ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа №320/13348/20
адміністративне провадження № К/9901/44265/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді - Федотов І.В., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» до Головного управління ДПС у Київській області та начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового Сергія Анатолійовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» (далі - ТОВ «ВІТАПОЛІС») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового Сергія Анатолійовича, в якому просило:
рішення (лист) на бланку ГУ ДПС у Київській області від 14 травня 2020 року вих. № ___ визнати незаконним та скасувати;
визнати незаконною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області з 20 травня 2020 року, яка полягає у незбиранні, невнесенні, необробці та незберіганні інформації з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2020 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТАПОЛІС;
зобов`язати ГУ ДПС у Київській області внести до баз даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2020 року з додатками та доповненням до неї ТОВ «ВІТАПОЛІС»;
визнати незаконними дії начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового С.А., які полягають у підписанні ним на бланку ГУ ДПС у Київській області листа від 14 травня 2020 року вих. № ___.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 9 серпня 2021 року ТОВ «ВІТАПОЛІС» подало апеляційну скаргу. Скаржником до апеляційної скарги було додано документ про сплату судового збору у розмірі 6306 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику у строк протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме необхідно доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153 грн.
На виконання вказаної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ТОВ «ВІТАПОЛІС» 12 жовтня 2021 року до суду апеляційної інстанції направлено заяву про усунення недоліків, у якій зазначено, що ним при поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у належному розмірі, оскільки його розраховано із розміру судового збору, сплаченого при поданні позову до суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ВІТАПОЛІС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 3 листопада 2021 року, ТОВ «ВІТАПОЛІС» до Верховного Суду подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило оскаржувану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на відсутність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки позивачем було надано до суду докази сплати судового збору у сумі 6306 грн, тобто як за дві вимоги немайнового характеру. На думку позивача, однією позовною вимогою є: визнання незаконною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області з 20 травня 2020 року, яка полягає у незбиранні, невнесенні, необробці та незберіганні інформації з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2020 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТАПОЛІС та зобов`язання ГУ ДПС у Київській області внести до баз даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2020 року з додатками та доповненням до неї ТОВ «ВІТАПОЛІС»; другою позовною вимогою є визнання незаконним та скасування рішення (лист) на бланку ГУ ДПС у Київській області від 14 травня 2020 року вих. № ___ та визнання незаконними дій начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового С.А., які полягають у підписанні ним на бланку ГУ ДПС у Київській області листа від 14 травня 2020 року вих. № ___. В обґрунтування таких тверджень скаржник вказує, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Київській області підписано другим відповідачем, тому без визнання судом дій другого відповідача з підписання рішення першого відповідача є неможливим визнання рішення ГУ ДПС у Київській області. Враховуючи викладене, позивач вважає, що судом апеляційної інстанції помилково розцінені зазначені вище вимоги, як окремі 3 вимоги немайнового характеру; до того ж, у першій інстанції за подання позовної заяви позивачем судовий збір справлявся як за дві вимоги немайнового характеру.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статті 13 КАС України.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.