ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/6092/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Рикова Валентина Володимировича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022
у справі № 904/6092/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Фізичної особи-підприємця Рикова Валентина Володимировича
про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 31 268,12 грн,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2021 року ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Рикова В. В. суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 31 268,12 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Закрито провадження у справі за позовом ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" до фізичної особи-підприємця Рикова В. В. про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 31 268,12 грн. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" на користь фізичної особи-підприємця Рикова В. В. 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі №904/6092/21 скасовано. Прийнято нове рішення. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Рикова В. В. на користь ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" 31 268,12 грн страхового відшкодування, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.
У касаційній скарзі фізична особа-підприємець Риков В. В. просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі №904/6092/21 скасувати, а справу №904/6092/21 направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Підставою касаційного оскарження вказано п. 4 ч. 2 ст. 287 та п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
Фізична особа-підприємець Риков В. В. зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. А саме, факт перебування водія, який визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, у трудових відносинах з відповідачем на підставі постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2019 у справі про адміністративне правопорушення №361/8766/18, у якій зазначено, що Салак Є.О. працював водієм ПП "Риков".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 03.12.2018 по вул. Київське шосе, 69, в с. Семиполки Броварського району Київської області відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля "Фольксваген Поло", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля "Рено Преміум" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Майнові інтереси ОСОБА_2 , пов`язані із володінням та користуванням наземним транспортним засобом - автомобілем "Фольксваген Поло" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 були застраховані - ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (після зміни найменування - ПрАТ "Страхова компанія "АРКС") на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №86762а8н від 27.04.2018.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2019 у справі про адміністративне правопорушення № 361/8766/18 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
14.12.2018 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
В заяві щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування страхувальник просив здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок фізичної особи-підприємця Атрощенко П. І.
На підставі Акту №АК-239 технічного огляду колісного транспортного засобу було складено ремонтну калькуляцію №1.003.18.0 від 28.12.2018, згідно з якою вартість відновлювального ремонту автомобіля "Фольксваген Поло" склала 103 565,01 грн.
Фізичною особою-підприємцем Атрощенко П. І. було виставлено позивачу рахунок №СФ-0000481 від 24.12.2018 на оплату ремонту автомобіля у розмірі 103 565,01 грн.
Згідно з калькуляцією вартості відновлювального ремонту, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля "Фольксваген Поло" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників станом на дату оцінки 03.12.2018 складала 111 224,14 грн.
Відповідно до платіжного доручення №527 520 від 14.01.2019 позивачем на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця Атрощенко П. І. перераховано 95 699,01 грн страхового відшкодування згідно страхового акту №АХА2439140.
Окрім того позивачем було сплачено за послуги асистуючої компанії ПрАТ "Коріс Україна" евакуації пошкодженого автомобіля "Фольксваген Поло" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 1 922,00 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності, сума страхового відшкодування складала 98 390,01 грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля "Рено Преміум" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "ПЕРША" згідно з полісом № АМ6161245.
Позивач 15.03.2019 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "ПЕРША" із заявою про сплату суми страхового відшкодування.
ПрАТ "Страхова компанія "ПЕРША" згідно з платіжним дорученням №1651 від 18.06.2019 перерахувало на рахунок позивача суму страхового відшкодування в межах страхового ліміту у розмірі 67 121,89 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача як роботодавця ОСОБА_1 суму залишку невідшкодованої страховою компанією суми страхового відшкодування у розмірі 31 268,12 грн.
Відповідач визнавав, що він є власником автомобіля "Рено Преміум" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , однак заперечував, що він є роботодавцем водія цього транспортного засобу - ОСОБА_1 .
Рішенням суду першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог та одночасно закрито провадження у справі за позовом ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" до фізичної особи-підприємця Рикова В. В. про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 31 268,12 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що фізична особа-підприємець Риков В. В. не перебував в трудових відносинах з водієм ОСОБА_1 , якого було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, про що відповідачем надано відповідні докази, а тому відсутні правові підстави покладення на фізичну особу-підприємця Рикова В. В. відповідальності за спричинення шкоди іншою особою, з якою він не перебував у трудових правовідносинах.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд зазначив, що нормами процесуального законодавства не передбачено одночасна відмова в задоволенні позовних вимог та закриття провадження у справі в частині одних і тих же вимог.
Ухвалюючи оскаржувану постанову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не було спростовано доводів позивача, що відповідач є роботодавцем водія ОСОБА_1 , а відтак і особою, яка несе відповідальність перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки з огляду на положення ст. ст. 1187, 1188, 1172 ЦК України.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Зі змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".
Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення у цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (у тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).
Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.
Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.
Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.