ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 420/9173/21
адміністративне провадження № К/990/11257/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Бірчак К.Є.
представника Відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року (суддя: Юхтенко Л.Р.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року (судді: Яковлєв О.В., Єщенко О.В., Крусян А.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергомонтаж"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроенергомонтаж" (надалі також - Позивач, ТОВ "Гідроенергомонтаж") звернулось до суду з позовом до Головного управлінню ДПС в Одеській області (надалі також - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 27 травня 2021 року № 00126080701, № 00126110701, від 28 травня 2021 року № 00126870713.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані індивідуальні акти не відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), адже викладені в акті перевірки висновки щодо порушення Позивачем вимог Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) є необґрунтованими, оскільки ним з дотриманням вимог чинного відображено в податковому обліку наслідки господарських операцій з його контрагентами, а такі операції були фактично здійснені. Крім того, у позовній заяві наведено доводи про те, що у взаємовідносинах щодо виплати безповоротної допомоги та доходу фізичним особам - підприємцям, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування він не виступав податковим агентом, а тому не зобов`язаний був включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу вказані доходи.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року задоволено позовні вимоги.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року - без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що висновки Відповідача про порушення Позивачем положень податкового законодавства не підтвердились в силу того, що:
- фактичне здійснення операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується відповідними доказами, при цьому: контрагенти Позивача не позбавлені права залучати до проведення робіт тимчасово найманих працівників, наявність навіть відповідної кількості офіційно працевлаштованих працівників вже свідчить про те, що такі контрагенти фактично здійснюють свою господарську діяльність; податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами Позивача норм податкового законодавства, так як чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов`язку донарахування йому певних податкових зобов`язань від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання;
- основна поворотна фінансова допомога та отриманий дохід фізичних осіб-підприємців не є доходом, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а, як наслідок, до Позивача безпідставно застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
У судове засідання суду касаційної інстанції представник Позивача не прибув, хоч був повідомлений про дату час та місце судового розгляду належним чином. Так, Позивач отримав повістку 3 серпня 2022 року. Від представника Позивача ОСОБА_1 надіслане Верховним Судом поштове відправлення, де містилась повістка, повернулось з відміткою про неможливість його вручення у зв`язку із відсутністю за відповідною адресою, а відтак відповідно до положень статті 127 КАС України повістка вважається належним чином врученою ОСОБА_1 5 серпня 2022 року.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження представник Відповідача стверджував, зокрема, про те, що П`ятим апеляційним адміністративним судом було призначено судове засідання на 27 січня 2022 року о 14:15. Однак, в цей час в управлінні супроводження судових справ Головного управління ДПС в Одеській області відбувався спалах короновірусної хвороби, а відповідальний юрист по справі №420/9173/21 - ОСОБА_2 знаходився на лікарняному, адже хворів на COVID-19, що підтверджується результатом лабораторних досліджень №1000052232731 від 26 січня 2022 року.
У зв`язку з вищевикладеним, як зазначає представник Відповідач, перед судовим засіданням до суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі №420/9173/21 до завершення обмежувальних заходів або відкладення розгляду справи на іншу дату. Однак, як стверджує представник Відповідача, П`ятий апеляційний адміністративний суд жодним чином не відреагував на клопотання та значно обмежив можливість Відповідача довести правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, зокрема висловити позицію контролюючого органу та заявити клопотання про виклик свідків, яке суд першої інстанції інстанції необґрунтовано не задовольнив.
Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що судом апеляційної інстанції були порушені фундаментальні засади адміністративного процесу.
Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Відповідач стверджує, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою важливі обставини у справі та не враховано висновки Верховного Суду щодо подібних правовідносин, викладених у постановах від 16 квітня 2020 року у справі №826/7760/15, від 28 травня 2021 року у справі №819/357/16, а судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання про виклик свідків.
2.2. Позиція Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції законними та обґрунтованими, представник Позивача у відзиві посилається на те, що судами надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджується дотримання вимог законодавства при формуванні даних податкового обліку.
При цьому, стверджує, що наведені у касаційній скарзі доводи Відповідача щодо фактичного нездійснення операцій детально з`ясовувались під час судових засідань судів першої та апеляційної інстанцій.
Позивач також вказує про обґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання Відповідача щодо відкладення судового розгляду. При цьому стверджує, що Відповідачем було допущено повторну неявку в судове засідання по справі за умови своєчасного та належного отримання судових повісток. Натомість, встановлення поважності чи неповажності причин неявки у судове засідання є виключною прерогативою суду.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд, заслухавши представника Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Як підтверджується матеріалами справи, 28 грудня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою закінчив підготовку до розгляду адміністративної справи та призначив її до розгляду на 27 січня 2022 року об 14:15 год.
27 січня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника Відповідача, в якому повідомлено про те, що відповідальний юрист у справі ОСОБА_2 знаходиться на лікарняному, адже хворий на COVID-19. При цьому, в управлінні супроводження судових прав відбувся спалах коронавірусної хвороби.
На підтвердження вказаних обставин представником Відповідача ОСОБА_3 додано копії результатів лабораторних досліджень працівників Головного управління ДПС в Одеській області, зокрема і ОСОБА_2 від 26 січня 2022 року.
Відповідне клопотання було спрямоване на відкладення судового засідання.
При цьому, як підтверджується протоколом судового засідання (том 6, а.с.15), клопотання Відповідача було предметом правової оцінки суду апеляційної інстанції, яке, з урахуванням поданого представником Позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, стало передумовою для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відтак, наведене вище дає підстави вважати, що суд апеляційної інстанції отриману інформацію щодо хвороби уповноважено представника Відповідача не розцінив як поважні причини неявки у судове засідання суду апеляційної інстанції та вирішив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Попри це, як свідчить зміст наявних у справі документів, судом апеляційної інстанції взагалі не наведено мотивів, за яких він вважав, що відповідні обставини, наведені у клопотанні (том 6, а.с.1), не є поважною причиною і передумовою відкладення судового засідання.
Надаючи правову оцінку таким процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.