ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 907/335/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Ламбруха О.С., Афанасьєва М.Ю.,
відповідача - Фекийшгазі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш -Добробут.»
на рішення Господарського суду Закарпатської області
(суддя - Ушак І.Г.)
від 23.02.2022,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Скрипчук О.С., судді - Матущак О.І., Марко Р.І.)
від 24.05.2022,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш -Добробут.»
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕРА-146»
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
В С Т А Н О В И В:
у травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш -Добробут.» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Собранецька, 146, м. Ужгород, оформленого протоколом № 1 від 01.03.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що, починаючи з 2016 року, ТОВ «Наш -Добробут.» надає послуги з управління будинком, який знаходиться за адресою: вул. Собранецька, 146, м. Ужгород, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». 08.05.2018 позивач отримав листа, в якому голова правління ОСББ «ЕРА-146» просив не нараховувати плату за утримання багатоквартирного будинку за адресою: вул. Собранецька, 146, м. Ужгород у зв`язку із створенням в ньому ОСББ та прийняття рішення, оформленого протоколом загальних зборів № 1 від 01.03.2018, про відмову від послуг управителя. На думку позивача, відповідачем 01.03.2018 порушено процедуру скликання загальних зборів, а рішення на них було прийнято за відсутності кворуму, всупереч вимогам закону.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2022, у задоволенні позову відмовлено.
13.06.2022 ТОВ «Наш -Добробут.» подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2022, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставами для скасування судових рішень зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у подібних правовідносинах відсутній. На думку ТОВ «Наш -Добробут.», суди не дослідили зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що є підставою касаційного оскарження, встановленою п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України. Вважає помилковим висновок господарських судів, що оскаржуваним рішенням загальних зборів жодним чином не порушено права та охоронювані інтереси позивача. Вважає, що вправі звертатись з цим позовом, адже іншого способу відновлення його прав, як оскарження рішення ОСББ «ЕРА-146» не існує. Посилається на те, що збори відбулись з порушенням вимог законодавства, за відсутності кворуму, необхідного для прийняття рішень.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з підстав, вказаних у відзиві. Зокрема, зазначає, що позивач не є співвласником багатоквартирного будинку, не має у власності житлових чи нежитлових приміщень у будинку, а тому не є суб`єктом якого повинні були повідомляти про скликання та проведення загальних зборів 01.03.2018 та, що позивач не може оскаржувати рішення ОСББ. Посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду і вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність порушеного права позивача та відмовили у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. 3 ч. 2 ст. 287, п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2016 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (замовник) та ТОВ «Наш-Добробут.» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з управління будинком, прибудинкової території та об`єктами благоустрою, за умовами якого управитель зобов`язувався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 146, що полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, а співвласники - оплачувати управителю послугу згідно з вимогами законодавства та умовами договору.
Згідно з п. п. 30, 31 договору від 28.12.2016, в редакції додаткової угоди від 31.12.2018, договір було укладено строком на один рік, до 31.12.2019, з можливістю продовження на рік.
01.03.2018 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 146, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1 від 01.03.2018 (а.с. 28-30, т. 1).
На зборах з третього питання порядку денного було вирішено функції управління будинком покласти на ОСББ та доручити останньому звернутися до управителя будинку (позивача) з вимогою про розірвання договору з ним та передачу будинку в управління ОСББ відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
За вказане рішення проголосували «за» 42 співвласника, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 2 484,56 кв. м.
У протоколі № 1 від 01.03.2018 зазначено, що підставою прийняття оскаржуваного рішення стало те, що 08.05.2016 установчими зборами співвласників зазначеного будинку вирішено створити об`єднання його співвласників - ОСББ «ЕРА-146», яке зареєстроване у встановленому порядку і вже фактично здійснює утримання будинку та прибудинкової території.
Предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Собранецька, 146, м. Ужгород, оформленого протоколом № 1 від 01.03.2018.
Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).
Отже, суд має встановити належність особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, чи є така особа належним позивачем у справі (наявність права на позов у матеріальному розумінні), чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановлення факту порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, які передбачені законодавством, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у п. 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17).
За ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.