1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа №380/4548/20

адміністративні провадження № К/9901/21896/21, № К/9901/23723/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/4548/20

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, Кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (суддя Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (суддя-доповідач - Святецький В.В., судді: Гудим Л.Я., Коваль Р.Й.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, Кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора, у якому просив:

- визнати таким, що не відбувся 04 березня 2020 року іспит на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та визнати недійсними результати тестування в частині встановлення ОСОБА_1 кількості балів, меншої від прохідного балу;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року № 300 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 624к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) з моменту його прийняття;

- поновити ОСОБА_1 з 04 травня 2020 року на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області або на іншій рівноцінній посаді, передбаченій штатним розписом на момент виконання рішення суду;

- стягнути з прокуратури Львівської області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що наказом прокурора Львівської області №624к від 30 квітня 2020 року він звільнений з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 04 травня 2020 року. При цьому підставою для видачі цього наказу було рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року № 300, яке позивач уважає незаконним. Позивач вказує, що незаконність оскаржуваного рішення зумовлена тим, що предмет атестації, визначений пунктом 5 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221), відрізняється від предмета атестації, визначеного Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), та додатково містить вимогу, окрім професійної компетентності прокурора, ще й оцінку загальних здібностей та навичок. Водночас Генерального прокурора уповноважено Законом № 113-ІХ лише на визначення порядку та етапів проведення атестації, проте повноваженнями на зміну чи встановлення предмета атестації Генеральний прокурор не наділений.

3. Спірним рішенням Кадрової комісії № 1 встановлено неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Підставами для такого висновку стало те, що позивач за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 91 бал, шо є менше прохідного бала (93) для успішного складення іспиту, у зв`язку із чим не був допущений до третього етапу атестації - співбесіди. Позивач уважає, що неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не є підставою для застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, оскільки тестування на загальні здібності та навички не є предметом атестації. Відтак, дана обставина не може слугувати підставою для звільнення, у тому числі й відповідно до наведеної норми. Крім того, відповідач жодним чином навіть не звернув увагу на обставини, повідомлені позивачем, щодо технічних збоїв роботи комп`ютерної системи, що, на думку останнього, має наслідком те, що результати іспиту не можуть бути підставою рішення про неуспішне проходження атестації. Також ОСОБА_1 уважає, що рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття, однак рішення кадрової комісії такій вимозі не відповідає, оскільки не містить ні мотивів, ні обставин його прийняття.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

5. Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року №300 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатом складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

6. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Львівської області № 624к від 30 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

7. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області з 05 травня 2020 року.

8. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 223 448,17 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

9. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 25 093,44 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів допущено до негайного виконання.

11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Генеральний прокурор, включивши в атестацію такий етап як тестування на загальні здібності та навички, предмет атестації не змінював, відтак діяв у межах норм пункту 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону 113-ІХ. Отже, тестування на загальні здібності та навички не суперечить нормам законодавства, а тому їх включення до процесу атестації прокурорів з метою з`ясування загального рівня їх здібностей та компетентності як однієї з характеризуючих ознак для визначення професійності, є правомірним.

12. Надаючи оцінку спірному рішенню Кадрової комісії № 1, суд першої інстанції зазначив, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрав 91 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. Однак, покликання Офісу Генерального прокурора на те, що позивач засвідчив цей результат своїм підписом, є безпідставними, оскільки така обставина стосується правильного відображення балу, що визначений у електронному документі, тому що є у письмовій відомості про результати тестування, а не відповідності цього балу рівню знань особи, тобто його достовірності. При цьому, відповідачем не обґрунтовано, якими нормами права передбачена форма «Відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», а також того, що у розділі «Примітки» позивач міг зробити зауваження щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

13. Суд першої інстанції зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення щодо позивача та при розгляді його звернення відповідач не вжив жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених у його заяві. Обставини, що могли вплинути на прийняття вказаного рішення не були досліджені та перевірені в повному обсязі. Крім того, на дату прийняття спірного рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року звернення позивача від 04 березня 2020 року належним чином розглянуто не було, що є порушенням принципу своєчасності прийняття рішення.

14. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, зазначив, що відсутність в оскаржуваному рішенні кадрової комісії мотивів його прийняття, посилань на конкретні обставини і підстави, а також відсутність у відповідачів будь-яких доказових доводів, які б слугували і стали підставою для дискреційних висновків Комісії, за яких позивач не відповідає законодавчо визначеним критеріям для зайняття посади прокурора, перевірка на наявність яких здійснюється в межах атестації прокурорів є достатньою підставою для визнання його (рішення) протиправним та скасування.

15. Тому враховуючи, що відповідачем не надані дані, які підтверджують обробку результатів тестування позивача та збереження результатів виконання ним завдань, в оскарженому рішенні кадрової комісії відсутні мотиви його прийняття із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття, відсутні мотиви відхилення доводів позивача, викладених у його заяві, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії № 1 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки від 10 квітня 2020 року № 300.

16. Щодо позовної вимоги про визнання таким, що не відбувся 04 березня 2020 року іспит на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та визнати недійсними результати тестування в частині встановлення ОСОБА_1 кількості балів, меншої від прохідного балу, то така є вимогою про встановлення факту і не входить до предмета регулювання статті 245 КАС України, а відтак, задоволенню не підлягає.

17. Надаючи оцінку наказу про звільнення позивача Львівський окружний адміністративний суд, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що оскільки рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є протиправним і підлягає скасуванню, то позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Львівської області від 30 квітня 2020 року № 624к про звільнення ОСОБА_1 також підлягає задоволенню, як похідна.

18. При цьому Восьмий апеляційний адміністративний суд зауважив, що рішення про звільнення позивача із займаної посади прямо пов`язане з наявністю відповідного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, а не з ліквідацією чи реорганізацію органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

19. Вирішуючи позову вимогу про поновлення на посаді, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області.

20. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд здійснив виходячи із приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

ІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їхній рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

21. 14 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

22. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

23. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник вказує, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права - статей 2, 6, 242, 246 КАС України та неправильним застосуванням норм матеріального права - пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, пунктів 7, 9, 16 та підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пункту 8 розділу І та 6 розділу III Порядку № 221.\

24. Скаржник зазначає, що предметом спору у справі є законність рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України. Водночас, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до обласних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації, пункту 9, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим Порядком, пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 16 щодо повноважень кадрових комісій при неуспішному проходженні атестації, пункту 17 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації.

25. Автор касаційної скарги відзначає, що у рішенні Першої кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 300 зазначено, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички, ОСОБА_1 набрав 91 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, тому його не допущено до проходження співбесіди. Вказане зафіксовано у відомості, достовірність якої ОСОБА_1 підтвердив власним підписом, у примітках будь-яких зауважень з боку позивача щодо процедури та порядку складення іспиту не зазначено. Пунктом 2 розділу V Порядку № 221 передбачено, що у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії. Водночас, згідно з даними системи тестування та відомостей про його результати тестування з боку заявника було завершено, під час проведення тестування акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складався.

26. Окрім того, з метою реалізації можливості учасників атестації на перенесення іспиту та/або призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту у зв`язку із його перериванням з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, та врегулювання цього процедурного питання, пов`язаного з діяльністю кадрової комісії, протоколом засідання Першої кадрової комісії від 20 лютого 2020 року № 1 затверджено форму відповідного акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин (додаток № 3 до вказаного протоколу). Акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин є двостороннім засобом фіксації виявлених недоліків під час проходження тестування. У разі звернення будь-якого прокурора під час його атестації з питань наявності технічних несправностей програмного забезпечення, то члени робочої групи були проінструктовані про вчинення конкретних дій для фіксації таких збоїв. Тому висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що акти технічних збоїв не передбачені Порядком № 221 є безпідставними. Сам факт звернення прокурора із заявами про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження нею тестування на загальні здібності та навички не є доказом їх наявності, а може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат. У зв`язку із цим, Кадровою комісією № 1 обґрунтовано прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу нового дня для складання іспиту на загальні здібності і навички та ухвалено спірне рішення № 300 про неуспішне проходження позивачем атестації.

27. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

28. 29 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

29. Касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

30. Скаржник зазначає, що неправильне застосування норм матеріального права полягає в помилковому тлумаченні пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, а порушення процесуального права - у недотриманні судами вимог статей 246, 322 КАС України. Водночас відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим Порядком, пункту 7 щодо визначеного Законом 113-ІХ імперативу про можливість переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора лише у разі успішного проходження атестації, пункту 16 щодо ухвалення кадровою комісією рішенні про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено під час складання іспиту на загальні здібності та навички, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільненні прокурорів, частини четвертої статті 7, пункту 3 частини першої статті 11 Закону № 1697-VII щодо імперативності рішення кадрової комісії для керівника прокуратури.

31. Також зазначено, що у справах за позовами колишніх прокурорів, предмет яких стосується реалізації положень Закону № 113-ІХ стосовно проходження прокурорами атестації, відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо належного та допустимого доказу, як документу, що підтверджує проходження чи непроходження іспиту на загальні здібності та навички.

32. До того ж, розгляд справи судом касаційної інстанції сприятиме однаковому тлумаченню закону та правильному застосуванню пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з урахуванням положень пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, як підстави для звільнення прокурорів.

33. Решта доводів касаційної скарги є аналогічними тим, що наведені Львівською обласною прокуратурою у касаційній скарзі.

34. Ухвалою від 30 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

35. У відзивах на касаційні скарги позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ОСОБА_1 зазначає, що у пункті 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII законодавець виділяє дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної ним посади, а саме у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду та у разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Разом із тим, скорочення посади, яку позивач займав до звільнення з органів прокуратури, а також ліквідація вказаного підрозділу станом на дату звільнення з посади не проводилася. Реорганізація прокуратури Львівської області згідно передбаченим законом порядком не здійснювалась. Таким чином має місце відсутність ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, а тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII є неналежними. Більше того, посилання відповідача в оскаржуваному наказі на вказану норму без зазначення конкретної підстави для звільнення породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 815/1554/17. У свою чергу, Кадрова комісія № 1 не вчинила жодних дій для з`ясування та перевірки всіх обставин, що мали значення для прийняття спірного рішення, не перевірила наявність технічних збоїв в роботі комп`ютерної техніки та системи, внаслідок чого прийняла щодо позивача передчасне рішення про неуспішне проходження атестації.

36. Ухвалою від 16 серпня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини

37. ОСОБА_1 наказом прокурора Львівської області від 30 квітня 2020 року № 624к звільнений з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 04 травня 2020 року. Наказ виданий на підставі рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року № 300.

38. Відповідно до указаного рішення Кадрова комісії № 1, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пунктом 6 розділу І, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 221 та враховуючи, що начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 91 бал, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, вирішила, що він не допускається до етапу проходження співбесіди. У зв`язку з цим ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.

40. Позивач проходив атестацію 04 березня 2020 року.

41. У день проходження атестації позивач звернувся до голови Кадрової комісії №1 із заявою про надання можливості повторно пройти тестування на загальні здібності та навички у зв`язку із тим, що причиною неуспішного складення іспиту стало несвоєчасне його проведення, загальна втома (проблеми із зором), погане самопочуття та збої у роботі комп`ютерної техніки, через що позивач не встиг у визначений тестом час надати відповіді на всі питання.

42. Уважаючи рішення про неуспішне проходження атестації та наказ про звільнення протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про їх скасування, поновлення на роботі на посаді, з якої його було звільнено, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

V. Нормативне регулювання

43. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

44. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

45. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

46. За змістом статей 2, 5-1 КЗпП України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

47. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

48. Законом № 1697-VII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

49. Згідно зі статтею 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

50. За приписами частини тертої статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

51. Пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

52. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон № 113-IX (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII внесено зміни. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ. Також, у тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури» відповідно.

53. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

54. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

55. Згідно з пунктами 11-13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

56. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

57. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

58. За змістом пункту 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.


................
Перейти до повного тексту