Постанова
Іменем України
15 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 754/3614/19-ц
провадження № 61-6443св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Київська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний реєстратор Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції
у м. Києві Чекригін Олександр Валерійович, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А.,
Писаної Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У березні 2019 року Київська міська рада (далі - КМР) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чекригіна О. В. (далі - державний реєстратор Чекригін О. В.), Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ГТУЮ у м. Києві), Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент з питань реєстрації ВО КМР (КМДА), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням державного реєстратора
Чекригіна О. В. від 27 лютого 2014 року № 11252978 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення під магазин загальною площею 348,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 . Зазначене рішення прийнято з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», оскільки ОСОБА_1 державному реєстратору надано недостовірні дані щодо підстав використання земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, а також щодо фактичної готовності об`єкта будівництва до експлуатації.
04 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н. М. посвідчено договір дарування № 442, за яким ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 нежитлові приміщення під магазин загальною площею 348,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим
у Державний реєстр прав на нерухоме майно внесений запис про припинення права приватної власності ОСОБА_1 та реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення.
Рішення державного реєстратора вважає незаконним, оскільки на момент реєстрації права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, будівельні роботи, самочинно здійснювалися ОСОБА_1 , не були завершені, декларація про початок будівельних робіт від 28 листопада 2013 року та про готовність об`єкта до експлуатації від 31 січня 2014 року були нечинними, об`єкт не введено в експлуатацію в установленому законом порядку.
З урахуванням уточнених вимог КМР просила визнати протиправним та скасувати рішення ГТУЮ у м. Києві від 27 лютого 2014 року № 11252978 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис № 4813974 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення під магазин, загальною площею 348,9 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення ГТУЮ у м. Києві від 04 квітня 2014 року № 12192130 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис № 5237351 про реєстрацію переходу права власності - повне відчуження на об`єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення під магазин, загальною площею 348,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, загальною площею 348,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на підставі рішення ГТУЮ у м. Києві від 27 лютого
2014 року № 11252978 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року у складі судді Бабко В. В. у задоволенні позову КМР відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності встановлених порушень Порядку для проведення реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна та Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при прийнятті державним реєстратором Чекригіним О. В. про державну реєстрацію прав та обтяжень.
Оскаржуване рішення про державну реєстрацію прийняте на підставі документів, визначених Порядком для проведення реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна.
Гаражні бокси мали адресу: АДРЕСА_1 , магазин має таку
ж саму адресу, отже, в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна не змінилася його адреса, а доводи позивача, що для прийняття оскаржуваного рішення необхідно подавати документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, є необґрунтованими.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КМР звернулася з апеляційною скаргою.
Також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, у жовтні 2021 року
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у розгляді справи, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у нове рішення про задоволення позову КМР.
Скарга обґрунтовувалася тим, що оскаржувані КМР реєстраційні дії призвели до порушення її прав на належні та здорові умови проживання, вільне та безпечне користування своїм майном, комфортне для життя та здоров`я довкілля. Так, наслідком вчинення оскаржуваних реєстраційних дій стало продовження самочинного будівництва приміщень магазину, яке супроводжувалося будівельним шумом, виконанням токсичних робіт, негативним впливом на екологію довкілля та на зручності мешканців будинку на АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 закрито. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року залишено без змін.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не було зроблено висновків про права та обов`язки ОСОБА_3 . Крім того, обставини, на які посилається ОСОБА_3 в обґрунтування порушення її прав як власника житла за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема порушення будівельних, санітарних, протипожежних норм при здійсненні будівництва магазину за вказаною адресою, не перевірялися та не встановлювалися, оскільки це не стосується предмета позову.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу КМР, суд апеляційної інстанції виходив із того, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за
ОСОБА_1 , декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 31 січня
2014 року № КВ 142140310822 була чинною, адреса об`єкта нерухомого майна не змінювалася після реконструкції, а доказів зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі магазину позивачем не надано.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року в частині закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій у цій частині, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Зазначила, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 826/12131/17 щодо широкого застосування поняття «законний інтерес». На момент здійснення оскаржуваних реєстраційних дій відповідачі не завершили будівництво спірного приміщення, тому продовжували протиправно будувати та надалі експлуатувати спірну будівлю без дозвільних документів на підставі свідоцтва про право власності на спірний об`єкт нерухомості. Такі дії відповідачів призвели до недопущення повноцінного користування нею та мешканцями будинку, що розташований на прилеглій із магазином території, своїми житлом, прибудинковою територією та довкіллям, права на належні та здорові умови проживання, комфортне для життя
і здоров`я довкілля, вільне та безпечне користування майном порушувалися будівельними роботами, які супроводжувалися гучним шумом, токсичними будівельними процесами, збільшенням транспортного навантаження, негативним впливом на екологію довкілля.
Закриваючи апеляційне провадження, суд не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 серпня 2020 року у справі №187/687/16, про те, що у випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного мешканця відповідного муніципального утворення.
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_3 , у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що ОСОБА_3 подавала апеляційну скаргу у справі, в якій вона не брала участі, рішенням суду не вирішувалося питання про її права та обов`язки, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження на підставі
пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
У серпні 2022 року Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація подала до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , у якому заявник погодився з вимогами, викладеними у касаційній скарзі, вважає їх обґрунтованими, просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам процесуального закону щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
31 жовтня 1995 року розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва № 43 «Про введення в експлуатацію об`єктів цивільного та комунального призначення у Ватутінському районі міста Києва» затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію прибудови із 12 гаражних боксів, робочою площею 349 кв. м, корисною - 385 кв. м, до гаража на дільниці № НОМЕР_1
у 21 мікрорайоні ж. м. «Вигурівщина-Троєщина».
05 липня 1996 року Київське міське бюро технічної інвентаризації на підставі акта
від 31 жовтня 1995 року видало ВАТ «Київміськбуд-1» реєстраційне посвідчення
№ 1622-П про право власності на гаражні бокси за адресою:
АДРЕСА_1 .
29 жовтня 1996 року ВАТ «Київміськбуд-1» продав гаражні бокси ОСОБА_4 .
18 листопада 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу гаражного боксу за адресою: АДРЕСА_1 .