Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 511/2683/17
провадження № 61-7928св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Громадська організація «АКВА-САД»,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_5 , на постанову Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
14 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «АКВА-САД» (далі - ГО «АКВА-САД»), третя особа -
ОСОБА_2 , про визнання недійсним протоколу та про визнання незаконними і скасування рішень зборів громадської організації.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_2 у незаконний спосіб провела загальні збори членів ГО «АКВА-САД», за результатами яких склала протокол від 24 червня 2017 року № 1/2017. Відповідно до вказаного протоколу обрано правління ГО «АКВА-САД» у новому складі, а саму ОСОБА_2 головою правління ГО «АКВА-САД», та внесено зміни до статуту ГО «АКВА-САД». Також ОСОБА_2 , використовуючи недійсну печатку організації, завірила зазначений протокол і здійснила державну реєстрацію вказаних змін.
Позивач вважав, що прийняті на цих зборах рішення є такими, що порушують його законні права як члена організації, ухвалені з порушенням норм законодавства та статуту ГО «АКВА-САД». Загальні збори членів ГО «АКВА-САД», на думку позивача, були скликані ОСОБА_2 з порушенням пунктів 6.9, 6.18 статуту організації, оскільки вона не мала повноважень на їх скликання, а також без затвердження відповідного порядку денного цих зборів правлінням ГО «АКВА-САД», без належного сповіщення про проведення зборів всіх членів організації.
Відповідно до змісту протоколу загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» на засіданні 24 червня 2017 року були присутні 45 членів із 86, що становить більше половини від загальної кількості членів. Водночас загальна кількість членів
ГО «АКВА-САД» станом на 24 червня 2017 року становить 144 особи, що підтверджується журналом реєстрації членів ГО «АКВА-САД» масиву «Надлиманський». Тому збори членів ГО «АКВА-САД» за відсутності кворуму не були правомочними на прийняття будь-яких рішень. Таким чином, у протоколі від 24 червня 2017 року № 1/2017 зазначені недостовірні відомості щодо загальної кількості членів організації, що має наслідком його недійсність, оскільки кількість присутніх членів ГО «АКВА-САД» недостатня для проведення зборів (відсутній кворум).
Протокол від 24 червня 2017 року № 1/2017 і документ, що підтверджує правомочність на прийняття рішень відповідно до статуту ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року підписані ОСОБА_2 та скріплені печаткою ГО «АКВА-САД», походження якої невідоме, оскільки оригінал печатки організації зберігається у позивача.
ОСОБА_1 зазначав, що на час скликання загальних зборів ГО «АКВА-САД» він був головою правління організації на підставі рішення загальних зборів
ГО «АКВА-САД» від 08 серпня 2015 року. Цими ж зборами було обрано правління організації в складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Оскільки на час проведення зборів у 2015 році відомості про нього як голови правління ГО «АКВА-САД» було внесені до реєстру, то перереєстрацію у 2015 році після обрання головою правління на новий строк він не здійснював.
Позивач та інші члени ГО «АКВА-САД» не були повідомлені про проведення загальних зборів 24 червня 2017 року за головуванням ОСОБА_2 , оскільки фактично цього ж дня загальні збори ГО «АКВА-САД» реально були проведені за його ( ОСОБА_1 ) головування. Участь у цих зборах взяли 86 членів організації з 144, що було оформлено протоколом загальних зборів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року № 1-06.2017 та Реєстром осіб до зазначеного протоколу.
З огляду на викладене ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26 лютого 2018 року, просив:
визнати недійсним протокол загальних зборів членів ГО «АКВА-САД»
від 24 червня 2017 року № 1/2017;
визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД», оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, яким обрано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 членами правління ГО «АКВА-САД»,
а ОСОБА_2 обрано головою правління ГО «АКВА-САД», та затверджено статут ГО «АКВА-САД» у новій редакції;
визначити порядок виконання рішення суду, встановивши, що судове рішення буде підставою для державного реєстратора Головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати реєстраційні записи про внесення змін до відомостей про ГО «АКВА-САД», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про зміну керівника та складу підписантів ГО «АКВА-САД» з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;
стягнути з ГО «АКВА-САД» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 лютого
2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, до участі у справі як третіх осіб залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня
2018 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним протокол загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року № 1/2017, який підписаний головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_4 .
Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року, оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, про обрання головою правління ГО «АКВА-САД» ОСОБА_2 .
Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року, оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, про обрання членами правління ГО «АКВА-САД» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 .
Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД» від 24 червня 2017 року, оформлене протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017, про затвердження статуту ГО «АКВА-САД» в новій редакції.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ГО «АКВА-САД» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 640,00 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустимими доказами довів недійсність протоколу зборів і відповідно незаконність прийнятих на загальних зборах рішень ГО «АКВА-САД».
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу ГО «АКВА-САД» задоволено частково.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року скасовано, а провадження у справі за позовом ОСОБА_11 до ГО «АКВА-САД», треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним протоколу та про визнання незаконними і скасування рішень зборів громадської організації закрито.
Апеляційний суд виходив з того, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилався на порушення своїх прав як члена ГО «АКВА-САД». При цьому позивач вказував, що прийняті на зборах членів ГО «АКВА-САД» рішення прийняті з порушенням норм законодавства та статуту організації. Зокрема, на думку позивача, збори членів ГО «АКВА-САД» були скликані ОСОБА_2 з порушенням пунктів 6.9, 6.18 статуту ГО «АКВА-САД», оскільки вона не мала повноважень на їх скликання, без затвердження відповідного порядку денного цих зборів правлінням ГО «АКВА-САД», а також без належного сповіщення про проведення зборів усіх членів організації. Таким чином, на переконання апеляційного суду, між юридичною особою та її учасником (членом) виник спір, пов`язаний з діяльністю та управлінням цією юридичною особою.
Громадське об`єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадської організації товариства садоводів мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління товариством садоводів, одним з яких є голова правління, порядок обрання та усунення з посади якого передбачено статутом такої громадської організації. Оскільки вказаний спір пов`язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді формування органу управління, підставою для прийняття рішення про усунення голови громадської організації від виконання обов`язків зазначені положення статуту товариства, тому його слід розглядати за правилами господарського судочинства. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанцій помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, неправильно визначивши юрисдикційність спору, який виник між сторонами у справі.
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд безпідставно вважав, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, неправильно визначивши юрисдикційність спору, який виник між сторонами у справі;
посилання суду апеляційної інстанції на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17,
є необґрунтованим;
суд апеляційної інстанції не врахував, що у серпні 2017 року
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ГО «АКВА-САД» про визнання недійсними рішень загальних зборів членів ГО «АКВА-САД, оформлених протоколом від 24 червня 2017 року № 1/2017. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року у справі
№ 916/1895/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено
з підстав недоведеності позивачем порушення порядку проведення загальних зборів членів ГО «АКВА-САД», оформлених протоколом від 24 червня 2017 року
№ 1/2017. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року скасовано, а провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки апеляційний суд вважав, що спір не підлягає вирішенню господарським судом. При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у вказаній справі, помилково дійшов висновку про наявність між ОСОБА_1 та
ГО «АКВА-САД» корпоративних відносин. В умовах наявності невизначеності юрисдикції у подібних спірних правовідносинах, з метою захисту своїх прав та інтересів, ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до ГО «АКВА-САД» про визнання недійсним рішення загальних зборів за правилами цивільної юрисдикції. Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Вказане рішення стало предметом апеляційного перегляду у цій справі;
оскаржена постанова апеляційного суду позбавляє позивача права на захист його законних прав та інтересів, а також обмежує доступ до правосуддя.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).