ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 320/6454/19
адміністративне провадження № К/9901/29878/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуюча суддя - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2021 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Єгорова Н.М., судді - Сорочко Є.О., Федотов І.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У листопаді 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року №0010301303, №0010311303 та №0010321303.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року №0010311303; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року № 0010301303 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 285284,14 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 71321,03 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 5 серпня 2019 року №0010321303 в частині нарахування податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 22327,35 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5581,83 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також, цим судовим рішенням стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати у сумі 95167,19 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року апеляційні скарги ФОП ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року - без змін.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з відповідача понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2021 року заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.
Не погоджуючись із додатковою постановою апеляційного суду, вважаючи, що вона прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. На обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначає, що подані ним до апеляційного суду докази понесених витрат на правничу допомогу повною мірою підтверджували здійснення таких витрат, їх необхідність була очевидною, а розмір ставки за надання правової допомоги був цілком прийнятним. Відтак, на думку позивача, він мав законне право на компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у заявленому розмірі, втім, суд апеляційної інстанції необґрунтовано стягнув такі витрати у значно меншому розмірі. Окрім того, стверджує, що судом апеляційної інстанції безпідставно враховано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки такі надійшли не від відповідача у справі, а від ГУ ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС, який не є учасником справи.
У відзиві на касаційну скаргу Головне управління ДПС у Київській області просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін як законне й обґрунтоване.
Ухвалою від 5 серпня 2022 року Верховним Судом задоволено заявлене позивачем та податковим органом обопільне клопотання про заміну відповідача у справі, ГУ ДПС у Київській області, його правонаступником, - Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) як відокремленим підрозділом ДПС.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України обумовлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI наведено наступні визначення:
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.