за період з 08 травня 2007 року до 10 червня 2010 року, були незаконно зараховані в рахунок погашення комісії, а тому вказані кошти суд вважає за необхідне зарахувати в рахунок погашення заборгованості за основним боргом і відсотками.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду з позовом до поручителя з порушенням шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України, тому порука вважається припиненою.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що первісні позовні вимоги є частково обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 у квітні 2022 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених первісних позовних вимог банку до нього та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги заперечення представника відповідача - адвоката Довженко Д. С. та задовольнив клопотання ТОВ "Брайт Інвестмент" про залучення його до участі у справі як правонаступника ПАТ "КБ "Надра". Також апеляційний суд не надав оцінку суперечливому факту того, що товариство набуло всі права та обов`язки банку на підставі договору про відступлення права вимоги від 30 вересня 2020 року, за відсутності його у матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 03 березня 2021 року у справі № 2-82/10, від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 705/2045/16-ц, від 17 березня 2021 року у справі № 213/2141/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 757/63756/18.
У резолютивній частині постанови апеляційного суду стягнуто на користь товариства судові витрати, однак у матеріалах справи відсутні докази понесення вказаних витрат саме ТОВ "Брайт Інвестмент".
Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та постанова Верховного Суду від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15).
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 30 травня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Кіровського районного суду міста Кіровограда.
Справа № 404/8212/14 надійшла до Верховного Суду 20 червня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідачі 04 квітня 2007 року подали до банку анкету-заяву на отримання кредиту, згідно з якою їх було ознайомлено із основними умовами надання кредиту.
Між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 11 квітня 2007 року було укладено кредитний договір № 401/11/04/2007/840-4406/КФ, згідно з умовами якого позичальник отримав 54 600 доларів США під 13,99 % річних на строк до 19 квітня 2021 року на проведення ремонту та благоустрою.
Згідно з пунктами 3.3.1.-3.3.3. кредитного договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені пунктами 1.31., 1.32. кредитного договору платежі шляхом здійснення платежів у валюті кредиту щомісячно до 20 числа поточного місяця, щомісячна сума мінімального необхідного платежу складає 794,23 доларів США.
Відповідно до пункту 5.1. кредитного договору, у разі порушення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного пунктом 3.3.3. цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у пункту 4.3.5. цього договору, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Пунктом 5.2. кредитного договору передбачено, що у порушення позичальником вимог пунктів 4.З.1., 4.3.2., 4.3.7., 4.3.9., 3.10. цього договору позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % відсотків від суми кредиту, визначеної у пункті 1.1. цього договору, за кожен випадок.