Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 296/314/19
провадження № 61-16735 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представника позивача - адвокат Нестерук Світлана Сергіївна,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - відділ примусового виконання рішень управління забезпечень примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нестерук Світлани Сергіївни, на рішення Корольовського районного суду м. Житомира
у складі судді Маслак В. П. від 25 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С.,
Шевчук А. М. від 17 серпня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було у подальшому уточнено із заміною належного відповідача, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - відділ примусового виконання рішень управління забезпечень примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про зняття арешту та заборон відчуження майна.
В обґрунтування позову зазначав про те, що 31 травня 2007 року між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір
№ 014/4708/73/110849, відповідно до якого останній надано кредит
у розмірі 23 590 дол. США, строком на 84 місяці зі сплатою 12 процентів річних.На забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між банком та ОСОБА_3 01 червня 2007 року укладено договір застави автомобіля марки MAZDA 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2 . 10 липня 2014 року відомості про обтяження цього автомобіля було внесено до Державного реєстру обтяжень
за № 14443425.
Позивач указував, що на підставі договору відступлення права вимоги
від 13 листопада 2018 року відбулася заміна кредитора за вказаним кредитним договором з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ПАТ "ОКСІ Банк".
13 листопада 2018 року ПАТ "ОКСІ Банк" здійснило відчуження цього права на користь ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп", що підтверджується договором про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" цього самого дня уклало з ним договори відступлення права вимоги за даним кредитним договором та договором застави. Тому йому належать права заставодержателя, які ним реалізовані не можуть бути, так як, набувши право вимоги до ОСОБА_3
за кредитним договором, а також права першочергового заставодержателя вказаного рухомого майна, він вправі вирішити питання про звернення стягнення на переданий у заставу автомобіль, а ОСОБА_3 не бажала
у добровільному порядку погашати заборгованість за кредитним договором. Однак, з інформації, яка міститься у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, йому стало відомо про те, що Корольовським ВДВС Житомирського міського управління юстиції 04 червня 2014 року та 10 червня 2014 року
у виконавчому провадженні № 24073936 винесено постанови про арешт майна боржника, відповідно до яких накладено арешт на спірний автомобіль
та заборону на його відчуження з метою виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошових сум.
Указував, що наявність арешту, накладених постановами державного виконавця, порушує його право на звернення стягнення на заставне майно.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зняти арешт та заборону на відчуження автомобіля марки MAZDA 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, які накладено згідно з постановами Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції від 04 червня 2014 року та від 10 червня 2014 року у виконавчому провадженні № 24073936.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25 січня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Знято арешт та заборону відчуження рухомого майна - автомобіля марки MAZDA 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, які накладені згідно з постановою Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 04 червня 2014 року
у виконавчому провадженні № 24073936, реєстраційний номер обтяження 14403703.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1, як заставодержатель, має переважне право перед іншими особами (кредиторами) про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіля марки MAZDA 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, так як ОСОБА_3 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувалися, наявність арешту предмета застави порушує права позивача на виконання кредитного зобовʼязання за рахунок застави.
Суд вказав, що позовні вимоги в частині зняття арешту та заборони відчуження рухомого майна автомобіля марки MAZDA 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, реєстраційний номер обтяження
14403697 від 13 червня 2014 року, є безпідставними, так як в матеріалах справи відсутні докази про те, що вказаний легковий автомобіль щодо якого накладено арешт та заборонено відчужувати, є тим самим транспортним засобом, який передано в заставу на підставі договору застави від 01 червня 2007 року. Позивач не надав доказів зміни реєстраційних даних на автомобіль.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нестерук С. С., залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25 січня 2021 року
у частині задоволення позову про зняття арешту та зборони відчуження рухомого майна скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову
ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав доказів наявності обставин, які надають можливість встановити пріоритет обтяження вказаного майна (автомобіля) на підставі статті 15 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", тому у спірних правовідносинах слід виходити із пріоритету обтяження, який визначається на підставі черговості реєстрації обтяжень. Суд вказав, що долучений до матеріалів справи витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна містить інформацію про те, що обтяження зазначеного автомобіля накладено згідно з постановами головного державного виконавця Корольовського ВДВС
від 04 червня 2014 року та 10 червня 2014 року, які були зареєстровані
13 червня 2014 року. А обтяження, накладене згідно з договором застави від 01 червня 2007 року, зареєстроване лише 10 липня 2014 року. Тому публічні обтяження, накладені згідно з постановам державного виконавця, мають вищий пріоритет за приватне обтяження, яке було зареєстроване пізніше.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року до Верховного Суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Нестерук С. С., подано касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову й постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Нестерук С. С., про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено, поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 296/314/19-ц із Корольовського районного суду м. Житомира. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/8324/19, провадження
№ 14-212 цс 21.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року поновлено касаційне провадження у цій справі, так як усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Нестерук С. С., мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій зробив помилковий висновок при вирішенні вимоги про зняття арешту із заставного майна, неправильно застосував частину четверту статті 54 Закону України "Про виконавче провадження", статті 14, 15, 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статті 1, 4 Закону України "Про заставу", відповідні норми ЦК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 21 березня 2018 року у справі
№523/12153/15-ц; від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17;
від 07 листопада 2018 року у справі № 921/5/18; від 10 липня 2019 року
у справі №592/3671/16-ц.
Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилково висновку, що публічні обтяження, накладені згідно з постановами державного виконавця, мають вищий пріоритет за приватне обтяження, яке було зареєстроване пізніше, так як ОСОБА_2 не є застоводержателем спірного рухомого майна, тому з метою реалізації його права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави як заставодержателя з правом вищого пріоритету публічного обтяження і таке право підлягає захисту в тому числі шляхом зняття арешту з предмету застави, накладеного на забезпечення виконання вимог інших кредиторів, які не є заставодержателями.
Крім того, зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки після винесення судового рішення апеляційним судом державний виконавець вилучив автомобіль, який перебуває в заставі у нього, з метою його примусової реалізації в межах виконавчого провадження для задоволення вимог стягувача, ОСОБА_2, який не є заставодержателем цього майна.
Також, вказує, що суд першої інстанції помилково вважав, що легковий автомобіль MAZDA 3, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3, шасі № НОМЕР_4, щодо якого накладено арешт та заборонено відчужувати на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 24073936, 10 червня 2014 року, є іншим транспортним засобом, а не тим, який передано в заставу на підставі договору застави від 01 червня 2007 року, оскільки суд не звернув уваги,
що транспортний засіб ідентифікується за номером шасі, тобто ідентифікаційним номером складовихчастин, а не за номером державної реєстрації, який може змінюватися за заявою власника транспортного засобу. При цьому вказує, що відомості з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 57754543 від 06 грудня 2018 року свідчать,
що об`єктом обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 24073936, 10 червня 2014 року є автомобіль легковий, номер об`єкта: JМ2ВК12Z581596103 (запис 1) та, у свою чергу, застава на автомобіль легковий, номер об`єкта: JМ2ВК12Z581596103, обтяжувач - ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення прав за договором застави, 2927,13 листопада 2018 року (запис 3).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив з додатками ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а постанова Житомирського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року є законною і обґрунтованою, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми права, відповідно до встановлених фактичних обставин справи з наданням належної правової оцінки доказам, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
У грудні 2021 року та у серпні 2022 року надійшли додаткові пояснення до відзиву від ОСОБА_2, в яких підтримано доводи відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2022 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про передачу справи на розгляду Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування частини першої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду складі Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 640/7964/19 (пункт 36).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_3 укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_3 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 31 травня 2007 року № 014/4708/73/110849, передала в іпотеку банку автомобіль MAZDA 3,
2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі
№ НОМЕР_2 . Вказане обтяження було зареєстроване 10 липня
2014 року (а. с. 6, 7-9, т. 1).
Постановою головного державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції Файдова О. М. від 04 червня
2014 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Корольовським районним судом м. Житомира від 22 грудня 2010 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1 500 749 грн авансу,
1 700 грн судового збору та 120 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_5, у межах суми звернення стягнення 1613839 грн (а. с. 62, 74, т. 1).
Крім того, головним державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції Файдовим О. М. 10 червня
2014 року винесено постанову про накладення арешту на автомобіль MAZDA 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, шасі
№ НОМЕР_2 (а. с. 63, 73, т. 1).
Вказане обтяження зареєстровано 13 червня 2014 року (а. с. 7-9, т. 1).
При винесенні вказаних постанов державний виконавець виходив з того, що відповідно до ухвали Корольовського районного суду м. Житомира
від 20 травня 2013 року частка боржника ОСОБА_4 у майні, право власності на яке набуте ним разом з його дружино ОСОБА_5 за період шлюбу, становить 1/2 частину від всього майна, за винятком майна, отриманого в дар, в порядку спадкування та речей індивідуального користування.