Постанова
Іменем України
16 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 338/379/21
провадження № 61-1654св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , Дзвиняцька сільська рада об`єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2021 року у складі судді Круль І. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Дзвиняцької сільської ради об`єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області про встановлення нікчемності заповіту.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина.
Як спадкоємець першої черги за законом він прийняв спадщину в порядку частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України.
У 2019 році він дізнався про посвідчення 15 жовтня 2012 року секретарем Міжгірської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області Тичковською Н. М. заповіту ОСОБА_3 , яким вона заповіла усе належне їй майно синові (його брату) ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його донька - відповідачка ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що заповіт, який складений на ім`я ОСОБА_4 , є нікчемним через недотримання його форми, оскільки в ньому не зазначено місце, час складання, дата, місце народження заповідача, не зазначено прізвища, ім`я та по батькові кожного із свідків, їх дати народження, місце проживання, реквізити паспортів. Зазначає, що оспорюваний заповіт є таким, що порушує його права.
З урахуванням викладених обставин позивач просив суд встановити нікчемність заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 15 жовтня 2012 року секретарем Міжгірської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області Тичковською Н. М. та зареєстрованого за № 408.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, що оспорюваний заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25 січня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 06 квітня 2022 року заявник просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
23 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 15 жовтня 2012 року секретарем Міжгірської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області Тичковською Н. М. посвідчено заповіт ОСОБА_3 , яким спадкодавець зробила заповітне розпорядження на все своє майно на користь сина ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23 березня 2018 року.
ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_3 за вказаною адресою проживав та був зареєстрований ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 була матір`ю позивача ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 нотаріусом Богодчанської районної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 137/2018.
З матеріалів спадкової справи № 137/2018 встановлено, що 28 серпня 2018 року ОСОБА_4 подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3
19 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кочан М. В. отримано заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 та зареєстровано її в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 31.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 08 листопада 2018 року.
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
17 січня 2019 року ОСОБА_2 подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповіт як остання воля особи стосується її розпоряджень на випадок смерті і тому призначений вирішувати важливі для особи питання щодо призначення спадкоємців, позбавлення спадкоємців за законом права спадкування, визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, встановлювати інші розпорядження, які відповідають заповіту та вимогам законодавства про спадкування.