1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 204/8719/20

провадження № 61-2477св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, Третій апеляційний адміністративний суд, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у складі судді Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

21 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Позивач просив суд про відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок держави на підставі статті 56 Конституції України, частини 6 статті 1176 та статті 1173 Цивільного кодексу України, постанови Верховного суду від

06 листопада 2020 року по справі № 160/7738/19 (провадження К/9901/33230/19), постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та від 24 лютого 2020 року по справі № 160/7440/19, у зв`язку з незабезпеченням та порушенням державними органами влади його гарантії права на звернення до суду задля захисту порушеного та незабезпеченого права, на підставі статті 8 Конституції України, без жодних обмежень чи умов, та гарантії права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, на підстав статті 55 Конституції України, за адміністративними позовами по справах № № 160/7440/19, 160/7738/19, 160/16160/20, 160/16234/20, 160/16233/20.

Тому просив суд встановити чи з`ясувати на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", що в результаті неправомірних дій Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/7440/20, якою було здійснено обмеження від імені України гарантованого статтею 8 Конституції України права на звернення до суду задля захисту порушеного права за матеріальним станом, що заборонено статтями 19, 22, 24, 64 Конституції України. ОСОБА_1 нанесена майнова та моральна шкода, пов`язана із протиправними діями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який створив умови для звільнення на безпідставній основі посадових осіб державних органів влади від виконання своїх повноважень щодо відновлення та забезпечення права позивача щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при зверненні із скаргою про їх порушення, згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про звернення громадян". Оскільки Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України не розроблена та не затверджена методика розрахунку моральної шкоди, яка є гарантією захисту порушених прав за протиправні дії відповідачів по відношенню до ОСОБА_1 впродовж 2006-2020 років, у зв`язку з чим просить відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також просив суд встановити чи зобов`язати на підставі абзацу 2 пункту 5 постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", що в результаті невиконання Кабінетом Міністрів України своїх зобов`язань, за результатами подання ОСОБА_1 скарги БЛ-10722664 від 31 травня

2020 року на адресу Президента України та Прем`єр-міністра України з проханням прийняття рішення щодо поновлення порушеного та забезпечення особистого немайнового права позивача на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля, згідно зі статтею 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", статтями 3 та 19 Конституції України, статтею 19 Закону України "Про звернення громадян", частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України, позивачеві нанесена моральна шкода, пов`язана із протиправними діями Кабінету Міністрів України спрямованими на порушення права позивача щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при зверненні із скаргою про їх порушення, згідно зі статтею 1 Закону України "Про звернення громадян". Оскільки Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України не розроблена методика розрахунку моральної шкоди, яка є гарантією захисту порушених прав за протиправні дії відповідачів по відношенню до ОСОБА_1 впродовж 2006-2020 років, у зв`язку з чим просив відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також просив суд відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду у розмірі

1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку позивач зазнав від протиправних ухвал Третього апеляційного адміністративного суду від

06 листопада 2019 року, 27 вересня 2019 року, 19 серпня 2019 року по справі

№ 160/7738/19, якими Кабінет Міністрів України був звільнений від виконання своїх повноважень щодо забезпечення конституційних прав позивача.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від

23 грудня 2020 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що розгляд судом позовних вимог незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій (бездіяльності) судді (суду), пов`язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказану ухвалу суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2021 року зазначену скаргу залишено без руху для виконання вимог статті 357 ЦПК України, з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для надання документу про сплату судового збору та виправленої (в новій редакції) апеляційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивач отримав

21 січня 2021 року, проте у визначений судом строк вимог ухвали не виконав, недоліки скарги не усунув.

Аргументи учасників справи


................
Перейти до повного тексту