ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 (судді: Шаптала Є. Ю. - головуючий, Куксов В. В., Яковлєв М. Л.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 (суддя Головіна К. І.) у справі
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь"
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання відновити становище (реєстрацію), стягнення моральної та матеріальної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
1. Фабула справи
1.1. 22.11.2021 до Господарського суду міста Києва з використанням підсистеми (модуля) "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) надійшов позов Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" (далі - ОК "Вимпел-Південь") до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ) про: визнання протиправним та скасування наказу МЮУ від 31.07.2020 № 2613/5; зобов`язання МЮУ відновити становище (реєстрацію), яке було до прийняття наказу від 31.07.2020 № 2613/5; стягнення з МЮУ моральної шкоди у сумі 708 000 Євро (EUR); стягнення з МЮУ матеріальної шкоди у сумі 14 000,00 грн.
ОК "Вимпел-Південь" у позовній заяві заявив клопотання про розстрочення сплати судового збору з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" вказуючи, зокрема, на неприбутковість організації та сплати ним судового збору до адміністративного суду у справі № 640/31877/20.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом належного виконання вимог статей 162- 164 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу мотивовано тим, що відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ "Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України" до початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Отже, подання ОК "Вимпел-Південь" через підсистему "Електронний суд" позовної заяви та доданих до неї документів в електронному виді не відповідає формі, визначеній у статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі позовної заяви та доданих до неї документів у письмовій формі.
Суд дійшов висновку, що з метою усунення указаних недоліків ОК "Вимпел-Південь" зобов`язаний надати до суду позовну заяву із усіма доданими до неї документами у письмовій формі.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, ОК "Вимпел-Південь" заявив дві немайнові вимоги та дві вимоги майнового характеру (як в іноземній валюті, так і у гривні) та мав сплатити судовий збір у сумі 321 757,00 грн (4 540,00 грн за дві немайнові вимоги та 317 217,00 грн за дві майнові вимоги), проте доказів про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі позивач не надав.
Щодо заявленого ОК "Вимпел-Південь" клопотання про розстрочення сплати судового збору, то суд першої інстанції вказав, що зі змісту обґрунтувань позивача щодо розстрочення сплати судового збору не вбачається, що в подальшому позивач матиме можливість оплатити збір. При цьому суд дійшов висновку, що відсутність прибутків у позивача та наявність заборгованості перед ним у членів кооперативу не є виключними обставинами, що дають право на розстрочення сплати судового збору.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022, позовну заяву ОК "Вимпел-Південь" повернуто без розгляду.
2.2. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачеві з огляду на ненадання позивачем позовної заяви з додатками у письмовому виді, а також несплати судового збору у встановленому законом розмірі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, ОК "Вимпел-Південь" у касаційній скарзі просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм процесуального права.
3.1.1. Скаржник наголошує на тому, що положення статей 162- 164 Господарського процесуального кодексу України не передбачають подання позовної заяви у паперовій формі, а висновки судів про повернення позовної заяви у зв`язку із неподанням позивачем такої заяви у паперовій формі не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
Так, Цивільний кодекс України прирівнює електронні документи до паперових і допускає засвідчення їх електронним підписом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Право обирати форму документа (електронний чи/або паперовий) належить учаснику справи відповідно до частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.
Правова позиція щодо відповідності звернення до суду з позовною заявою в електронній формі через підсистему (модуль) "Електронний суд" ЄСІТС з використанням електронного цифрового підпису вимогам частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України викладена Верховним Судом у постанові від 20.07.2020 у справі № 910/1386/20.
При цьому скаржник зазначає, що підсистема (модуль) "Електронний суд" ЄСІТС доступна на офіційному сайті Господарського суду міста Києва та дозволяє особі, зареєстрованій у ній, формувати відповідні документи, чим скористався ОК "Вимпел-Південь", подавши таким чином позовну заяву.
Заявник касаційної скарги вважає, що отримання судом позовної заяви беззаперечно свідчить про функціонування підсистеми ЄСІТС - "Електронний суд", а визнання судами незаконним надсилання позовної заяви за допомогою підсистеми ЄСІТС - "Електронний суд" порушує права ОК "Вимпел-Південь" як користувача ЄСІТС.
3.1.2. Оскаржуючи судові рішення в частині судового збору в сумі 321 757,00 грн, заявник касаційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за позовну заяву, яка може бути майнового або немайнового характеру.
Спірні правовідносини виникли у сфері державної реєстрації прав власності, а звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав шляхом оскарження рішення державного органу про скасування реєстраційних дій.
Скаржник вважає, що суд неправомірно зазначив про необхідність сплачувати судовий збір за всі вимоги позивача, оскільки згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору визначена за подання позову, а не окремих вимог, з огляду на що відсутність установленого законом розміру ставки збору за майновою вимогою в разі подання позову майнового характеру з кількома вимогами майнового характеру не дозволяє відносити суми сплаченого за кожну таку вимогу судового збору до складу витрат ОК "Вимпел-Південь" за звернення з позовною заявою матеріального характеру з визначеною законом ставкою.
Суди попередніх інстанцій, на думку заявника касаційної скарги, неправильно застосували пункти 1, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України та статті 1, 3, 4 Закону України "Про судовий збір".
При цьому висновки щодо неподання доказів про сплату судового збору не в установленому законом розмірі не є підставою для повернення позовної заяви відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Статті 174, 176, 226 зазначеного Кодексу не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у разі, якщо позивач не усунув недоліків оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору.
Заявник касаційної скарги акцентував увагу на тому, що на час звернення до суду з позовом у ОК "Вимпел-Південь" не було грошей на розрахунковому рахунку для сплати судового збору, отже, позивач не міг додати до позовної заяви докази про сплату судового збору в установлених порядку та розмірі, а тому клопотав у позовній заяві про відстрочення сплати судового збору.
3.2. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
4.2. Як свідчать матеріали справи, ОК "Вимпел-Південь" подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву через підсистему (модуль) "Електронний суд" ЄСІТС.
Суд першої інстанції згідно з ухвалою від 01.12.2021 позовну заяву ОК "Вимпел-Південь" залишив без руху, надавши позивачеві строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом належного виконання вимог статей 162- 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме зобов`язання ОК "Вимпел-Південь" надати до суду позовну заяву із усіма доданими до неї документами у письмовій формі, вказуючи на те, що відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ "Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України" до початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Отже, подання ОК "Вимпел-Південь" через підсистему "Електронний суд" позовної заяви та доданих до неї документів в електронному виді не відповідає формі, визначеній у статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі позовної заяви та доданих до неї документів у письмовій формі.
4.3. Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно із частинами 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про ЄСІТС.
Підпунктом 17 пункту 1 розділу XI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку:
17.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
17.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
17.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля) (абзаци 21- 23 підпункту 1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України).
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" від 01.12.2018 № 229 (6984). У подальшому в газеті "Голос України" (від 01.03.2019 № 42 (7048)) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання щодо необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (від 01.12.2018 № 229 (6984)).
Разом з тим наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах). Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суду в ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення). Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.
Пунктами 4, 3 розділу ІІ Положення передбачено, що авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним електронним цифровим підписом (ЕЦП).