УХВАЛА
17 серпня 2022 року
м. Київ
Провадження № 13-34зво22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
розглянула заяву засудженого ОСОБА_16 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
За вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2013 року, ОСОБА_16 було засуджено за пунктами 9, 13 частини 2 статті 115, частини 1 статті 153 Кримінального кодексу України (далі – КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021, засуджений ОСОБА_16 звернувся до Верховного Суду із заявою від 25 липня 2022 року (надійшла та зареєстрована 02 серпня 2022 року) про перегляд зазначеного вироку за виключними обставинами.
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 серпня 2022 року заяву засудженого ОСОБА_16 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі – Велика Палата) на підставі пункту 10 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). Суддею доповідачем у цьому провадженні було визначено ОСОБА_17 .
На підставі ухвали Великої Палати від 11 серпня 2022 року про задоволення заяви судді Верховного Суду ОСОБА_17 про самовідвід, 15 серпня 2022 року провадження за заявою ОСОБА_16 передано для призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи в порядку, встановленому частиною 3 статті 35 КПК, та визначено суддею-доповідачем ОСОБА_1 .
У заяві засуджений ОСОБА_16 просить Верховний Суд переглянути вирок щодо нього в порядку виключного провадження на підставі пункту 1 частини 3 статті 459 КПК та замінити позбавлення волі на певний строк.
На обґрунтування своїх вимог засуджений зазначає, що оскільки Конституційний Суд України в рішенні від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнав неконституційними окремі положення статей 81, 82 КК у зв`язку з неможливістю умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи заміни невідбутої частини покарання більш м`яким особам, засудженим до довічного позбавлення волі, що означає відсутність реалістичної перспективи звільнення, оскаржуваний вирок в частині обрання йому покарання є незаконним і у відповідній частині підлягає зміні.
На думку заявника, він має право на перегляд призначеного покарання на підставі норм Конституції України, які є нормами прямої дії.
Велика Палата, перевіривши заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 459 КПК вст