1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 520/9008/2020

адміністративне провадження № К/9901/25489/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у складі головуючого судді Кухар М.Д. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у складі колегії суддів: Катунової В.В., Чалого І.С., Ральченка І.М. у справі № 520/9008/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган, податковий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» (далі - відповідач, ТОВ «Індіго Груп», Товариство), в якому просило стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків у розмірі 1 051 167 грн у рахунок погашення податкового боргу.

На обґрунтування позову контролюючий орган зазначив, що за ТОВ «Індіго Груп» обліковується податковий борг з податку на додану вартість на суму 1 051 167,91 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 №0155551213 та №0155561213. Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені Товариством в адміністративному та судовому порядку, але суд визнав рішення податкового органу законними та обґрунтованими. У зв`язку з цим контролюючим органом направлено платнику податків податкову вимогу від 16.03.2020 № 22512-58, яка була вручена 03.04.2020, але станом на момент звернення до суду не була виконана.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «Індіго Груп» до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 № 0155551213 та № 0155561213.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 адміністративний позов ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ «Індіго Груп» про стягнення податкового боргу залишено без задоволення.

Зустрічний позов ТОВ «Індіго Груп» до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.09.2018 № 0155551213 та № 0155561213.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «Індіго Груп» суму сплаченого судового збору у розмірі 15 634,99 грн.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ТОВ «Індіго Груп» при внесенні до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року сум податкового кредиту відповідно до податкової накладної №320 від 20.07.2017 (реєстраційний №9149988169 від 31.07.2017) дотрималося вимог податкового законодавства та діяло відповідно до індивідуальної податкової консультації.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року ТОВ «Індіго Груп», за наслідками якої складений акт від 10.08.2018 № 11283/20-40-12-13-19/35408021.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Індіго Груп» пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядку 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21) на суму ПДВ у розмірі 173 466 грн, та занижено рядок 9 (усього податкових зобов`язань) на суму ПДВ 868 867 грн.

Такий висновок контролюючий орган зробив з огляду на те, що 12.07.2018 ТОВ «Індіго Груп» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року. Відповідно до поданого уточнюючого розрахунку ТОВ «Індіго Груп» включило до складу податкового кредиту за вересень 2017 року суму ПДВ на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ», яку складено у липні 2017 року, проте зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за рішенням комісії ДФС України №18556/37468941 у жовтні 2017 року.

28 вересня 2018 року на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0155551213 (форма В4), згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму 173 466 грн;

- № 0155561213 (форма Р), згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 303 000,50 грн, зокрема 868 867,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 434 434,50 грн - за штрафними (фінансовими санкціями).

Відповідно до рішення ДФС України від 27.12.2018 скарга ТОВ «Індіго Груп» залишена без задоволення, зазначені податкові повідомлення-рішення - без змін.

ТОВ «Індіго Груп» звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 № 0155551213 та №0155561213.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року, на порушення положень ПК України не враховано лист позивача про помилкове надання уточнюючого розрахунку та визнання такої звітності недійсною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 520/1186/19, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 24.02.2020 касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 520/1186/19 скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

ГУ ДПС у Харківській області 16.03.2020 направлено Товариству податкову вимогу № 22512-58.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме судами попередніх інстанцій застосовано норми статей 56, 122 ПК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Відповідно до вказаної постанови, нормами ПК України визначено спеціальний строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі, якщо проводилася процедура адміністративного оскарження, і такий строк становить один місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

ГУ ДПС у Харківській області вказує, що 13.08.2020 через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про закриття провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог на підставі статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, так як зустрічний позов подано через два роки після адміністративного оскарження, але судом першої інстанції клопотання залишено без задоволення, а судом апеляційної інстанції взагалі не надана оцінка таким діям.

Також, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 19.06.2019 у справі № 209/2077/17, відповідно до якої дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову судами різних юрисдикцій порушує принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи й недотримання принципу правової визначеності, скаржник уважає, що суди повинні були закрити провадження у цій справі. Так, постановою Верховного Суду від 24.02.2020 касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 520/1186/19 скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Крім того, іншою підставою для подання касаційної скарги є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вимог підпункту 201.16.4 пункту 201.16 та пункту 201.10 статті 201 ПК України.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство, вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Зокрема, ТОВ «Індіго Груп» зазначає, що позов у цій справі поданий з інших підстав, аніж у справі № 520/1186/19, тому суд першої інстанції правомірно прийняв позов до свого провадження. Щодо порушення строку звернення до суду, то такі доводи скаржника, на думку Товариства, є безпідставними, оскільки на час першого оскарження спірних податкових повідомлень-рішень такий строк складав 1095 днів незалежно від використання процедури адміністративного оскарження, а також процесуальні строки зупинялися на період карантину.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Щодо підстав для закриття провадження у справі в частині заявлених зустрічних позовних вимог ТОВ «Індіго Груп».

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях звертає увагу на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу «res judicata», наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом сторін у справі, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 15.12.2020 у справі № 804/5759/17, від 15.07.2022 у справі № 120/2440/20-а.

У даному випадку спірним є питання наявності в межах двох справ одних й тих самих підстав позову.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Індіго Груп» вже зверталося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 № 0155551213 та № 0155561213.

Дослідивши зміст первісного позову, суди з`ясували, що він обґрунтований тим, що контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року, на порушення положень ПК України, не враховано лист Товариства про помилкове надання уточнюючого розрахунку та визнання такої звітності недійсною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 520/1186/19, адміністративний позов ТОВ «Індіго Груп» до ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 28.09.2018 № 0155551213 та № 0155561213.

Постановою Верховного Суду від 24.02.2020 у справі № 520/1186/19 касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Аналізуючи нормативне регулювання порядку подання податкової звітності, Верховний Суд дійшов висновку, що лист довільної форми, адресований контролюючому органу, з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатися податковою звітністю у розумінні вимог ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі - Порядок № 21), а тому правомірно не був врахований ГУ ДФС у Харківській області при проведенні камеральної перевірки. На думку колегії суддів, виправлення помилки у поданому уточнюючому розрахунку має відбуватися шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до податкової декларації, з урахуванням показників попередньо поданого уточнюючого розрахунку (з помилками).


................
Перейти до повного тексту