Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 404/6999/13
провадження № 61-19859св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський Сергій Миколайович,
зацікавлена особа - ОСОБА_3,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2021 року в складі судді Іванової Н. Ю. та на постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року в складі колегії суддів Голованя А. М., Дьомич Л. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст обставин справи
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського С. М.
В обґрунтування скарги зазначав, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2013 року в справі № 404/6999/13-ц позов ОСОБА_1 задоволений частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 59 795,63 грн боргу за договором позики, 1607,11 грн 3% річних за прострочення грошового зобов`язання. Рішенням цього ж суду від 02 грудня 2015 року в цивільній справі № 404/10600/14-ц позов ОСОБА_1 задоволений частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 33 781,96 грн за прострочення виконання боргового зобов`язання.
На виконання зазначених рішень видані виконавчі листи від 09 січня 2014 року та від 12 травня 2016 року, які стягувач направив для примусового виконання до Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ.
19 грудня 2019 року виконавчі листи повернуті стягувачу відповідно до його заяв на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", і в цей же день направлені стягувачем для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Бершадському С. М.
20 грудня 2019 року приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень за вказаними виконавчими листами, а також про об`єднання зазначених проваджень у зведене виконавче провадження.
Постановою від 20 грудня 2019 року приватним виконавцем накладений арешт на нерухоме майно боржника - земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3522881600:02:000:5200, яка розташована на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
06 лютого 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна божника - зазначеної земельної ділянки.
23 квітня 2020 року ДП "СЕТАМ" за заявкою приватного виконавця проведені повторні електронні торги з реалізації земельної ділянки боржника, оформлені протоколом № 476649, переможцем яких став ОСОБА_3 .
Скаржник звертає увагу, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження містяться виконавчі листи, у яких зазначена адреса боржника: АДРЕСА_1 . Проте, боржник з 17 серпня 2016 року змінив своє місце реєстрації на АДРЕСА_2 . Про зміну місця проживання та реєстрації було повідомлено державного виконавця, який зробив відмітку про це у виконавчому листі від 09 січня 2014 року.
Вказує, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 грудня 2019 року приватним виконавцем направлялися за попередньою адресою: АДРЕСА_1, які повернулися приватному виконавцю. Отримавши рекомендоване поштове повідомлення про те, що особа (боржник), якій направлено постанови про відкриття виконавчих проваджень, не проживає за адресою АДРЕСА_1, приватний виконавець був зобов`язаний направити зазначені документи рекомендованим повідомленням за зміненим місцем проживання боржника, проте вказаних дій не вчинив, чим порушив приписи статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону).
Також зазначав, що приватний виконавець в порушенням частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" не перевірив інформації про доходи боржника та не з`ясував факт перебування ОСОБА_2 на військовій службі в Кропивницькому міському військовому комісаріаті Кіровоградської області та отримання ним грошового забезпечення, на яке можна звернути стягнення.
ОСОБА_2 просив суд поновити строк для подання скарги, оскільки боржник не був обізнаний щодо відкриття відносно нього приватним виконавцем виконавчих проваджень і вчинення виконавчих дій, внаслідок чого позбавлений можливості реалізувати свої права у виконавчому провадженні, передбачені статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки він дізнався про відкриття виконавчого провадження 19 жовтня 2020 року під час ознайомлення із зведеним виконавчим провадженням, що підтверджується відповідною заявою.
Враховуючи наведене ОСОБА_4 просив визнати протиправними дії приватного виконавця Бершадського С. М., що полягають в описі, арешті та передачі на примусову реалізацію нерухомого майна - земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 3522881600:02:000:5200, яка розташована на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, скаргу ОСОБА_2 задоволено; поновлено пропущений строк для подання скарги; визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського С. М., що полягають в описі, арешті та передачі на примусову реалізацію нерухомого майна - земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер: 3522881600:02:000:5200, що знаходиться на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка належала на праві власності ОСОБА_2 .
Суди виходили з того, що:
наявні підстави для поновлення ОСОБА_2 строку для подання скарги, оскільки він не був обізнаний про вчинення виконавчих дій з приводу реалізації належної йому земельної ділянки, а дізнався про них 19 жовтня 2020 року під час ознайомлення із зведеним виконавчим провадженням та у десятиденний строк 28 жовтня 2020 року подав скаргу до суду;
приватний виконавець в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" не пересвідчився, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому суд першої врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 816/463/15-а про те, що перед тим, як застосувати засоби та способи примусу, виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови;
невжиття приватним виконавцем заходів належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження призвело до позбавлення боржника можливості добровільно виконати судові рішення у строк, встановлений законом, та брати участь у визначенні вартості майна, як це передбачено статтею 57 Закону;
приватний виконавець у порушення статті 50 Закону не здійснив перевірку наявності в боржника рухомого майна, що також свідчить про порушення порядку примусової реалізації земельної ділянки та наявність підстав для задоволення скарги.
Аргументи учасників справи
У грудні 2021 року приватний виконавець Бершадський С. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди:
встановивши направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі, не звернули увагу, що виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії такої постанови, оскільки це суперечать положенню частини першої статті 28 Закону, за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо документи виконавчого провадження йому надіслано за адресою, зазначеною у виконавчому листі;
зробивши висновок про наявність у виконавчому документі від 09 січня 2014 року двох адрес боржника: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, не звернули увагу, що адреса АДРЕСА_2 дописана невідомою особою олівцем, будь-яких виправлень у виконавчий лист щодо зміни адреси боржника в порядку статті 432 ЦПК України не вносилося, а тому висновок суду про порушення приватним виконавцем направлення постанови про відкриття виконавчого листа не суперечить закону. При цьому в разі зміни стороною виконавчого провадження місця проживання чи перебування або місцезнаходження, документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження, разом з тим матеріали справи та виконавчого провадження не містять заяви боржника про зміну місця перебування або проживання;
зробили неправильний висновок про порушення приватним виконавцем статей 48, 50 Закону, оскільки разом з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем направлено запити до ДФС та Пенсійного фонду України. Згідно відповіді ДФС України №1059456635 від 24 грудня 2019 року про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями встановлено, що у боржника відсутні відкриті рахунки у фінансових установах країни. Згідно відповіді Пенсійного фонду України № 1059376435 від 23 грудня 2019 року боржник перебував у трудових відносинах із Кіровоградським обласним військовим комісаріатом, проте, законні підстави для винесення постанови про звернення стягнення на військове грошове забезпечення відсутні, оскільки відповідно до статті 68 3акону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів;
не звернули увагу на приписи частини п`ятої статті 8 Закону, відповідно до якої в разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем;
не взяли до уваги, що у матеріалах виконавчого провадження міститься витяг з аналітичного пошуку ТЗ МВС України, згідно якого встановлено, що за боржником не зареєстровані транспорті засоби, а тому рухоме майно боржника не виявлено;
зробили неправильний висновок про порушення приватним виконавцем проведення процедури опису та арешту майна боржника та подальшої його реалізації. У рамках виконавчого провадження реалізовано земельну ділянку боржника на суму 80 085 грн, яка розподілена згідно вимог статті 45 Закону. Залишок боргу становив 13 722,45 грн, у зв`язку з чим приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яка стягувалася у період з 05 травня 2020 року до 12 листопада 2020 року в розмірі 20% від отриманої заробітної плати. Наведене свідчить, що боржнику було відомо про зведене виконавче провадження щодо нього з 05 травня 2020 року, у зв`язку з чим, підстави для поновлення пропущеного строку на подання скарги відсутні;
посилаючись на неврахування інтересів боржника при описі та оцінці майна не звернули увагу, що боржник у зв`язку з незгодою із результатами оцінки майна не був позбавлений можливості звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна або оскаржити такий звіт у встановленому законом порядку.
У серпні 2022 року представник ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу приватного виконавця, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Вказує, що приватному виконавцю під час відкриття виконавчого провадження було відомо про нову адресу місяця проживання боржника проте, він у порушення норм Закону не направляв поштову кореспонденцію на змінену адресу боржника.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2013 року в справі № 404/6999/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 59 795,63 грн боргу за договором позики, 1 607,11 грн 3% річних за прострочення грошового зобов`язання. 09 січня 2014 року Кіровським районним судом м. Кіровограда виданий виконавчий лист № 404/6999/13.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2015 року в справі № 404/10600/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33 781,96 грн за прострочення виконання боргового зобов`язання. 12 травня 2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда виданий виконавчий лист № 404/10600/14.
Стягувач направив для примусового виконання вказані виконавчі листи до Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ, на підставі яких було відкрите виконавче провадження.
19 грудня 2019 року виконавчі листи повернуті стягувачу відповідно до його заяв на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", і в цей же день направлені ним для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Бершадському С.М.
20 грудня 2019 року приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами від 09 січня 2014 року і 12 травня 2016 року, а також про об`єднання зазначених проваджень у зведене виконавче провадження. Вказані постанови направлені на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі, рекомендованим листом.
Постановою від 20 грудня 2019 року приватним виконавцем накладений арешт на нерухоме майно боржника - земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3522881600:02:000:5200, що знаходиться на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
Постановою від 06 лютого 2020 року проведений опис та арешт зазначеної земельної ділянки.
23 квітня 2020 року ДП "СЕТАМ" за заявкою приватного виконавця проведені повторні електронні торги з реалізації земельної ділянки боржника, оформлені протоколом № 476649, переможцем яких став ОСОБА_3