ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 925/1598/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу
Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури,
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 01.11.2021
у складі колегії суддів: Корсак В.А. (головуючий), Владимиренко С.В., Євсіков О.О.,
у справі за позовом
Державної екологічної інспекції Центрального округу
до Державного підприємства "Уманське лісове господарство"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 1 065 263,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
1. Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - позивач, Державна екологічна інспекція) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства "Уманське лісове господарство" (далі - ДП "Уманське лісове господарство", відповідач) про стягнення 1 065 263,74 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної вирубки дерев та відшкодування судових витрат зі сплати судового збору на суму 15 978,96 грн.
1.1. В обґрунтування позовних вимог Державна екологічна інспекція посилається на те, що у період з 08 липня до 19 липня 2019 року нею проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП "Уманське лісове господарство", на підставі якої складено акт, яким виявлено незаконну порубку лісу та пошкодження дерев до ступеня припинення росту не призначених до рубки при проведенні рубок лісу, що є порушенням абзацу 5 пункту 2 Порядку, затвердженого Постанови КМУ № 761 від 23.05.2007; пункту 3 Правил, затверджених Постановою КМУ № 724 від 12.05.2007, пункту 42 Санітарних правил в лісах України. Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією Центрального округу розмір шкоди внаслідок незаконної вирубки дерев внаслідок становить 1 065 263,74 грн., які відповідач як постійний лісокористувач, зобов`язаний відшкодувати державі.
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення
2. Рішенням від 08.04.2021 Господарський суд Черкаської області позов задовольнив;
стягнув з ДП "Уманське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00993389) 1 065 263,74 грн. збитків, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок №33119331023375, УК у Тальнівському районі/Білашківської сільської ради;
стягнув з ДП "Уманське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00993389) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (ідентифікаційний код 42149108) 15 978,96 грн. судового збору (том 1, а. с. 208 - 217).
2.1. Місцевий суд зазначив, що предметом спору у цій справі є вимога державного органу, який є уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, про стягнення збитків заподіяних у результаті неналежного виконання відповідачем своїх функцій, як постійного лісокористувача.
2.2. Суд встановив, що ДП "Уманське лісове господарство" - підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
2.3. Також суд встановив, що за результатами планової перевірки було виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства (незаконна вирубка та пошкодження дерев до ступеня припинення росту) на території Потаського лісництва та на території Монастирищенського лісництва (пошкодження дерев до ступеня припинення росту), які входять до складу відповідача.
2.4. Суд критично оцінив доводи відповідача про те, що у Акті перевірки не встановлені особи, які безпосередньо здійснювали нанесення шкоди лісовим насадженням, оскільки цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
2.5. Місцевий суд зауважив, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем факт незаконної порубки дерев; факт незабезпечення постійним лісокористувачем, відповідачем, охорони і збереження закріплених за ним лісів також встановлено актом перевірки додержання ДП "Уманське лісове господарство" вимог природоохоронного законодавства; у розрахунку, складеному за результатами перевірки, посадовими особами позивача встановлено розмір заподіяної шкоди внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 1 065 263, 74 грн.
З урахуванням положень частин першої, другої - четвертої статті 68, статті 69, 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 16, частини першої статті 17, статей 19, 63, 64, 86, 90 Лісового кодексу України, статті 11 Цивільного кодексу України та з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 1 065 263,74 грн.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
3. Постановою від 01.11.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнив;
рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2021 скасував та прийняв нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив;
стягнув з Державної екологічної інспекції Центрального округу (ідентифікаційний код 42149108) на користь ДП "Уманське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00993389) 23 968,44 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (том 2, а. с. 117 - 151).
3.1. Суд апеляційної інстанції, дослідивши Акт за № 43/5/ПЛ-2019, зазначив, що його примірник отримано в.о. директора ДП "Уманське лісове господарство" - Гусак А.Ю. та зазначено дату отримання - 27.06.2019, натомість перевірку проведено у період з 08.07.2019 до 19.07.2019, тобто з наведеного вбачається, що Акт вручено за дванадцять днів до початку перевірки. При цьому, доказів того, що до акту вносились зміни чи виправлення матеріали справи не містять. Крім того, судом встановлено, що на місці підпису начальника відділу лісового господарства ДП "Уманське лісове господарство" та в.о. директора ДП "Уманське лісове господарство" наявні ідентичні підписи.
3.2. Також судом встановлено, що у Акті відсутній детальний опис виявленого порушення, лише зафіксовано факт вирубки дерев та є посилання на загальну кількість пнів дубу, ясеню, берести. Разом з тим, у акті не зазначено їх розмір та яким приладом здійснено їх заміри, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди.
З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку, що Акт № 43/5/ПЛ-2019 не може вважатись належним та достатнім доказом вини та протиправної поведінки відповідача.
3.3. Крім того, суд звернув увагу, що у приписі від 23.07.2019 № 47 не міститься відомостей про прийняття його до виконання з боку відповідача, а також відсутня інформація про те, чи було його направлено рекомендованим листом відповідачу, що не було враховано судом першої інстанції. При цьому, інших доказів на підтвердження правопорушення (протоколу огляду, складеного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення , сплату штрафу тощо), за яке нараховано шкоду, позивач не подав.
3.4. Апеляційний суд дійшов висновку, що здійснені позивачем розрахунки не можуть прийматись до уваги судом як належний та допустимий доказ в розумінні положень статей 74 - 79 Господарського процесуального України, оскільки позивачем подано недостовірні перелікові відомості щодо порубки дерев, які зокрема датовані у 2018 році, однак перевірка здійснена у період з 08.07.2019 до 19.07.2019, тобто відомості датовані за рік до перевірки, а також містять інші помилки (неповну кількість дерев, замість 58 вказаних у розрахунку, зафіксовано порубку тільки 48 дерев, а також подано інші відомості ніж ті які зазначені у самому розрахунку тощо).
3.5. Надані позивачем відомості щодо замірів пнів зрубаних дерев апеляційний суд оцінив критично з огляду на відсутність доказів відповідності застосованих вимірювальних засобів встановленим регламентом. При цьому, судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи Свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 261 від 29.09.2019 та пояснення державного інспектора від 06.08.2021, оскільки, з урахуванням статті 269 Господарського процесуального України ясеню, позивач не зазначив поважних причин неподання такого доказу до суду першої інстанції, з цих підстав також не прийнято пояснення державного інспектора.
Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
4. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі - скаржник, прокурор) 12.01.2022 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 925/1598/20 Господарського суду Черкаської області.
5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1598/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.
6. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 касаційну скаргу залишено без руху відповідно до положень статті 290 Господарського процесуального України (далі- ГПК України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
7. Ухвалою від 30.05.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;
поновив заступнику керівника Черкаської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження;
відкрив касаційне провадження у справі № 925/1598/20 за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури та ухвалив здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи;
витребував з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 925/1598/20 за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Державного підприємства "Уманське лісове господарство" про стягнення 1 065 263,74 грн.
7.1. Справа № 925/1598/20 надійшла до Верховного Суду 08.06.2022.
7.2. Суддя Васьковський О. В. перебував у відпустці з 01.08.2022 по 08.08.2022 та з 09.08.2022 по 11.08.2022 (підстава: наказ КГС ВС від 28.07.2022 № 61-кв);
8. Від ДП "Уманське лісове господарство" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Директор державного підприємства просив касаційну скаргу прокуратури залишити без задоволення, постанову апеляційного суду без змін.
9. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), з урахуванням обставин, зазначених у п.п. 7 - 7.2. Верховний Суд розглянув справу № 925/1598/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника
(Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури)
10. Скаржник зазначив, що апеляційним судом у справі № 925/1598/20 не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.08.2021 у справі № 909/976/17. Так, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у акті № 43/5/ПЛ-2019 детального опису виявленого порушення та про те, що в ньому не зазначено розмір, яким приладом здійснювались заміри, не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, оскільки в зазначеному Акті описано діаметр пнів, розмір шкоди та яким вимірювальним приладом здійснювалися заміри.
10.1. Крім того, апеляційним судом не надано всебічної, повної та об`єктивної оцінки наявним в матеріалах справи Переліковим відомостям від 10.07.2019 з Розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев в обході № 9; від 09.07.2019 з Розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев в кварталі 145 виділ З Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство"; від 09.07.2019 з Розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев в кварталі 145 виділ 6 Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство"; від 18.07.2019 з Розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев в кварталі 145 виділ З Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство". При цьому скаржник зауважив, що Північним апеляційним господарським судом не прийнято пояснення, які ним були витребувані, натомість зроблено помилковий висновок про те, що перелікові відомості складені за рік до перевірки.
10.2. З посиланням на частину другу статті 19, статтю 63, пункт 5 частини першої статті 64, пункт 5 частини другої статті 105, статтю 107 Лісового кодексу України, прокурор зазначив, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
11. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 10 - 10.2. описової частини цієї постанови.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
Щодо можливості подання прокурором касаційної скарги у цій справі
14. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
15. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
16. Ураховуючи викладене, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
17. За змістом частини 3 статті 4, статті 53 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
18. Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
19. На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
20. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
20.1. В силу положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
20.2. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
21. Крім того. положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
22. Так, відповідно до абзацу 1 частини третьої та абзаців 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
23. Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
24. В силу положень частини шостої статті 23 зазначеного Закону під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.
25. Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
25.1. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
26. Колегія суддів зауважує, що у цій справі прокурор не брав участі у судовому процесі під час розгляду справи в суді першої інстанції і апеляційному суді та подав касаційну скаргу на судове рішення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
27. Як зазначалось вище, частиною третьою статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
27.1. Тобто, слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено, що прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.
27.2. У цьому випадку касаційний суд приймає до уваги той факт, що вступ прокурора у справу за позовом іншої особи та ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його участі, є окремими процесуальними діями, які мають чітку, визначену процесуальним законодавством послідовність, у зв`язку з чим прокурор наділений повноваженнями на звернення до суду з касаційною скаргою.