ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа №160/8641/19
адміністративне провадження № К/9901/5062/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (головуючий суддя Шлай А.В., судді - Прокопчук Т.С., Круговий О.О.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ТОВ "АрселорМіттал Кривий Ріг") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року №0005044615, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за лютий 2019 року на суму 1526702 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 763351 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки про порушення ТОВ "АрселорМіттал Кривий Ріг" вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у задоволені позовної заяви відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року №0005044615 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1472651,30 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 736325,65 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС судові витрати на суму 46320 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Східне МУ ДПС по роботі з ВПП подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року. Зокрема, відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови не враховано висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 березня 2019 року (справа №825/2073/18), від 2 жовтня 2018 року (справа №816/2328/17).
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; оскарження судового рішення з підстави, передбаченою частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом ВПП у період з 22 квітня 2019 року по 15 травня 2019 року на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1.8 статті 78 ПК України, згідно наказу Офісу ВПП ДФС від 22 квітня 2019 року №882, направлень на перевірку від 22 квітня 2019 року №130/28-10-46-15, №131/28-10-46-15, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні від`ємного значення податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке становить більше 100000 грн по декларації з ПДВ за лютий 2019 року, за результатами якої 17 травня 2019 року складено Акт №73/28-10-46-15/24432974.
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:
пунктів 198.1, 198.3, 198.8 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит за період з 1 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року на загальну суму ПДВ 1526702 грн;
пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 1 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року у розмірі 1526702 грн.
На підставі Акта перевірки, Офісом ВПП 10 червня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005044615, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за лютий 2019 року на суму 1526702 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 763351 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України, яка рішенням від 22 серпня 2019 року №40462/6/99-99-11-04-02-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач, вважаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року №0005044615 є безпідставним та прийнятим з порушенням норм податкового законодавства, звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та про його скасування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.