Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 295/3522/20
провадження № 61-2009 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") про визнання кредитного договору частково недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2018 року між АТ "Альфа-Банк" та ним укладено угоду про надання кредиту № 501096325, за умовами якої йому надано споживчий кредит у розмірі 200 000 грн строком на 48 місяців зі сплатою 26 % річних.
При здійсненні щомісячних платежів ним було встановлено, що до суми щомісячного платежу відповідачем включено комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 1,25 % від суми кредиту, що становить 2 500 грн щомісячно. Відповідно до доданого паспорту до споживчого кредиту платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця обов`язкові для укладення договору і відображені у Тарифах на видачу та обслуговування картки "Максимум"/"Максимум-готівка" для фізичних осіб. При цьому, Тарифи на видачу та обслуговування картки "Максимум"/"Максимум-готівка" він не підписував, у паспорті кредиту відсутня інформація щодо платежів за розрахунково-касове обслуговування. Отже, банк неправомірно здійснив нарахування за розрахунково-касове обслуговування.
Вважав, що такими протиправними діями відповідача порушено його права та положення статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати недійсною з моменту укладення умову угоди про надання кредиту від 19 грудня 2018 року № 501096325 щодо його обов`язку сплачувати АТ "Альфа Банк" комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 1,25 %, що становить 2 500 грн щомісячно.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2020 року у складі судді Слюсарчук Н. Ф. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсною з моменту укладення угоди про надання кредиту від 19 грудня 2018 року № 501096325, а саме: умову про обов`язок позивача сплачувати АТ "Альфа Банк" комісію за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,25 %, що становить 2 500 грн щомісячно. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у підпункті б) пункту 1 оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501096325, яка підписана позивачем, передбачена комісія за обслуговування кредиту у розмірі 1,25 % від суми кредиту.
В останньому абзаці оферти та акцепту, про отримання якого ОСОБА_1 розписався на оферті, передбачено, що Тарифи є невід`ємною частиною договору та розміщені на сайті банку. У паспорті споживчого кредиту від 19 грудня 2018 року зазначено, що платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору і відображені у Тарифах на видачу та обслуговування картки "Максимум"/"Максимум-готівка" для фізичних осіб. Проте, відсутні докази, що саме ці умови розумів позивач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи оферту на укладення угоди про надання кредиту. Відсутні докази, що вказані документи на момент отримання позивачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати послуг за розрахунково-касове обслуговування.
Оскільки відповідно до положень статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" позивачу було встановлено щомісячну плату за супутню послугу банку, а саме комісію за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості, яка за законом повинна надаватися йому безоплатно, вказана вимога кредитного договору є несправедливою та підлягає визнанню недійсною.
Суд послався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19, провадження № 61-22778 св 19.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений АТ "Альфа-Банк" судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 102 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що, обравши спосіб захисту своїх прав - визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених статтями 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог. Проте, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ненадання банком йому інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що оспорені ним умови кредитного договору є несправедливими.
19 грудня 2018 року ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, акцептом пропозиції, офертою на укладення угоди про надання кредиту, додатком № 1 до кредитного договору (графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки з урахуванням вартості усіх супутніх послуг), якими передбачена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, що підтверджується його підписом. Отже, позивач був ознайомлений з умовами кредитування та реальною ціною фінансової послуги, які він розумів, підписуючи кредитний договір. Комісія за обслуговування кредиту, включена до сукупної вартості кредиту, вона встановлена у твердій грошовій сумі, зміна якої не передбачена умовами договору та додатками до нього, що не суперечить вимогам законодавства.
Оспорювана позивачем умова кредитного договору не створює дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін, не завдає шкоди споживачеві.
Апеляційний суд врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19, провадження № 61-17707 св 19.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 295/3522/20 з Богунського районного суду м. Житомира.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 496/3134/19 за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання недійсним кредитного договору за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у додатку № 1 до угоди про надання кредиту від 19 грудня 2018 року № 501096325 банк передбачив сплату комісії за обслуговування кредиту, тобто банком здійснювалось нарахування за послуги, що супроводжують кредит, а саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта, що суперечить положенням Закону України "Про захист прав споживачів". Вказана вимога відповідача є протиправною, оскільки у банку відсутні правові підстави встановлювати комісію у кредитному договорі за розрахунково-касове обслуговування, тобто за дії, які банк вчиняє на власну користь, так як кредитор отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.
Заявник посилався на відповідну судову практику Верховного Суду України і Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив
У квітні 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Умови кредитного договору щодо нарахування комісійної винагороди не суперечать положенням Закону України "Про споживче кредитування".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк" укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501096325, за умовами якої позичальнику надано споживчий кредит у розмірі 200 000 грн зі сплатою 26,00 % за користування кредитом строком на 48 місяців до 19 грудня 2022 року.
Відповідно до копії оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501096325, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, а саме: підпункту "б" пункту 1 оферти передбачена комісія за обслуговування кредиту, яка становить 1,25 % від суми кредиту. В останньому абзаці оферти та акцепту, про отримання якого ОСОБА_1 розписався на оферті передбачено, що Тарифи є невід`ємною частиною договору та розміщені на сайті банку.
У паспорті споживчого кредиту від 19 грудня 2018 року № 501096325 зазначено, що платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору відображені у тарифах на видачу та обслуговування картки "Максимум"/"Максимум-готівка" для фізичних осіб.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У підпункті "б" пункту 1 оферти передбачена комісія за обслуговування кредиту, яка становить 1,25 % від суми кредиту.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.