Постанова
іменем України
16 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 621/2594/18
провадження № 51- 6150 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Ляшенка І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Балаклійського районного суду Харківської області
від 17 січня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220300000732, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року за ч. 2 ст. 190, ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2013 року звільненого умовно-достроково на одинадцять місяців сімнадцять днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 17 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року ухвалу апеляційного суду
від 24 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 26 серпня 2018 року приблизно
о 6 годині 00 хвилин у АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбою, через незачинені двері проник до приміщення житлового будинку, де умисно напав на ОСОБА_2 , застосувавши до неї насильство, небезпечне для життя та здоров`я, у виді декількох ударів руками по обличчю і голові, удушення, із заподіянням їй легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та легких тілесних ушкоджень, заволодів її мобільним телефоном «Nokia моделі 1280» вартістю 250 гривень, розпорядившись ним на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного судущодонього і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Крім того, засуджений оскаржує вирок місцевого суду та вважає його незаконним. При цьому вказує, що суд у вироку формально перерахував докази, якими підтверджується його причетність до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 187 КК, але в порядку ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дав оцінки цим доказам з точки зору їх належності та допустимості. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції, при новому розгляді, в порушення вимог ч. 3 ст. 415 КПК не були виконані вказівки Верховного Суду, а саме не ознайомлено його з матеріалами кримінального провадження, чим було порушено п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК. Посилається на порушення апеляційним судом його права на захист, вказуючи, що захисника він побачив лише в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Ляшенко І.І. підтримав касаційну скаргу засудженого та просив її задовольнити.
Прокурор Шевченко О.О. вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1 , котрий просив задовольнити касаційну скаргу, захисника Ляшенка І.І. та прокурора Шевченко О.О., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно ж із вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно
до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Наведені вимоги кримінального процесуального закону судами першої та апеляційної інстанцій в цілому було дотримано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 187 КК, зроблено з додержанням положень ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.