Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 522/8676/20
провадження № 61-1714 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 26 листопада 2020 року у складі судді Абухіна Р. Д.
та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_3 (прізвище у шлюбі - ОСОБА_4 ) про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 15 липня 2009 року між ним та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, у якому
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка - ОСОБА_5 .
За час перебування у зареєстрованому шлюбі ними було набуто у спільну сумісну власність наступне майно:
- квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 43,7 кв. м, (житлова площа 12 кв. м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1052087551101 (приблизна вартість 1 155 000,00 грн);
- квартиру
АДРЕСА_2, загальною площею
74,9 кв. м (житлова площа 40,5 кв. м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549523651101 (приблизна вартість 1 925 000,00 грн);
- нежитлове приміщення № 7к, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_3, загальною площею 3,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549490351101 (приблизна вартість 175 000,00 грн);
- квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 99,9 кв. м (житлова площа 36,7 кв. м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 414869551101 (приблизна вартість 2 125 000,00 грн);
- машиномісце № НОМЕР_1, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_5, загальною площею
14,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549749651101 (приблизна вартість 250 000,00 грн);
- легковий автомобіль "Hyundai І10", рік випуску: 2016, об`єм двигуна:
1248 см. куб., номерний знак НОМЕР_2 (приблизна вартість
300 000,00 грн).
Вищевказане нерухоме та рухоме майно зареєстровано на дружину, тобто на відповідача, проте воно є спільною сумісною власністю подружжя на підставі статті 60 СК України та статті 368 ЦК України. Приблизна загальна вартість майна складає 5 930 000,00 грн.
Посилаючись на статті 69, 70, 71 СК України, статтю 372 ЦК України, позивач вважав, що вони має право на поділ спільного майна, незалежно від розірвання шлюбу.
Крім того, все майно було придбане за його кошти у вигляді заробітної плати, яку він отримував, працюючи моряком на судах іноземних компаній. Зазначав, що дружина за час перебування у шлюбі не працювала, будь-яких джерел доходу не мала, займалася виключно побутом та вихованням дитини.
У досудовому порядку питання про поділ майна не вирішувалося.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд:
- виділити йому у приватну власність: квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 43,7 кв. м (житловою площею 12 кв. м); квартиру
АДРЕСА_4, загальною площею 99,9 кв. м (житловою площею 36,7 кв. м), та припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на вказане спірне майно;
- виділити ОСОБА_3 у приватну власність: квартиру
АДРЕСА_2, загальною площею 74,9 кв. м (житловою площею 40,5 кв. м); нежитлове приміщення № 7к, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 3,3 кв. м; машиномісце № НОМЕР_1, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_5, загальною площею 14,4 кв. м, легковий автомобіль "Hyundai І10", рік випуску 2016, об`єм двигуна 1248 куб. см, номерний знак НОМЕР_2, та припинити його право спільної сумісної власності на зазначене спірне майно;
- вирішити питання понесених ним судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поділ майна подружжя, про яке зазначає позивач і яке набуто за час шлюбу, у спосіб та порядок, який визначений позивачем, порушує принципи рівності справедливості у праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки загальна вартість майна, яке позивач просить йому виділити, становить 3 980 554,20 грн, що на 1 479 162,59 грн перевищує вартість майна, яке він просить виділити відповідачу (2 501 381,61 грн).
Вимог про стягнення компенсації за відхилення від рівності часток
у спільному майні подружжя (частини четверта, п`ята статті 71 СК України) ОСОБА_1 не заявлено. При цьому ОСОБА_3 згоди
на отримання відповідної грошової компенсації не надала, так як вважала, що такий порядок поділу майна призведе до зменшення її частки.
Суд першої інстанції застосував положення статті 69, 70, 71 СК України, статті 365, 370 ЦК України, а також надані судам роз`яснення у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11
"Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ
про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гудими І. Б., задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Проведено поділ спільного сумісного майна ОСОБА_1
та ОСОБА_3 наступним чином:
виділено у приватну власність ОСОБА_1 :
- квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 43,7 кв. м
(житлова площа 12 кв. м);
- квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 99,9 кв. м (житловою площею
36,7 кв. м), опис: квартира складається з двох житлових кімнат,
згідно з технічного паспорту;
виділено у приватну власність ОСОБА_3 :
- квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 74,9 кв. м (житлова площа
40,5 кв. м);
- нежитлове приміщення № 7к, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 3,3 кв. м;
- машиномісце № НОМЕР_1, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_5, загальною площею 14,4 кв. м;
- легковий автомобіль HYUNDAI I10, рік випуску 2016, об`єм двигуна
1248 куб. см, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати
по сплаті судового збору у розмірі 15 760,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції
у порушення вимог процесуального закону не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи,
не надав правильної оцінки наявним у матеріалах справи доказам
й не врахував, що ОСОБА_1 доведено належними та допустимими доказами, що спірне майно набуто сторонами за час перебування у шлюбі. Презумпцію спільності права власності подружжя на майно (стаття 60
СК України) ОСОБА_3 не спростовано, у добровільному порядку питання про порядок поділу спільного майна сторонами не вирішено.
Скасовуючи рішення районного суду та частково задовольняючи позовні вимоги чоловіка, апеляційний суд виходив із того, що все майно набуте подружжям у шлюбі зареєстровано на відповідача, тобто на дружину.
Після припинення сімейних відносин, до квітня 2020 року, він проживав у квартирі АДРЕСА_1 . Проте, відповідач, скориставшись його перебуванням за кордоном, змінила замки у вказаній квартирі, що позбавило його права проживати та користуватися своїм майном.
Квартира АДРЕСА_4, яку він просить виділити йому у приватну власність, не придатна
до проживання, у ній відсутній ремонт, побутова техніка, меблі тощо.
Апеляційний суд уважав, що відмова у позові порушує права та інтереси позивача як співвласника майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, але фактично знаходиться у користуванні відповідача.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази на предмет пропорційності, співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою
у контексті конституційного принципу верховенства права та права
на справедливий судовий розгляд, керуючись критерієм "поза розумним сумнівом", апеляційний суд дійшов висновку про те, що запропонований позивачем варіант поділу спільного сумісного майна подружжя враховує майнові інтереси кожного з подружжя та зумовлений тим, що ті об`єкти рухомого та нерухомого майна, які позивач просить виділити у власність
ОСОБА_3, знаходяться у її фактичному користуванні. Зокрема, відповідач проживає із дитиною у квартирі
АДРЕСА_6, використовує нежитлове приміщення за цією
самою адресою та машиномісце, що знаходиться поряд, а також користується спірним автомобілем. У цій частині суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок, викладений Верховним Судом України
у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що позовні вимоги
про припинення права спільної сумісної власності подружжя є зайвими,
так як у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (стаття 372 ЦК України), а тому вони
не підлягають задоволенню.
Апеляційним судом також ураховано прецедентні рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, а також надані судам роз`яснення у пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також посилається
на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункти 1, 3 частини другої статті 389
ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 522/8676/20
із Приморського районного суду м. Одеси. Задоволено клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року. Зупинено дію постанови апеляційного суду
до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що апеляційним судом порушено презумпцію рівності часток у спільному майні подружжя,
не наведено мотивів відступу від засади рівності цих часток, що визначено статтею 70 СК України, а також не встановлено, яка частка належить кожному із подружжя у майні, що підлягає поділу.
Вартість майна, яке позивач просив виділити йому у приватну власність,- 3 980 544,20 грн, перевищує вартість майна, яке підлягало виділу
у власність відповідача (2 501 381,61 грн), тобто з позивача слід було стягнути компенсацію вартості частки майна (1 479 162,59 грн), чого апеляційним судом у порушення положень статті 71 СК України не було зроблено. При цьому суд не врахував інтереси їх спільної малолітньої
дочки - ОСОБА_5, яка перебуває на її утриманні та проживає разом із нею.
Вказує, що конструкція статті 70 СК України містить чітко визначені істотні обставини, за яких суд може відступити від рівності часток та збільшити частку одного із подружжя, проте таких обставин позивачем не наведено,
а судами при вирішенні спору не встановлено.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є шість об`єктів майна, що не заперечується сторонами. Ураховуючи презумпцію спільності майна подружжя (стаття 60 СК України), у неї та позивача наявні
по 1/2 частці у спірному нерухомому майні (окрім автомобіля, який
є неподільною річчю). За відсутності згоди на поділ майна та не внесення позивачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду,
з урахуванням статей 70, 71 СК України, слід було поділити майно в натурі, виходячи з принципу рівності часток подружжя, - по 1/2 частці за кожним
з подружжя у кожному із об`єктів (окрім автомобіля) і залишити майно
у спільній частковій власності.
Крім того, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 71 СК України та статей 364, 365 ЦК України у подібних правовідносинах, зокрема, яким чином слід ділити спільне майно подружжя, коли частки у майні є рівними, проте позивач просить поділити майно не у рівних частках і вимог про присудження грошової компенсації
не заявив, відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду не вніс,
й відповідач згоди на присудження їй такої компенсації не надає.
При цьому суди не звернули увагу й на те, що при поданні позову у цій справі позивач використав платіжне доручення з іншої справи
(№ 522/1558/20).
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду,
які апеляційним судом безпідставно не застосовано.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 липня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб (а. с. 7), у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_5 (а. с. 8).
За час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було набуто
у спільну сумісну власність наступне майно (а. с. 14-18):
- квартира
АДРЕСА_1, загальною площею 43,7 кв. м (житлова площа 12 кв. м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1052087551101, номер запису про право власності: 16849907.
Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_3
07 жовтня 2016 року, державний реєстратор - Шушулков М. Д., державне підприємство "Центр обслуговування громадян". Підстава виникнення права власності - договір поруки (інвестиційний договір), серія та номер: 12, виданий 14 серпня 2013 року, видавник: приватне підприємство "Каретпроект";
- квартира
АДРЕСА_2, загальною площею
74,9 кв. м (житлова площа 40,5 кв. м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549523651101, номер запису про право власності: 8384293.
Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 13 січня 2015 року, державний реєстратор - Антінескул Ю. В., Одеське міське управління юстиції. Підстава виникнення права власності: свідоцтво
про право власності, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 15 січня 2015 року, видавник: реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, Антінескул Ю. В. ;
- нежитлове приміщення № 7к, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_3, загальною площею 3,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549490351101, номер запису про право власності: 8383863.
Право власності на нежитлове приміщення зареєстровано
за ОСОБА_3 13 січня 2015 року, державний реєстратор - Антінескул Ю. В., Одеське міське управління юстиції. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_4, виданий 15 січня 2015 року, видавник: реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, Антінескул Ю. В. ;
- квартира АДРЕСА_4, загальною площею 99,9 кв. м (житлова площа 36,7 кв. м), опис: квартира складається з двох житлових кімнат, згідно з технічного паспорту, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 414869551101, номер запису про право власності: 14248435.
Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_3
20 квітня 2016 року, державний реєстратор - приватний нотаріус
Іллічова Н. А., Одеський міський нотаріальний округ, Одеська область. Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія
та номер: 1983, виданий 20 квітня 2016 року, видавник: Іллічова Н. А., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу;
- машиномісце № 39, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_5, загальною площею
14,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549749651101, номер запису про право власності: 8387149.
Право власності на машиномісце зареєстровано за ОСОБА_3
13 січня 2015 року, державний реєстратор - Антінескул Ю. В., Одеське міське управління юстиції, Одеська область. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_5, виданий 15 січня 2015 року, видавник: реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, Антінескул Ю. В. ;
- легковий автомобіль "Hyundai І10", рік випуску: 2016, об`єм двигуна:
1248 куб. см, номерний знак НОМЕР_2, дата державної реєстрації -
29 жовтня 2016 року.
На підтвердження ринкової вартості майна, яке підлягає поділу
між подружжям, надано звіти з визначення ринкової вартості нерухомого
та рухомого майна, виконані товариством з обмеженою відповідальністю "Техноконсалт БТІ" на замовлення ОСОБА_1, на підставі укладених між ними договорів на проведення оцінки (а. с. 42-120).
Відповідно до звіту від 24 липня 2020 року № 270720-1ЖК ринкова вартість квартири АДРЕСА_1, складає 1 170 337,72 грн без урахування ПДВ (а. с. 42-52).
Ринкова вартість квартири
АДРЕСА_2, складає 1 871 593,04 грн без урахування ПДВ (звіт від 24 липня 2020 року
№ 270720-1ЖК) (а. с. 53-63).
Згідно зі звітом від 28 липня 2020 року № 270720-3НК ринкова вартість нежитлового приміщення № 7к, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_3 складає 43 593,93 грн без урахування ПДВ (а. с. 64-81).
Відповідно до звіту від 28 липня 2020 року № 270720-4НК ринкова вартість машиномісця № 39, що розташоване за адресою: Одеська область,
місто Одеса, вулиця Розумовська, будинок 10/12, складає 297 003,14 грн