ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 808/156/18
касаційне провадження № К/9901/8253/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ан-Автогруп"
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (головуючий суддя - Конишева О.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шлай А.В.; судді - Круговий О.О., Суховаров А.В.)
у справі № 808/156/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ан-Автогруп"
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ан-Автогруп" (далі - ТОВ "Ан-Автогруп"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року № 0013721402.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18 червня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року № 0013721402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 565810,25 грн, у тому числі 507929,00 грн за основним платежем та 57881,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 04 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ "Ан-Автогруп" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає про реальний (товарний) характер господарських операцій із реалізації ним товарно-матеріальних цінностей Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайз Груп", Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегатрейд Солюшин", Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Торг Компані".
Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ан-Автогруп".
20 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
22 березня 2021 року ГУ ДФС у Запорізькій області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДПС у Запорізькій області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Ан-Автогруп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2014 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2017 року № 540/08-01-14-02/39530356.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку, зокрема, з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками постачання товарно-матеріальних цінностей (запчастин, комплектуючих та супутніх матеріалів до автомобілів) Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайз Груп", Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегатрейд Солюшин", Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Торг Компані" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок, а відтак отриманий ТОВ "Ан-Автогруп" актив у вигляді грошових коштів від названих покупців слід кваліфікувати як безповоротну фінансову допомогу.
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у Запорізькій області посилалося на вироки: Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року у справі № 758/3894/17, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайз Груп" ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України; Подільського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 у справі № 758/2819/17, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегатрейд Солюшин" ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України; Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року у справі № 755/3289/17, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Торг Компані" ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України.
Названими вироками, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ніколи фактично не займалися господарською діяльністю від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайз Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегатрейд Солюшин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Торг Компані" відповідно, а створила вказані юридичні особи за матеріальну винагороду.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року № 0013721402, згідно з яким з огляду на вказане порушення збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1445110,00 грн за основним платежем та 361277,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії в оскаржуваній у касаційному порядку частині, Верховний Суд виходить із такого.