ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/24788/19
адміністративне провадження № К/9901/15706/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді - доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрритейлгаз" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року (суддя: Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року (судді: Оксененко О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрритейлгаз" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрритейлгаз" (далі - ТОВ "Укрритейлгаз", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у місті Києві, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2019 №0004754001, №0004654001, №0004734001 та №0004744001.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, в задоволенні позову відмолено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що під час прийняття оскаржуваних рішень відповідачем були допущені численні процедурні порушення, зокрема, під час ознайомлення з наказами на проведення фактичних податкових перевірок, складення актів таких перевірок та запрошення позивача на розгляд заперечень, в зв`язку із чим вважає винесені податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Також вважає, що при вирішенні цієї справи судами попередніх інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у справах за аналогічних обставин у постановах від 28.01.2021 у справі №120/4046/19-а, від 04.11.2020 у справі №160/10203/19, від 01.12.2020 у справі 580/1550/20, від 22.12.2020 по справі №400/4113/19, від 09.03.2021 у справі №520/13143/19, від 28.01.2021 у справі №120/4046/19-а, суть яких зводиться до того, що затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним суб`єктом господарювання була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", що свідчить про відсутність складу податкового правопорушення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи такої скарги безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 05.08.2019 №11044 були проведені фактичні перевірки АЗГП та АЗГС "Evrogaz", що належать ТОВ "Укрритейлгаз", розташовані у м. Києві за адресами: вул. Тепловозна, 22-а, проспект П. Григоренка, 40-б, проспект Визволителів, 19-а, за результатами яких були складені Акти від 07.08.2019 №5551/26-15-40-01/42204048, № 5550/26-15-40-01/42204048 та №5552/26-15-40-01, відповідно.
В ході таких перевірок контролюючим органом встановлено факт реалізації споживачам газу без одержання (отримання) відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а також непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (РРО).
З огляду на вказане, контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР ) і п.п. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) та п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері транспорту, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР).
29 серпня 2019 року за результатами проведених перевірок, відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0004754001, №0004654001 та №0004734001, кожним із яких до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 250 000 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії;
- №0004744001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн за здійснення розрахункових операцій без застосування РРО, без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посилання позивача на допущення процедурних порушень під час проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а, відтак, враховуючи, що позивачем фактично не заперечується факт роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії та непроведення розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, - відповідач застосував штрафні санкції на законних підставах.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Укрритейлгаз" вказував на те, що відповідачем було порушено процедуру складання та вручення наказу № 11044 від 05.08.2019 про проведення фактичних перевірок.
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до пп. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Таким чином, фактична перевірка платника податків проводиться виключно за умови пред`явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
У силу вимог абзацу восьмого п. 81.1 ст. 81 ПК Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, перед початком проведення фактичної перевірки головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення фактичної перевірки від 07.08.2019 № 6990/26-15-40-01, № 6989/26-15-40-01 та надано продавцю-касиру ОСОБА_3, яка здійснювала розрахункові операції на АЗГС "Evrogaz", копію наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 05.08.2019 № 11044 на проведення фактичної перевірки TOB "Укрритейлгаз".
Після ознайомлення з вищевказаними документами продавець-касир ОСОБА_3 відмовилась від отримання копії наказу від 05.08.2019 № 11044 та підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки TOB "Укрритейлгаз" за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено відповідний акт.
Після складання акту перевірки його було надано для ознайомлення та підписання представнику TOB "Укрритейлгаз" Козиній О.С., яка ознайомившись зі змістом акту та його висновками, відмовилась від підпису в ньому, що було зафіксовано у відповідному акті. Враховуючи вищевказане, посадовими особами контролюючого органу акт перевірки було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу підприємства, що підтверджується квитанцією ПАТ "Укрпошта".
Також, як свідчать матеріали справи, перед початком проведення фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_2, головними державними ревізорами-інспекторами Ізотенком Ю.О. та Безсмертним I.A. було пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення фактичної перевірки від 07.08.2019 № 6979/26-15-40-01, № 6980/26-15-40-01, а копію наказу від 05.08.2019 № 11044 "Про проведення фактичної перевірки TOB "Укрритейлгаз" код 42204048" вручено під розписку 07.08.2019 касиру ОСОБА_4, яка здійснювала розрахункові операції на вказаній АЗГП. Після складання акту перевірки його було надано для ознайомлення та вручено касиру ОСОБА_4, яка підписала його без зауважень.
Перед початком проведення фактичної перевірки головними державними ревізорами-інспекторами Гонтаруком Д.М. та Волобуєвим Д.М. було пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення фактичної перевірки від 07.08.2019 №6975/26-15-40-01, № 6975/26-15-40-01, а копію наказу від 05.08.2019 № 11044 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Укрритейлгаз" код 42204048" вручено під розписку 07.08.2019 продавцю-касиру ОСОБА_5, який здійснював розрахункові операції на АЗГС "Evrogaz" за адресою: АДРЕСА_3 . Після складання акту перевірки його було надано для ознайомлення та після ознайомлення вручено продавцю-касиру ОСОБА_5, який підписав акт перевірки із зауваженнями.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про дотримання контролюючим органом визначеного податковим законодавством порядку повідомлення позивача про проведення фактичних перевірок та вручення відповідного наказу.
Крім того, позивач вказував на недоліки наказу про проведення перевірки та його додатків, що також свідчить, на його думку, про безпідставність проведених перевірок.
Зокрема, позивач вказує, що додатки №6 та 8 до наказу про проведення фактичних перевірок, які є невід`ємною його частиною, не містять печатки, а наявності на них підпису уповноваженої особи є недостатнім, внаслідок чого, на думку позивача, додатки до нього оформлені з порушенням вимог законодавства.
Аналізуючи такі доводи позивача суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до пункту 46 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 (далі - Інструкція №55) додатки оформлюються, як правило, на стандартних аркушах паперу.
На другій і наступній сторінках додатка робиться така відмітка: "Продовження додатка", "Продовження додатка 1". На додатках до положень, правил, інструкцій тощо проставляється відмітка у верхньому правому куті першої сторінки додатка, яка включає номер додатка, заголовок нормативно-правового акта та посилання на відповідну структурну одиницю. У разі доповнення нормативно-правового акту, який підлягає державній реєстрації, новою структурною одиницею з посиланням на додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються.