ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа №460/4125/20
адміністративне провадження № К/9901/30970/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 460/4125/20
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Рівненської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року (суддя-доповідач - Шинкар Т.І., судді: Іщук Л.П., Шевчук С.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Рівненської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі альтернативно - Друга кадрова комісія або Кадрова комісія), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 267 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки» про визнання ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Рівненської області від 30 квітня 2020 року № 355к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Рівненської області;
- зобов`язати Рівненську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин та у сфері охорони навколишнього природного середовища управління представництва інтересів держави в суді Рівненської обласної прокуратури або на рівнозначну посаду, з якої її було звільнено, яка буде наявна в Рівненській обласній прокуратурі на момент такого поновлення, з 04 травня 2020 року;
- стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 04 травня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.
2. Позов обґрунтований тим, що порядок і підстави звільнення прокурорів визначається лише Законом № 1697-VII, який є спеціальним законодавчим актом, що визначає статус прокурора. В той же час, при звільненні позивачки відповідач керувався нормами Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), який суттєво звужує зміст та обсяг прав ОСОБА_1 , яка була вимушена проходити протиправну, на її думку атестацію, для підтвердження своєї компетентності.
3. Також зазначено, що в наказі прокурора Рівненської області від 30 квітня 2020 року № 355к правовою підставою звільнення ОСОБА_1 визначено пункт 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), який передбачає дві самостійні підстави звільнення прокурора з посади, а саме реорганізація чи ліквідація органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів. Між тим, у даному випадку Генеральним прокурором у період з 29 серпня 2019 по 04 травня 2020 року не приймалося рішень про скорочення кількості працівників чи про реорганізацію відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави у суді прокуратури Рівненської області, в якому працювала позивачка. Відтак, ОСОБА_1 не могла бути звільнена на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII.
4. Стосовно самої процедури атестації ОСОБА_1 зазначила, що очікувала проходити атестацію на тих умовах і за тією процедурою, які існували на час подання нею заяви про переведення та про намір пройти атестацію. Однак у подальшому ці умови були змінені, зокрема, призначено проходження двох видів тестування в один день, збільшено кількість питань на знання законодавства. Позивачка вказує, що 03 березня 2020 року проходила два етапи атестації. Під час складання іспиту іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки виникали технічні проблеми, у зв`язку із чим вона подала відповідну скаргу на ім`я голови кадрової комісії, в якій просила призначити новий час і дату складання іспиту на загальні здібності та навички із забезпеченням належних умов його проведення. Однак відповіді на скаргу не отримала, натомість, при ознайомленні з наказом про звільнення дізналася про рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації.
5. За наведених мотивів позивачка вважає, що оспорювані рішення і наказ підлягають є протиправними та підлягають скасуванню, а вона - поновленню на посаді в перейменованому органі прокуратури з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням вимог Закону №113-IX зайняти посаду в Рівненській обласній прокуратурі може лише та особа, яка займала посаду прокурора у Прокуратурі Рівненської області і яка успішно пройшла атестацію. У свою чергу, неуспішне проходження атестації розглядається за Законом №113-IX як підстава для звільнення. При цьому, пункт 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX містить пряму норму про те, що таке звільнення проводиться за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII. З огляду на це суд першої інстанції відхилив доводи позивачки про те, що у відповідачів були відсутні підстави для її звільнення за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII. Окремо суд зауважив, що ОСОБА_1 на добровільних засадах подала заяву про переведення її на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію і вчиняла відповідні активні дії, приймаючи участь у відповідних етапах атестації.
8. Оцінивши рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 267, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що це рішення не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріям правомірності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості, прийняте без урахування вимог пропорційності та права особи на участь у процесі прийняття рішення. Такий висновок окружного суду ґрунтується на тому, що після завершення іспиту на загальні здібності та навички позивачка письмово повідомляла кадрову комісію про порушення організації проведення даного етапу, що негативно вплинуло на результати тестування та просила надати можливість перездати іспит. Однак звернення позивачки з приводу можливості перездати іспит кадровою комісією залишено без задоволення з покликанням на те, що під час тестування акти не складалися, а заяви про стан здоров`я для перенесення іспиту завчасно не подавалися. Разом із тим суд зазначив, що Другою кадровою комісією з атестації рішення щодо заяв прокурорів про повторне проходження тестування на загальні здібності приймалося не індивідуально, а щодо усіх заявників та без урахування їх права на участь у процесі прийняття вказаного рішення. Тим самим, на думку суду, вказаний відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення щодо позивачки та розгляді її звернення не вжив жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених в них, пославшись виключно на факт відсутності існування акту, який не передбачений Порядком та Правилами, зважаючи на те, що оцінка результату та перебігу такого тестування здійснюється не безпосередньо членами відповідної комісії. Окрім того суд першої інстанції зазначив, що спірне рішення Другої кадрової комісії не відповідає вимогам вмотивованості, оскільки в ньому вказано лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, проте відсутні аргументи комісії щодо виставлення саме такої кількості балів та не вказано з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення.
9. Рівненський окружний адміністративний суд зауважив, що оскільки саме Офіс Генерального прокурора повинен був організувати та провести атестацію прокурорів таким чином, щоб були беззаперечно дотримані всі їхні права та інтереси під час проведення такої атестації, а докази цього надати до суду, то усі сумніви у дотриманні прав та інтересів позивачки під час проведення атестації суд приймає та використовує на її користь.
10. За наведених мотивів окружний суд дійшов висновку про протиправність оспорюваного рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 267 і наявність підстав для його скасування та, відповідно, скасування наказу прокурора Рівненської області від 30 квітня 2020 року № 355к про звільнення ОСОБА_1 з посади, як такого, що виданий на підставі протиправного рішення кадрової комісії.
11. Вирішуючи позовну вимогу про поновлення на посаді, суд першої інстанції дійшов виходив з того, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки, який виключатиме подальше її звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, буде поновлення її саме на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді Рівненської обласної прокуратури та органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 04 травня 2020 року (з дати звільнення).
12. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснений судом першої інстанції на підставі приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
13. При цьому, у зв`язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 , Рівненський окружний адміністративний суд стягнув на її користь судові витрати по сплаті судового збору - по 420,40 грн з Рівненської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, а також судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 2500,00 грн із кожного з цих відповідачів.
14. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
15. У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що заяву щодо призначення нового часу (дати) складення іспиту з анонімного тестування на загальні здібності та навички ОСОБА_1 подала 05 березня 2020 року, тобто через два дні після складання відповідного тестування та ознайомлення з його результатами. При цьому, належних та допустимих доказів звернення позивачки у день тестування (під час самого тестування або одразу після завершення такого) із заявою (скаргою) щодо неналежної роботи програмного забезпечення (технічних несправностей), неналежної організації проведення тестування, погіршення стану здоров`я, що зумовило неможливість з об`єктивних причин завершити тестування та/або вплинуло на результат такого, позивачка ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надала, а в матеріалах справи такі відсутні. Акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складався.
16. Суд апеляційної інстанції зауважив, що ні в Законах № 113-ІХ і № 1697-VII, ні в Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221) чи в Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі - Порядок №233) не вказані вимоги щодо програмного забезпечення, яке може використовуватися для складення іспитів. У зв`язку з цим на кадрові комісії не поширювалися вимоги щодо розробки комплексної системи захисту інформації або отримання сертифікатів чи погоджень від органів державної влади для використання програмного і апаратного забезпечення для проведення іспитів. У свою чергу, відповідно до листа ТОВ «Сайметрікс-Україна» від 27 квітня 2020 року, адресованого заступнику Генерального прокурора, Товариство надавало послуги з тестування на загальні здібності прокурорів з 02 по 05 березня 2020 року, технічна несправність була зафіксована 02 березня 2020 року, після усунення якої у наступні дні з 03 по 05 березня 2020 року не було зафіксовано жодних технічних проблем, що могли б вплинути на результати учасників тестування на загальні здібності. Таким чином, належних та допустимих доказів того, що на момент складання позивачкою іспиту існували технічні проблеми, пов`язані із проведенням тестування, до матеріалів справи не долучено, а судом апеляційної інстанції такі не встановлено.
17. Окремо суд апеляційної інстанції відзначив, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації визначено Законом № 113-ІХ як самостійну підставу звільнення такого прокурора з посади, не пов`язану з ліквідацією або реорганізацією органу прокуратури.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
18. 20 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року.
19. В якості підстави касаційного оскарження позивачка посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №580/2357/20 та від 03 червня 2021 року у справі № 640/9398/20.
20. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник покликається на те, що в межах розгляду справи № 580/2357/20 Верховним Судом надано оцінку спірним правовідносинам та зроблено висновок щодо застосування положень пунктів 10, 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пунктів 9, 10, 11 розділу І Порядку № 221, пункту 12 Порядку № 233 у спорах, предметом яких є питання законності рішень кадрових комісій, що стосуються атестації прокурорів. У свою чергу, в межах розгляду справи № 640/9398/20 Верховним Судом надано оцінку спірним правовідносинам та зроблено висновок щодо застосування положень пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ у спорах, предметом яких є питання законності рішень кадрових комісій, що стосуються атестації прокурорів. Уважає, що правовідносини у справах № 580/2357/20 і № 640/9398/20 та у даній справі є подібними. Вказує, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам пункту 5 статті 242 КАС України не врахував висновки Верховного Суду у згаданих справах та, як наслідок, зробив невірні висновки щодо безпідставності позовних вимог.
21. Водночас відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ у частині імперативної вимоги закону щодо прозорого проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у подібних правовідносинах та абзацу 3 пункту 12 Порядку №233, яким визначено, що рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
22. Ухвалою від 09 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
23. 27 вересня 2021 року до Верховного Суду від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року - без змін. Вказує, що посилання касатора на правову позицію Верховного Суду у справі № 580/2357/20 не можуть братися до уваги з огляду на відсутність подібності правовідносин у вказаній справі та справі №460/4125/20 за позовом ОСОБА_1 , оскільки позивачка про технічні та інші поважні причини, зокрема за станом здоров`я, для перенесення або призначення нового часу (дати) іспиту кадровій комісії не повідомляла. Водночас у справі № 580/2357/20 позивач повідомляв кадровій комісії про потребу у медичній допомозі. Також є неподібними є правовідносини у розглядуваній справі та справі № 640/9398/20, оскільки в останній позивач у заявах 04 та 05 березня 2020 року вказував про технічні проблеми під час складання іспиту, водночас ОСОБА_1 у своїй заяві від 05 березня 2020 року про технічні збої під час складання іспиту не повідомляла.
24. Також відповідач зазначає, що рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 267 містить належне обґрунтування - набрання позивачкою за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички 91 балу, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. Іншого обґрунтування у силу специфіки складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки таке рішення не потребує. До того ж, всі рішення про неуспішне проходження атестації у зв`язку з неуспішним складенням іспитів є типовими та їх форма затверджена додатком 1 до Порядку № 221. Таке рішення прийнято на етапі походження комп`ютерного тестування, не пов`язане з розсудом комісії та оцінкою здібностей та якостей прокурора, а тому не потребує додаткового обґрунтування мотивів його прийняття. Таким чином, рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачкою атестації відповідає вимогам пункту 8 розділу І Порядку № 221.
25. Рівненська обласна прокуратура також подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року - без змін. У відзиві зазначено, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини щодо проходження ОСОБА_1 атестації, у тому числі її другого етапу. Відтак, набрання позивачкою за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки 91 балу потягло за собою ухвалення Другою кадровою комісією рішення від 09 квітня 2020 року № 267 та видання прокурором Рівненської області наказу від 30 квітня 2020 року № 355к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII.
26. Ухвалою від 16 серпня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
27. ОСОБА_1 з 1989 року працювала в органах прокуратури України, а з 2005 року - безперервно на різних посадах у прокуратурі Рівненської області.
28. 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала на ім`я Генерального прокурора письмову заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, якою надала згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації.
29. Відповідно до графіку складання іспитів, затвердженого головою Другої кадрової комісії, ОСОБА_1 включено до відповідної групи для проходження іспитів 03 березня 2020 року.
30. 03 березня 2020 року позивачка склала іспит на виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за результатами якого набрала 91 бал, у зв`язку із чим була допущена до другого етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
31. Згідно з відомістю про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрала 99 балів по вербальному блоку і 83 бали по абстрактно-логічному, а середній арифметичний бал склав 91.
32. 05 березня 2020 року ОСОБА_1 подала на ім`я голови Другої кадрової комісії заяву, в якій просила призначити новий час (дату) для складання іспиту з анонімного тестування на загальні здібності та навички з дотриманням права на анонімне тестування та забезпечення належних умов його проведення. Заява обґрунтована тим, що для проходження тесту вимагалося введення даних, які б ідентифікували особу, а саме прізвища, імені та віку, що заперечувало його анонімність. Також в заяві вказано, що другий етап оцінювання розпочато з порушенням графіку, оголошеного на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а в ході проведення такого організаторами не забезпечено належних умов, зокрема відбувався рух великої кількості людей в самому залі (сектор В), які вже здали тестування, що відволікало увагу.
33. Згідно з протоколом засідання Другої кадрової комісії № 5 від 09 квітня 2020 року, до порядку денного включено питання розгляду заяв прокурорів щодо повторного проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (питання № 2). Питання розглядалося стосовно усіх семидесяти дев`яти осіб, які, як і ОСОБА_1 , подали відповідні заяви і просили про повторне тестування внаслідок порушення графіку, технічних збоїв, емоційного та фізичного виснаження, особистого хвилювання та поганого самопочуття. Комісія п`ятьма голосами «за» та одним «проти» ухвалила відмовити у призначенні нового дня для складання іспиту. Рішення мотивовано тим, що заявники використали своє право на тестування і під час проведення такого жодні акти не складалися, а заявники завчасно заяв про перенесення тестування з огляду на стан здоров`я не подавали.
34. У цьому ж протоколі зафіксовано одноголосне прийняття рішення (питання № 6 порядку денного) про неуспішне проходження атестації прокурорів, які набрали менше 93 балів. Згідно з переліком у Додатку № 2 до протоколу, ОСОБА_1 включена у список осіб, які 03 та 05 березня 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички, набравши менше 93 балів.
35. 09 квітня 2020 року Другою кадровою комісією прийнято рішення № 267 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», згідно з яким ОСОБА_1 не допущена до етапу проходження співбесіди та визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію.
36. 30 квітня 2020 року прокурор Рівненської області видав наказ № 355к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону № 1697-VII з 04 травня 2020 року. Підстава: рішення Другої кадрової комісії № 267 від 09 квітня 2020 року.
V. Нормативне регулювання
37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
39. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
40. За змістом статей 2, 5-1 КЗпП України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
41. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
42. Законом № 1697-VII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
43. Згідно зі статтею 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
44. За приписами частини тертої статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
45. Пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
46. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон № 113-IX (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII внесено зміни. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ. Також, у тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури» відповідно.
47. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
48. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
49. Згідно з пунктами 11-13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
50. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
51. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
52. За змістом пункту 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
53. Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
54. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
55. За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;