ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 23/448-б
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представників:
Міністерства охорони здоров`я України - Яковенка О.М.,
Офісу Генерального прокурора - Міхед О.В.;
Фонду державного майна України - Скороход Р.В.;
ВАТ "Науково-дослідне медичне об`єднання "Діалір" - адвоката Барабаш М.Ю.; арбітражного керуючого Куделі М.О. - адвоката Барабаш М.Ю.;
ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" - адвоката Кобця О.В.;
Міністерства юстиції України - Ковтуна С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1) Міністерства охорони здоров`я України, 2) Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, до якої приєднався Фонд державного майна України,
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 в частині затвердження плану санації
у справі № 23/448-б
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва
до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об`єднання "Діалір"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі № 23/448-б про банкрутство ВАТ "НДМО "Діалір", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 введено процедуру санації боржника - ВАТ "НДМО "Діалір", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Куделю М.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б (суддя Пасько М.В.) задоволено клопотання керуючого санацією ВАТ "НДМО "Діалір" від 30.07.2019 № 02-13/3306, від 10.01.2020 № 02-13/3541 та від 10.01.2020 № 02-13/3543; продовжено строк процедури санації у справі № 23/448-б та повноваження керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Куделі М.О. на шість місяців, тобто до 10.12.2021; залучено до участі у справі № 23/448-б в якості інвесторів - ТОВ "Транспортна компанія "Мортранссервіс", ТОВ "Хатмент" та ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс"; затверджено план санації ВАТ "НДМО "Діалір", який схвалений 25.06.2019 рішенням загальних зборів та комітету кредиторів та погоджений Міністерством охорони здоров`я листом від 28.12.2019 № 10-13/50100/2-19; зобов`язано керуючого санацією боржника надати суду на затвердження звіт за наслідками проведеної процедури санації боржника у справі № 23/448-б.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 23/448-б (колегія суддів: Гарник Л.Л. - головуючий, Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б залишено без змін.
Міністерство охорони здоров`я України та Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернулись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б в частині затвердження плану санації боржника.
Міністерство охорони здоров`я України у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 в частині затвердження плану санації у справі № 23/448-б; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання керуючого санацією боржника від 10.01.2020 № 02-13/3541 про затвердження плану санації ВАТ "НДМО "Діалір", схваленого 25.06.2019 рішенням загальних зборів та комітету кредиторів - відмовити; справу № 23/448-б направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Скаржник доводить, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки тому, що затверджений оскаржуваними судовими рішеннями план санації ВАТ "НДМО "Діалір" не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не містить заходів, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника.
МОЗ України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано вимоги законодавства, що регулює спірні відносини, а саме положення Закону України "Про управління об`єктами державної власності", Закону України "Про оцінку майна, майнових спорів та професійну оціночну діяльності в Україні", постанови Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, які регулюють визначення вартості майна боржника зі значною державною часткою, а також не надано належної оцінки обставинам справи щодо наявності/відсутності чинного висновку про вартість майна боржника, яке підлягає передачі у власність інвесторам в порядку проведення заходів з відновлення платоспроможності боржника, а відтак, на думку скаржника, судом необґрунтовано затверджено план санації ВАТ "НДМО "Діалір", яким передбачено відчуження майна боржника за відсутності актуального висновку про його ринкову вартість.
При цьому, МОЗ України стверджує, що затвердження Плану санації боржника без актуальної на час розгляду справи оцінки вартості майна створює можливість для відчуження майна боржника за зниженою вартістю та призводить до зменшення вартості корпоративних прав держави у ВАТ "НДМО "Діалір".
Заявник касаційної скарги також наголошує, що висновок про ринкову вартість майна боржника, що зазначений у плані санації, не може бути використаний при передачі інвесторам права власності на об`єкти незавершеного будівництва ВАТ "НДМО "Діалір", оскільки не передбачає мети продажу об`єкта оцінки та складений у 2019 році.
З огляду на наведене, МОЗ України вважає, що ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки тій обставині, що Планом санації не передбачені шляхи відновлення платоспроможності боржника, призвело до прийняття неправильного рішення про затвердження Плану санації, за умовами якого майно підприємства-боржника із значною державною часткою фактично має бути відчужено з порушенням вимог законодавства, без відновлення платоспроможності боржника та відповідно до висновку про ринкову вартість майна ВАТ "НДМО "Діалір", складеного у 2019 році.
Разом з цим, МОЗ України у касаційній скарзі зазначає і про порушення його інтересів під час прийняття рішення про затвердження плану санації боржника у цій справі.
Так, як стверджує скаржник, погодження ним плану санації ВАТ "НДМО "Діалір" листом від 28.12.2019 вих. №10-13/50100/2-19 зазначене не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будь-які рішення МОЗ України оформлюються наказами, а листи носять виключно інформаційний характер.
Водночас, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 10.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 в частині затвердження плану санації, схваленого 25.06.2019 рішенням загальних зборів кредиторів, а справу № 23/448-б - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду у процедурі санації.
Підставою касаційного оскарження прокурор зазначає пункти 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Заявник касаційної скарги доводить, що оскаржувані судові рішення постановлені з невірним застосуванням ст. ст. 1, 18 - 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положень Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, щодо оцінки майна боржника із значною державною часткою у справі про банкрутство при розробленні та застосуванні санаційних заходів, направлених на відчуження цього майна, а також строку дії висновку про вартість майна у справі про банкрутство, необхідності врахування мети складання висновку про вартість майна боржника та вартості земельної ділянки для розроблення плану санації, за відсутності відповідних висновків Верховного Суду із зазначених питань у подібних правовідносинах.
Також Перший заступник керівника Київської міської прокуратури у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням вимог ст. 86 ГПК України, без всебічного дослідження обставин справи та зібраних у справі доказів щодо проведення оцінки майна божника, а також без застосування ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положень Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.20093 № 1440.
До того ж, як вказує прокурор, висновок № 000614 про ринкову вартість об`єктів нерухомого майна ВАТ "НДМО "Діалір" станом на 31.05.2021 не був досліджений судом першої інстанції під час затвердження плану санації боржника, оскільки був долучений до матеріалів справи лише на стадії апеляційного перегляду. У свою чергу висновок № 000589 станом на 29.03.2019 не є належним доказом виконання обов`язку щодо проведення оцінки майна боржника у справі на час прийняття оскаржуваних рішень.
Зазначені обставини, на думку скаржника, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до п.1 ч.3 ст. 310 ГПК України.
Крім цього, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури посилається на те, що в порушення вимог ст. 86 ГПК України судами проігноровано наявне в матеріалах справи рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2005 у справі № 2-39019, яким визнано ВАТ "НДМО "Діалір" власником недобудованого нерухомого майна, а саме: медичного комплексу республіканської клінічної лікарні площею 300 тис. кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 19 га на вул. Милославській, 58 у м. Києві.
При цьому скаржник наголошує, що господарські суди у справі, що переглядається, не звернули уваги, що у вказаному рішенні Деснянським районним судом м. Києва встановлено, що вартість зазначеного вище об`єкту нерухомого майна як цілісного майнового комплексу становить 92 902 810,41 грн, що значно перевищує суму коштів, яку повинні сплатити інвестори за умовами плану санації у справі про банкрутство.
Заявник касаційної скарги також зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися доводи прокурора про те, що підтвердженням фінансової спроможності інвесторів виконати свої зобов`язання є лише листи банку від 21.03.2019 щодо можливості кредитування інвесторів. Водночас, не враховано, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутних фондів інвесторів становить 1 тис. грн, 52,3 тис. грн та 637,1 тис. грн відповідно при наявності їх грошових зобов`язань за планом санації на суму понад 17 млн грн для кожного.
Разом з тим, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури у касаційній скарзі наголошує, що виконання інвесторами санаційних зобов`язань лише за рахунок кредитних коштів створює ризики обтяження банком майна боржника шляхом передачі його в заставу, що може створити перешкоди для завершення будівництва та забезпечення функціонування майна боржника як закладу охорони здоров`я відповідно до цільового призначення земельної ділянки.
Отже прокурор вважає, що висновки судів щодо дотримання вимог законодавства при розробленні та затвердженні плану санації ВАТ "НДМО "Діалір" суперечать вимогам ст. ст. 1, 19, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", оскільки його умови не передбачають залучення інвесторів на найбільш вигідних для держави умовах, вжиття конкретних та чітких заходів, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а фактичне відчуження майнових активів боржника, з яких 95,56 % належать державі, унеможливлює відновлення подальшої господарської діяльності боржника та досягнення мети створення ВАТ "НДМО "Діалір".
Разом з цим, скаржник не погоджується і з висновками місцевого та апеляційного судів про належність висновку про ринкову вартість об`єкта нерухомого майна боржника станом на 29.03.2019 та неможливості застосування пункту 22 Методики оцінки майна, за змістом якого висновок про вартість об`єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки і при цьому повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або на момент проведення торгів.
У зв`язку з наведеним прокурор наголошує, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги доводи прокуратури про те, що при затвердженні плану санації боржника у цій справі господарським судом першої інстанції неправомірно враховано висновок про оцінку майна ВАТ "НДМО "Діалір", який втратив чинність ще у вересні 2020 року.
При цьому скаржник вважає, що оскільки чинним законодавством чітко визначено строк дії висновку про оцінку майна при його відчуженні, судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано пункт 23 Методики, яким передбачено можливість встановлення органом, що використовує результати оцінки та суб`єктом оціночної діяльності, іншого строку дії висновку про вартість майна.
Водночас, Фонд державного майна України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про приєднання до касаційної скарги Прокуратури міста Києва та просить задовольнити касаційну скаргу Прокуратури міста Києва, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б в частині затвердження плану санації, а справу - направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Заявник, приєднуючись в порядку ст. 297 ГПК України до касаційної скарги прокуратури, не погоджується із зазначеними вище судовими рішеннями та вважає їх такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, які регулюють відчуження майна боржника у процедурі санації.
Фонд державного майна України доводить, що господарським судом першої інстанції внаслідок неповного дослідження обставин справи необґрунтовано затверджено (а постановою апеляційного господарського суду рішення в цій частині залишено без змін) план санації боржника, яким передбачено відчуження майна, за відсутності актуального на час затвердження плану санації висновку про його ринкову вартість.
Так, як зазначає Фонд державного майна України, він веде автоматизовану підсистему "Рецензент", яка містить інформацію про рецензії, що складаються рецензентами Фонду та його регіональних відділень за результатом рецензування звітів про оцінку. Відповідно до даних, що містяться в такій підсистемі, Фонд забезпечував рецензування Звіту про незалежну оцінку нерухомого майна, у тому числі об`єктів незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Милославська, 58, які належать ВАТ "НДМО "Діалір".
При цьому, Фонд державного майна України зауважує, що рецензія на зазначений звіт містить інформацію про мету складання такого звіту, зокрема: "Визначення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника в процесі розробки плану санації боржника". З огляду на зазначену мету, звіт про оцінку не складався з метою відчуження, а тому не може бути використаний із такою метою. Зазначене і ґрунтується на нормах Національного стандарту № 1, зокрема, п. п. 11, 36, 37, 56.
Заявник також зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що обмін вимог кредиторів на активи боржника не є продажем майна боржника, не відповідає дійсності, оскільки за своєю правовою природою обмін грошових зобов`язань боржника на його активи є свого роду міною, а згідно з нормами ст. 715 ЦК України кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Відтак, обмін вимог кредиторів на активи боржника є продажем майна боржника - ВАТ "НДМО "Діалір".
Разом з цим, Фонд державного майна України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України, у якому підтримав доводи та вимоги касаційної скарги Міністерства та просив її задовольнити.
Від ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України, у якому інвестор просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б в частині затвердження плану санації залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги - відмовити, посилаючись, зокрема на те, що скаржником не доведено порушень вимог законодавства та невірного застосування норм права при винесенні оскаржуваних судових рішень щодо затвердження плану санації ВАТ "НДМО "Діалір", у тому числі не доведено, що оскаржуваними судовими рішеннями порушені права та охоронювані законом інтереси, зокрема, держави в особі Міністерства охорони здоров`я України як органу, якому згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.12.2006 №621-р передані повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ВАТ "НДМО "Діалір".
Арбітражний керуючий Куделя М.О. звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційні скарги Міністерства охорони здоров`я України, Київської міської прокуратури та заяву Фонду державного майна України, в якому просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б в частині затвердження плану санації - залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У поданому відзиві арбітражний керуючий Куделя М.О. повідомляє, що станом на день подання цього відзиву план санації ВАТ "НДМО "Діалір" виконано, зокрема:
-відповідно до банківської виписки з санаційного рахунку інвестори - ТОВ "Транспортна компанія "Мортранссервіс", ТОВ "Хатмент", ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" на виконання плану санації перерахували на рахунок ВАТ "НДМО "Діалір" кошти у розмірі 54 246 792,35 грн;
-керуючим санацією боржника відповідні кошти інвесторів у загальному розмірі 54 246 792,35 грн були спрямовані на погашення вимог кредиторів у справі № 23/448-6 в порядку та черговості, передбачених планом санації;
-31.08.2021 відбулися засідання зборів та комітету кредиторів, на яких одноголосно прийнято рішення про затвердження звіту керуючого санацією ВАТ "НДМО "Діалір" (вих. №02-13/3285 від 20.08.2021) та визнано роботу керуючого санацією ВАТ "НДМО "Діалір" Куделі М.О. такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України;
-ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2021 затверджено звіт керуючого санацією ВАТ "НДМО "Діалір" у справі № 23/448-б; припинено процедуру санації у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника - ВАТ "НДМО "Діалір", закрито провадження у справі №23/448-6.
Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, Фонд державного майна України, ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" подавали до суду письмові пояснення, в яких учасники справи додатково обґрунтували свої позиції у цій справі.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників Міністерства охорони здоров`я України, Офісу Генерального прокурора, Фонду державного майна України, ВАТ "НДМО "Діалір", арбітражного керуючого Куделі М.О., ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс", Міністерства юстиції України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг та заяви про приєднання до касаційної скарги, доводи відзивів на касаційні скарги та на заяву Фонду державного майна України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Міністерства охорони здоров`я України та касаційна скарга Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, до якої приєднався Фонд державного майна України, підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, ВАТ "Науково-дослідне медичне об`єднання "Діалір" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 14.06.1994 № 237 шляхом перетворення Державного підприємства "Науково-дослідний клініко-реабілітаційний центр "Діалір" у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93; дата державної реєстрації - 20.06.1994.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про передачу Міністерству охорони здоров`я України повноважень з управління корпоративними правами держави щодо ВАТ "НДМО "Діалір" від 15.12.2006 №621-р погоджено пропозицію Фонду державного майна України стосовно передачі Міністерству охорони здоров`я України повноважень з управління пакетом акцій ВАТ "НДМО "Діалір", що належить державі, у розмірі 95,57% статутного фонду.
Фондом державного майна України та Міністерством охорони здоров`я України 16.02.2007 укладено Генеральну угоду №113 про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами Міністерству охорони здоров`я України, згідно з пунктом 1.1 якої Фонд державного майна України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.12.2006 № 621-р передав Міністерству охорони здоров`я України повноваження на здійснення функцій управління державними корпоративними правами у господарських товариствах згідно з переліком господарських товариств, наведених у додатку до Генеральної угоди, зокрема, щодо ВАТ "НДМО "Діалір".
Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі № 23/448-б про банкрутство ВАТ "НДМО "Діалір" та наразі справа перебуває на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014.
Враховуючи Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-VI, у даному випадку застосуванню підлягає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013.
Предметом даного судового розгляду є клопотання керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Куделі М.О. про затвердження плану санації ВАТ "НДМО "Діалір".
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що план санації ВАТ "НДМО "Діалір" розроблений у відповідності до вимог ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013) за участю інвесторів, схвалений загальними зборами та комітетом кредиторів боржника, а також погоджений Міністерством охорони здоров`я України.
Метою Плану санації є оздоровлення фінансово-господарського становища ВАТ "НДМО "Діалір", якому за час, що триває провадження у даній справі про банкрутство (понад 10 років), державна підтримка, спрямована на відновлення платоспроможності, не надавалась; будівництво комплексу Республіканської клінічної лікарні на 1000 ліжок з консультативною поліклінікою на 1200 відвідувань за зміну протягом цього часу не здійснювалось; об`єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 58, потребують значних щомісячних витрат на їх охорону та збереження (витрати лише на охорону майна складають щонайменше 500 тис. грн на рік), покриття яких за рахунок боржника унеможливлено з огляду на його фінансовий стан; у зв`язку зі зростанням поточної заборгованості, на яку не поширюється дія мораторію, органами державної виконавчої служби були накладені арешти на все майно та кошти боржника у фінансових установах; заходи, що вживалися для забезпечення охорони та збереження майна ВАТ "НДМО "Діалір", не дали позитивного результату, що обумовлено великою площею земельної ділянки, на якій розміщені об`єкти боржника, вільним доступом до них, оскільки відсутня огорожа на значній частині території та інші чинники (соціальні), чим зумовлені систематичні крадіжки та знищення майна боржника.
Ухвалюючи рішення про затвердження плану санації ВАТ "НДМО "Діалір", суди виходили з того, що зазначений план санації схвалений рішенням загальних зборів кредиторів боржника від 25.06.2019 та містить обов`язкові умови, які передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Також судові рішення мотивовані тим, що Міністерство охорони здоров`я України листом від 28.12.2019 № 10-13/50100/2-19 погодило план санації ВАТ "НДМО "Діалір" та було обізнано з його умовами, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції відхилено доводи заявників апеляційних скарг щодо затвердження плану санації без участі органу управління та врахування його позиції.
Крім того, за висновками апеляційного суду, оцінка майна боржника, яка використана у плані санації ВАТ "НДМО "Діалір", є належною та відповідає вимогам законодавства; обмін вимог кредиторів на активи боржника не є продажем його майна; законодавством не встановлено строку дії висновку про ринкову вартість майна боржника у процедурі банкрутства.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого судового рішення.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині затвердження плану санації боржника вказаним вище вимогам не відповідають, а їх висновки є передчасними.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013) визначено, що санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;