Постанова
Іменем України
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 175/2313/20
провадження № 61-2833св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач)
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бут Наталія Вікторівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що у період з 06 квітня 2013 року до 03 жовтня 2018 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 .
За час шлюбу сторони придбали: земельну ділянку, загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0001, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1221411000:03:003:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 42 кв. м, житловою площею 20,6 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 ; автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що вказане майно набуто сторонами під час шлюбу, а отже, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.
Крім того вказує, що автомобіль є неподільною річчю, відповідач використовує його в своїй підприємницькій діяльності, тому ОСОБА_1 вважає, що автомобіль слід виділити у власність відповідачу з виплатою їй грошової компенсації вартості Ѕ частини автомобіля.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та:
визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя: земельну ділянку, загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0001, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1221411000:03:003:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 42 кв. м, житловою площею 20,6 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 ; автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0001, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на АДРЕСА_1 ; Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1221411000:03:003:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої на АДРЕСА_1 ; Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 42 кв. м, житловою площею 20,6 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 ;
виділити ОСОБА_2 автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну ОСОБА_1 Ѕ частку автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в спільному майні подружжя у розмірі 133 550 грн;
стягнути з ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 806,35 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя наступне майно:
земельну ділянку, загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0001, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 874, виданий 12 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н. Д.;
земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1221411000:03:003:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 873, виданий 12 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н. Д.;
житловий будинок, загальною площею 42 кв. м, житловою площею 20,6 кв. м, який складається з: А-1 - житловий будинок, а-1 - тамбур, Б - літня кухня-сарай, В - сарай, В - погріб, Г - вбиральня, Є - сарай, № №1-4 - споруди, розташований на АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 871, виданий 12 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н. Д.;
автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був придбаний 11 вересня 2013 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:
Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0001, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 874, виданий 12 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н. Д.;
Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1221411000:03:003:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої на АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 873, виданий 12 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н. Д.;
Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 42 кв. м, загальною площею 42 кв. м, житловою площею 20,6 кв. м, який складається з: А-1- житловий будинок, а-1 тамбур, Б- літня кухня-сарай, В - сарай під В - погріб, Г - вбиральня, Є - сарай, № №1-4 - споруди, розташованого на АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 871, виданий 12 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н. Д.
Виділено ОСОБА_2 автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був придбаний 11 вересня 2013 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну ОСОБА_1 Ѕ частку транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , в спільному майні подружжя у розмірі 133 550 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 806,35 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі належних та допустимих доказів позивач довела, що спірне нерухоме майно було придбано у шлюбі, тому на підставі статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) є спільною сумісною власністю подружжя.
Оскільки сторони не досягли згоди щодо способу поділу спільного майна, тому наявні підстави його поділу виходячи з рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності, як передбачено частиною другою статті 372 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Виділ у натурі частки із спільного майна, зокрема автомобіля, є неможливим, тому на підставі статті 364 ЦК України ОСОБА_1 має право на матеріальну компенсацію вартості її частки у цьому майні та погоджується отримати таку компенсацію, у зв`язку з чим її право на частку у майні підлягає припиненню. При цьому автомобіль підлягає виділенню другому співвласнику - ОСОБА_2 .
Оскільки позивач не надала доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, тому немає підстав для стягнення на її користь таких витрат у розмірі 10 000 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2021 року в частині виділення ОСОБА_2 автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був придбаний 11 вересня 2013 року, та стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частини вартості автомобіля скасовано.
Виділено ОСОБА_2 Ѕ частину автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був придбаний 11 вересня 2013 року.
Виділено ОСОБА_1 Ѕ частину автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був придбаний 11 вересня 2013 року.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині виділення йому автомобіля та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості Ѕ частини автомобіля.
Автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу виходячи із засад рівності часток співвласників у спільній сумісній власності.
У випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України.
Оскільки відповідач заперечує проти стягнення з нього компенсації вартості Ѕ частини автомобіля, автомобіль є неподільною річчю, тому наявні підстави для виділення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частині автомобіля.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бут Н. В., просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу оскарження постанови апеляційного суду заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вказує, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) та у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15 (провадження № 61-8926св18), від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16 (провадження № 61-19420св18).
Касаційна скарга мотивована тим, що поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності речі - присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості частки у праві спільної сумісної власності на майно.
Апеляційний суд не врахував обставини, встановлені судом першої інстанції, що відповідач користується автомобілем та він перебуває у його повному володінні.
Апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки в позовній заяві позивач не просила виділити сторонам спору по Ѕ частині автомобіля.
У липні 2022 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кононенко О. Р., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними і необґрунтованими, а постанову суду апеляційної інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги законність судового рішення апеляційного суду не спростовують.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
У травні 2022 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 06 квітня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 06 квітня 2013 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а. с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 .
На підставі договорів купівлі-продажу від 12 серпня 2016 року ОСОБА_2 є власником: земельної ділянки загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0001, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1221411000:03:003:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої на АДРЕСА_1 (а. с. 17, 18).
Згідно з договором купівлі-продажу від 12 серпня 2016 року ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок, загальною площею 42 кв. м, загальною площею 42 кв. м, житловою площею 20,6 кв. м, який складається з: А-1- житловий будинок, а-1 тамбур, Б- літня кухня-сарай, В - сарай під В - погріб, Г - вбиральня, Є - сарай, № №1-4 - споруди, розташований на АДРЕСА_1 (а. с. 19).
ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Mercedes- Benz Sprinter 313 CDI», 2006 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 11 вересня 2013 року (а. с. 82).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року у справі № 199/303/18, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище відповідача змінено на « ОСОБА_1 » (а. с. 16).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Судове рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя двох земельних ділянок, житлового будинку та визнання права власності на Ѕ частину цього нерухомого майна апеляційним судом не переглядалось, тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль та стягнення грошової компенсації частки у праві спільної сумісної власності подружжя.