ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа №540/248/21
адміністративне провадження № К/990/408/22 , №К/9901/47326/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 540/248/21
за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих ) про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Херсонської обласної прокуратури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (головуючий суддя - Бітов А.І., судді: Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Херсонської обласної прокуратури (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Кадрова комісія), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року №56 про неуспішне проходження нею атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №923к про звільнення її з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 29 грудня 2020 року;
- поновити її на посаді прокурора Херсонської окружної прокуратури, або на рівнозначній посаді з 30 грудня 2020 року;
- стягнути з Херсонської обласної прокуратури на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказувала, що не погоджується з оскаржуваним рішенням про неуспішне проходження нею атестації. Позивач уважає, що наявність неоднозначних (некоректних) питань, технічні перебої програмного забезпечення та її погане самопочуття не дали її змоги пройти атестацію у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки. Тож у зв`язку з цим позивачем подано заяви (16 жовтня та повторно 04 грудня 2020 року) про надання можливості перездати тестування, однак відповідь вона не отримала. Отже, вищевказані причини, які мали місце під час складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки призвели до необ`єктивної оцінки її професійної компетентності. Крім того в оскаржуваному рішенні комісії містяться лише бали за проходження тестування, однак відсутні мотиви для прийняття рішення та аргументи виставлення саме такої кількості балів. Позивач вважає, що з огляду на її компетентність та досвід роботи помилковими є визначені в оскаржуваному рішенні кадрової комісії результати проходження тестування в 68 балів (при прохідному балі 70). На підставі викладеного, позивач уважає оскаржуване рішення незаконним та протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Також, на думку позивача, незаконним є й наказ від 23 грудня 2020 року №923к яким її звільнено з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), оскільки, підставою винесення цього наказу було, зокрема, рішення Кадрової комісії та, на момент звільнення, реорганізації, ліквідації або скорочення штату прокуратури Херсонської області не відбулося. Крім того оскаржуваний наказ не відповідає вимогам Закону № 1697-VII та ставить позивача у стан правової невизначеності, оскільки його зміст не дозволяє позивачу встановити дійсні підстави звільнення та спрогнозувати подальші дії, зокрема, щодо оскарження такого наказу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 09 червня 2021 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року № 923к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 29 грудня 2020 року.
Поновив позивача на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області з 30 грудня 2020 року.
Стягнув з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2020 року по 09 червня 2021 року включно у сумі 127 800 грн 96 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Допуститив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
4. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Третьої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року №56 містить посилання на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ) і Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок №221) та на обставину, що стала підставою для його прийняття - набрання позивачем 68 балів, що є меншим за прохідний бал - 70, а отже, містить мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття.
5. Надіслання разом із заявою від 04 грудня 2020 року листа непрацездатності серії АДЛ №860378, з якого вбачається встановлення факту непрацездатності ОСОБА_1 за загальним захворюванням та звільнення від роботи з 16 по 20 жовтня 2020 року, в даному випадку не спростовує наявного факту набрання ОСОБА_1 68 балів під час проходження тестування. Позивач під час проходження тесту не повідомляла комісію про погіршення самопочуття та у відомостях про результати тестування також нічого не зазначала.
6. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що результати атестації ОСОБА_1 об`єктивно свідчать про наявність підстав для ухвалення Третьою кадровою комісією рішення від 19 листопада 2020 року №56 про неуспішне проходження позивачем атестації, отже, остання, приймаючи спірне рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №113-ІХ, а тому підстав для скасування цього рішення не має.
7. Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами по справі не надані суду докази ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, чи скорочення чисельності посад прокурорів, в якому позивач обіймала посаду, а тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII є безпідставними.
8. Поряд з цим Херсонський окружний адміністративний суд зауважив, що зазначення в оскаржуваному наказі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII без відповідної конкретизації підстави для звільнення, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності звільнення та не дозволяє позивачу встановити дійсні підстави звільнення та спрогнозувати подальші свої дії, зокрема, щодо оскарження такого наказу.
9. Отже, на переконання суду першої інстанції, звільнення позивача було незаконним, а тому, відповідно до приписів статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивача слід поновити на попередній посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
10. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 листопада 2021 року скасував рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та прийняв нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Визнав протиправним та скасував рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 листопада 2020 року №56 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
Визнав протиправним та скасував наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року № 923к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 29 грудня 2020 року.
Поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області з 30 грудня 2020 року.
Стягнув з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2020 року по 09 червня 2021 року включно у сумі 127 800,96 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
Здійснив розподіл судових витрат.
11. Суд апеляційної інстанції не погодився з позицією та мотивами, наведеними у рішенні суду першої інстанції в частині відсутності факту ліквідації, реорганізації чи скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, як однієї з підстав для скасування наказу про звільнення позивача, вказавши, що звільнення відбулось на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, але у зв`язку із неуспішним проходженням атестації, що підтверджено відповідним рішенням кадрової комісії (підпункт 2 пункт 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ)).
12. Ураховуючи те, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації слугувало підставою для звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, суд апеляційної інстанції надав оцінку обґрунтованості прийнятого Третьою кадровою комісією рішення, та дійшов висновку, що таке рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
13. Основним доводом для скасування рішення Третьої кадрової комісії було те, що Комісія не розглянула заяву позивача від 04 грудня 2020 року про перенесення іспиту, обґрунтовану її незадовільним станом здоров`я та документально підтверджену листком тимчасової непрацездатності, що вказує на формальне ставлення та невжиття заходів щодо перевірки обставин, що могли вплинути на прийняття вказаного рішення.
14. Таким чином, установивши, що звільнення позивача відбулось з порушенням установленого законом порядку, П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував спірний наказ про звільнення позивача та, керуючись приписами частини першої статті 235 КЗпП України та положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, поновив ОСОБА_1 на посаді, з якої її звільнено і компенсував розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
15. До Верховного Суду надійшли касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Херсонської обласної прокуратури.
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування рішення Кадрової комісії. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову повністю.
Херсонська обласна прокуратура просить Верховний Суд скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову повністю.
16. Касаційні скарги подані на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
17. Обґрунтовуючи звернення із касаційними скаргами, скаржники зазначають, що рішення суду апеляційної інстанції суперечить висновкам щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах №200/5038/20-а, №160/6204/20, №160/6596/20, №140/3790/19, №280/4314/20, відповідно до яких настання однієї з підстав, визначених у пунктах 1- 4 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, зокрема, неуспішне проходження атестації, є достатньою підставою для звільнення прокурора.
18. Також Верховний Суд у справах № 160/6204/20, № 440/2682/20 за подібних у цій справі обставин зазначив, що уразі об`єктивної наявності технічних проблем під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день, чого в цьому разі, як свідчать обставини справи, не було. Твердження позивача про те, що під час проходження ним тестування виникали проблеми з комп`ютерною технікою та програмним забезпеченням, на що він звертав увагу представників робочої групи, є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами. Указане, фактично, свідчить про намагання позивача спростувати отриманий негативний результат.
19. У справах № 520/5064/2020 та № 160/6596/20 за подібних у цій справі обставин Верховний Суд зауважив, що згідно з матеріалами позову жодних підтверджень звернення позивача до кадрової комісії під час самого проходження атестації про погіршення його самопочуття чи до медичного працівника відсутні. А тому такі доводи не можуть братись до уваги, оскільки вказане нічим не обґрунтовано. Позивач розпочала та завершила тестування, тим самим оцінивши свій стан здоров`я та роботу комп`ютерної техніки, як такі, що дають їй можливість скласти іспит, і фактично використала своє право на проходження відповідного етапу атестації та завершила тестування.
20. Скаржники вважають, що сам факт звернення прокурора із заявою про погане самопочуття або наявність технічних збоїв після неуспішного проходження ним тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або зазначення вказаної інформації в позовній заяві про поновлення на посаді, не є доказом їх наявності, а може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат.
21. Поряд з цим у касаційній скарзі Офісу Генерального прокурора зазначено, що позивач, подаючи заяву про намір пройти атестацію цілком і повністю була ознайомлена з умовами та процедурами проведення атестації та погодилась на їх застосування. Тобто позивачка розуміла наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом №113-IX. У спірних правовідносинах позивач знаходилась у стані повної правової визначеності, коли маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності не могла не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження атестації. Більше того, своїми конклюдентними діями, які виразились в безпосередній участі в процедурі проведення атестації, ОСОБА_1 підтверджена її згода на проходження атестації в порядку та на умовах, визначених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок №221).
22. Твердження судів про порушення принципу юридичної визначеності щодо підстав звільнення позивача, скаржники вважають необґрунтованими, оскільки у наказі зазначено, що позивача звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII у порядку передбаченому пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, тобто, у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації. Для звільнення в цьому порядку важливим є не юридичний факт ліквідації, реорганізації органу прокуратури чи скорочення кількості прокурорів, а один з юридичних фактів, передбачених у пункті 19.
23. На підставі викладеного відповідачі вважають, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та не урахував усталену практику Верховного Суду, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
24. Ухвалами від 07 лютого 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Херсонської обласної прокуратури з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Від позивача надійшов відзив на касаційні скарги, де позивач просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Зокрема, позивач зазначає, що факт звернення із зауваженнями (скаргою) на процедуру при проведенні атестації (заява на ім`я голови Третьої кадрової комісії від 16 жовтня 2020 року та повторно 04 грудня 2020 року), на переконання останньої, є безумовною підставою для перенесення часу проведення атестації. А тому, позивач вважає, що Третя кадрова комісія не мала права визнавати її такою, що не пройшла атестацію.
26. Ухвалою від 00 серпня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Відмовив відповідачам у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку та про розгляд справи за участю їх представників.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
27. ОСОБА_1 відповідно до наказу прокурора Херсонської області від 02 травня 2019 року №176к призначена на посаду прокурора Херсонської області місцевої прокуратури Херсонської області, що підтверджується записом №21 від 02 травня 2019 року в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 .
28. 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 склала та подала заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
29. Відповідно до затвердженого рішенням першої, другої, третьої та четвертої кадрової комісії від 09 жовтня 2020 року графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати свої повноваження, ОСОБА_1 увійшла до списку осіб, які мають скласти тестування, на 16 жовтня 2020 року до групи 3, №114. За вказаним графіком призначено реєстрацію з 14.20-15.05 год., інструктаж з 15.05 - 15.20 год., тестування з 15.20 -17.00 год.
30. 16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 склала іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, та підтверджується відомостями про результати тестування В-2.
31. За даними відомостями ОСОБА_1, порядковий номер 7, за результатами тестування, набрала 68 балів. Відомість містить підпис прокурора ОСОБА_1 та особи, що зафіксувала результати тестування.
32. Згідно наданої Офісом Генерального прокурора роздруківки деталей іспиту ОСОБА_1 від 16 жовтня 2020 року, вбачається результат тестування - «Тест не складено».
33. 16 жовтня 2020 року після проходження позивачем тестування, ОСОБА_1 подала до голови Третьої кадрової комісії заяву з проханням надати можливість перездати тест у зв`язку із некоректним формулюванням тестових питань (або тестових відповідей).
34. Відповідно до наданого до справи протоку №3 засідання Третьої кадрової комісії за 16 жовтня 2020 року, останньою розглянуті питання, що стосуються проведення атестації прокурорів. Шостим питанням на порядку денного кадрової комісії передбачено розгляд заяв щодо можливості повторного складання іспиту. Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 16 жовтня 2020 року, Третьою кадровою комісією було її розглянуто та вирішено «залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1, яка набрала 68 балів». Зокрема, в даному протоколі вказано, що в поданій заяві Голосової Н.М. «не вказано жодного прикладу некоректного, на думку заявниці, запитання».
35. Згідно пункту 2 порядку денного засідання Третьої кадрової комісії вбачається також формування списку осіб, які 16 жовтня 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши менше 70 балів.
36. Згідно із Додатком №2 до протоколу №3 від 16 жовтня 2020 року «Список осіб, які 16 жовтня 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши менше 70 балів» під порядковим номером 27 значиться ОСОБА_1, яка набрала 68 балів.
37. Рішенням №56 від 19 листопада 2020 року Третя кадрова комісія, керуючись п.п.13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону№ 113-ІХ, п.п.6, 8 розділу І, п.п.4, 5 розділу ІІ Порядку №221, ухвалила, що за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрала 68 балів, що є менше встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, отже вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації.
38. Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №923к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 29 грудня 2020 року.
Підстава - рішення Комісії.
39. Не погоджуючись із законністю рішення Третьої кадрової комісії та наказом керівника Херсонської обласної прокуратури, позивач звернулася до суду із даним позовом про їх скасування.
V. Нормативне регулювання
40. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
42. Статтями 2, 5 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
43. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
44. Згідно зі статтею 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
45. Законом № 113-IX (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
46. Статтею 14 Закону № 1697-VII, у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ, передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
47. У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
48. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
49. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
50. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
51. За пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
52. Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
53. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
54. За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
55. Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
56. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».