Постанова
Іменем України
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 470/225/20
провадження № 61-4805св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Березнегуватське районне споживче товариство,
відповідачі: Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області, товарна біржі "Центральна універсальна біржа", ОСОБА_1,
третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Березнегуватського районного споживчого товариства на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2020 року у складі суддіЛусти С. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 лютого 2021 рокуу складі колегії суддів Крамаренко Т. В., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року Березнегуватське районне споживче товариство (далі - Березнегуватське РСТ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області), товарної біржі "Центральна універсальна біржа" та ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.
Позовну заяву мотивувало тим, що Березнегуватському РСТ належать на праві власності декілька об`єктів нерухомості, зокрема, нежилі приміщення, загальними площами 130,7 кв. м, 53,4 кв. м, 51,4 кв. м та 64,8 кв. м, розташовані на АДРЕСА_1 .
У 2019 році, зі слів ОСОБА_1, позивачу стало відомо, що він через прилюдні торги набув право власності на нежиле приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 64,8 кв. м та нежиле приміщення кондитерського цеху, площею 53,4 кв. м.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 набув у власність вказані нежилі приміщення, які перебували у податковій заставі ГУ ДФС у Миколаївській області, згідно з актом опису майна від 10 жовтня 2016 року.
З метою погашення існуючого на той час податкового боргу, 05 лютого 2019 року товарна біржа "Центральна універсальна біржа" провела прилюдні торги - відкритий цільовий аукціон нежитлового приміщення, булочного цеху, загальною площею 64,6 кв. м., розташованого на АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення, булочного цеху, загальною площею 51,4 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1, переможцем яких став ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що на початковому етапі проведення прилюдних торгів, товарна біржа "Центральна універсальна біржа" та ГУ ДФС у Миколаївській області допустили ряд порушень чинного законодавства, які є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, а саме: не надали позивачу право самостійно здійснити оцінку майна шляхом укладення договору з оцінювачем, власник приміщень не повідомлений про розпочату процедуру реалізації його майна, описи майна (лотів) виставлених на торги не відповідали фактичним даним, які містяться в правовстановлюючих документах, оголошення, що були розміщені на веб-сайті, не містили фотографічних зображень лотів та їх технічних характеристик, а інформаційне повідомлення про проведення торгів надруковано в неналежних засобах масової інформації, що зменшує можливість участі в торгах потенційних покупців.
На підставі викладеного, позивач просив суд визнати недійсними прилюдні торги - відкритий цільовий аукціон, проведений товарною біржою "Центральна універсальна біржа", на якому, за актом про передавання права власності на придбане нерухоме майно від 05 лютого 2019 року, передано ОСОБА_1 належне на праві власності позивачу нежитлове приміщення, булочний цех, розташований у АДРЕСА_1 фактичною загальною площею 130,7 кв. м, та визнати недійсними прилюдні торги - відкритий цільовий аукціон проведений товарною біржою "Центральна універсальна біржа", відповідно до якого за актом передачі прав власності на придбане нерухоме майно від 05 лютого 2019 року передано ОСОБА_1 належне на праві власності позивачу нежитлове приміщення, кондитерський цех, розташований в АДРЕСА_1, фактичною загальною площею 53,4 кв. м, із застосуванням наслідків їх недійсності.
Ухвалою від 17 листопада 2020 року Березнегуватський районний суд Миколаївської області замінив відповідача ГУ ДФС у Миколаївській області на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС України у Миколаївській області).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 02 грудня 2020 року Березнегуватський районний суд Миколаївської області у позові відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що у позивача наявна податкова заборгованість перед бюджетом, податковий орган описав його нерухоме майно та передав в податкову заставу, суд надав дозвіл на погашення боргу за рахунок заставленого майна, а позивач відмовився від самостійної оцінки заставленого майна за його технічними даними, податковий орган провів оцінку та реалізацію заставленого майна на прилюдних торгах відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, представник податкового органу підписав акти передавання права власності на придбане майно, право власності відповідача ОСОБА_1 на майно зареєстроване а позивач не оспорив в судовому порядку правочин за результатами проведення торгів і державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем факту, що реалізоване з прилюдних торгів спірне майно насправді мало більшу вартість, ніж зазначено у звітах про незалежну оцінку та неефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Миколаївський апеляційний суд постановою від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу Березнегуватського РСТ залишив без задоволення.
Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2020 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що звертаючись до суду позивач просив визнати недійсними прилюдні торги та застосувати наслідки їх недійсності, однак на теперішній час право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 та площі спірних приміщень, які були придбані останнім та на які були видані свідоцтва про право власності мають розбіжності в сторону збільшення, а тому обраний позивачем спосіб захисту не дозволить ефективно захистити та відновити права позивача.
Визнання прилюдних торгів недійсними не дозволить ефективно захистити та відновити права позивача без скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення за ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, Березнегуватське РСТ, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження Березнегуватське РСТ зазначає:
застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19, постанові Верховного Суду 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц, провадження № 61-18064св18; cтаттей 203, 215, частини четвертої статті 656 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15;
відсутність висновку Верховного Суду щодо питання реалізації майна, що перебуває у податковій заставі з наступним оскарженням результатів торгів.
Березнегуватське РСТ мотивувало касаційну скаргу тим, що суди повинні були дослідити докази, встановити факти, надати правову кваліфікацію відносинам сторін та скоригувати правові підстави, наведені позивачем, як підстави для задоволення позову, а не відмовити у позові з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту;
суди не врахували того, що незгода суду з наведеним у позові правовим обґрунтуванням не є підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19); суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує її для прийняття рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19);
зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі справа № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц, провадження № 61-18064св18);
суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку щодо обрання позивачем неефективного способу захисту та помилково послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14ц, як підтвердження своєї позиції нібито у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини у цій справі мають інший правовий характер, регулюються іншими нормами матеріального права та не можуть бути використані до правовідносин у справі № 470/225/20 за якими реалізація майна, яке знаходиться в податковій заставі, регулюється нормами Податкового кодексу України та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Березнегуватське РСТ з приводу неправомірних дій нотаріуса у квітні 2020 року направило скаргу до Міністерства юстиції України, тобто обрало інший спосіб захисту свого права в частині оскарження проведення нотаріусом незаконної реєстрації прав власності на спірне майно.
Суди першої та апеляційної інстанцій не розглянули та не надали оцінки наведеним позивачем обставинам справи та наданим доказам, в тому числі доводам про порушення прав позивача, у зв`язку із фактичним продажем його майна за підробленими оцінками за загальну суму 265 074,60 грн, при існуванні на час його реалізації податкового боргу у сумі 423 219,40 грн, тобто реалізації обох об`єктів, що перебували у податковій заставі, за заниженою ціною, у Березнегуватського РСТ залишився податковий борг у сумі 158 144,80 грн, не вказуючи про недоотримання надлишкових коштів та порушення прав орендарів, які займали приміщення, мали пріоритетне право та бажання придбати це майно за належною ціною.
Березнегуватське РСТ не отримувало лист від податкового органу.
У липні 2021 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому адвокат Вдовиченко І. С. в інтересах ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що Березнегуватському РСТ на праві колективної власності належало нерухоме майно - 41/100 нежитлового приміщення булочного цеху та 17/100 нежитлового приміщення кондитерського цеху, розташовані на АДРЕСА_1 (свідоцтва про право власності на нежилі приміщення, видані Виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради від 20 лютого 2002 року).
Право власності на зазначене майно зареєстроване в Березнегуватській філії Миколаївського МБТІ 22 листопада 2004 року та 12 жовтня 2006 року (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, видана 23 грудня 2019 року Центром надання адміністративних послуг Березнегуватської райдержадміністрації, т. 1 а. с. 10-11, 22-23, 27-28).
У зв`язку з податковою заборгованістю станом на 05 січня 2015 року, податковий керуючий Березнегуватського відділення Баштанської ОДПІ 10 жовтня 2016 року на підставі рішення начальника вказаного відділення від 10 жовтня 2016 року № 1, нерухоме майно Березнегуватського РСТ описав в податкову заставу, про що свідчать корінець податкової вимоги від 05 січня 2015 року та відповідний акт опису майна (т. 1 а. с. 12, 171).
Постановою від 21 листопада 2017 року Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов ГУ ДФС у Миколаївській області та надав дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу Березнегуватського РСТ, в розмірі 224 564,24 грн за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі (т. 1 а. с. 173-174).
ГУ ДФС у Миколаївській області 10 січня 2018 року на адресу Березнегуватського РСТ направило лист та запропонувало самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває в податковій заставі. Лист отримав працівник товариства 12 січня 2018 року (т. 1 а. с. 175 на звор.).
За не проведенням Березнегуватським РСТ оцінки нерухомого майна, ГУ ДФС у Миколаївській області 21 березня 2018 року надіслало повідомлення позивачу про оцінку описаного майна за допомогою незалежних експертів, яке особисто отримав працівник товариства (а. с. 176-177).
На замовлення ГУ ДФС у Миколаївській області Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний центр оцінки експертизи та аналітики "Пи Кан" 29 грудня 2018 року провело оцінку майна позивача, що перебувало в податковій заставі, та визначило вартість приміщення булочного цеху 141 593,00 грн, а вартість приміщення кондитерського цеху 110 859,00 грн (т. 1 а. с. 178-204, т. 2 а. с. 22-49).
16 січня 2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області та Центральна універсальна біржа уклали договір № 226-ЦУБ про спільну діяльність у проведенні продажу на біржових торгах майна, що перебуває в податковій заставі та договір-доручення № 1/19 на продаж майна на цільовому аукціоні, а саме нежитлового приміщення булочного цеху вартістю 141 593,00 грн та нежитлового приміщення булочного цеху - 110 859,00 грн, що розташовані на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 64-67).
19 січня 2019 року та 22 січня 2019 року на веб-сайті та в газеті "Аналітик Плюс" розміщені оголошення про проведення прилюдних торгів належного позивачу нерухомого майна (т. 1 а. с.13-19).
05 лютого 2019 року Центральна універсальна біржа здійснила продаж нерухомого майна позивача: нежитлового приміщення булочного цеху за ціною 148 672,65 грн та нежитлового приміщення кондитерського цеху за ціною 116 401,95 грн, що підтверджується протоколами проведення аукціону.
В аукціоні приймали участь два учасники, з яких переможцем визнано відповідача - ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 64-65, 78-79).
За результатами аукціону, Березнегуватське РСТ, від імені якого діяло ГУ ДФС у Миколаївській області, та ОСОБА_1 підписали акти про передачу права власності на придбане нерухоме майно (т. 1 а. с. 86, т. 2 а. с. 7).
01 березня 2019 року державний нотаріус Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області на підставі зазначених актів про передачу права власності та протоколів проведення аукціону, ОСОБА_1 видав свідоцтва про право власності на нерухоме майно на спірні нежилі приміщення за реєстровими № 134 та № 135 (т. 1 а. с. 34-35).
Право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 01 березня 2019 року зареєстровано у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 10).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржено з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у позові, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності позивачем факту, що реалізоване з прилюдних торгів спірне майно насправді мало більшу вартість, ніж зазначено у звітах про незалежну оцінку та неефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 14.1.8. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України аукціон (публічні торги) - це публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.