Постанова
Іменем України
04 серпня 2022 року
м. Київ
провадження № 61-5124 ав 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого судді - Пророка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання - Дубась Д. О.,
учасники справи (сторони арбітражного розгляду):
особи, які подали апеляційну скаргу, (відповідачі в арбітражному розгляді): POWER CONSTRUCTION CORPORATION OF CHINA, LIMITED (ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛІМІТЕД), POWERCHINA HUADONG ENGINEERING CORPORATION, LIMITED (Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-КИТАЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗВІДКИ КОРПОРАЦІЇ ПАУЕР ЧАЙНА»),представник осіб, які подали апеляційну скаргу, -адвокат Тарасенков Віктор Володимирович,заявники (позивачі в арбітражному розгляді): Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУРСИ ЕНЕРДЖИ ГРУПП» (FURSY ENERGY GROUP LLC), FAS Energy LLC (Комерційна компанія «ФАС ЕНЕРГЕТИЧНА»),представники ТОВ «ФУРСИ ЕНЕРДЖИ ГРУПП»: адвокат Войніканіс-Мирський Ян Сергійович, адвокатка Жовтяк Лідія Євгенівна,представниця Комерційної компанії «ФАС ЕНЕРГЕТИЧНА»: -адвокатка Жовтяк Лідія Євгенівна,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників апеляційну скаргу POWER CONSTRUCTION CORPORATION OF CHINA, LIMITED (ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛІМІТЕД) та POWERCHINA HUADONG ENGINEERING CORPORATION, LIMITED (Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-КИТАЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗВІДКИ КОРПОРАЦІЇ ПАУЕР ЧАЙНА») на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня 2022 року, постановлену суддею Сліпченко О. І., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУРСИ ЕНЕРДЖИ ГРУПП» (FURSY ENERGY GROUP LLC) та FAS Energy LLC (Комерційної компанії «ФАС ЕНЕРГЕТИЧНА») про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУРСИ ЕНЕРДЖИ ГРУПП» (FURSY ENERGY GROUP LLC) та FAS Energy LLC (Комерційної компанії «ФАС ЕНЕРГЕТИЧНА») до POWER CONSTRUCTION CORPORATION OF CHINA, LIMITED (ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛІМІТЕД) та POWERCHINA HUADONG ENGINEERING CORPORATION, LIMITED (Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-КИТАЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗВІДКИ КОРПОРАЦІЇ ПАУЕР ЧАЙНА»), поданого до Дубайського міжнародного арбітражного центру,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заявників
1. У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУРСИ ЕНЕРДЖИ ГРУПП» (FURSY ENERGY GROUP LLC) (далі - ТОВ «ФУРСИ ЕНЕРДЖИ ГРУПП» або Замовник) та FAS Energy LLC(Комерційна компанія «ФАС ЕНЕРГЕТИЧНА») (далі - КК «ФАС ЕНЕРГЕТИЧНА») на підставі частини третьої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV(в редакції, чинній на момент відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України) звернулись до Київського апеляційного суду із заявою про вжиття конкретних заходів забезпечення позову (далі - Заява про забезпечення) у зв`язку із зверненням Заявника 1 та Заявника 2 (разом далі - Заявники або Ініціатори арбітражу) до The Dubai International Arbitration Centre, DIAC (Дубайського міжнародного арбітражного центру) (далі - DIAC) щодо арбітражного розгляду їх вимог до POWER CONSTRUCTION CORPORATION OF CHINA, LIMITED (ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛІМІТЕД) (далі - Апелянт 1 або Підрядник) та POWERCHINA HUADONG ENGINEERING CORPORATION, LIMITED (Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-КИТАЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗВІДКИ КОРПОРАЦІЇ ПАУЕР ЧАЙНА») (далі - Апелянт 2 або Постачальник).
2. На підставі арбітражної угоди (застереження), яка є складовою Остаточної угоди (Wrap Up Agreement), укладеної 20 червня 2019 року між Заявниками та Підрядником й Постачальником (далі разом - Апелянти або Відповідачі в арбітражному розгляді) щодо проектування, виготовлення, постачання, доставки, монтажу, тестування та запуску сонячної електростанції змінного струму FAS 54 МВт, що знаходиться на території Фурсівської сільради, Білоцерківського району, Київської області, Україна (далі - Остаточна угода від 20 червня 2019 року та Сонячна електростанція), Заявники ініціювали арбітражний розгляд у DIAC у зв`язку з неналежним виконанням, на їх думку, Апелянтами умов Остаточної угоди від 20 червня 2019 року, що призвело до порушення прав та інтересів Заявників (недоліки виконаних робіт та зрив строків, e тому числі завершення всього проекту з будівництва та запуску Сонячної електростанції), спричинило їм збитків.
3. Зокрема, Заявники направили до DIAC заяву про арбітраж від 04 квітня 2022 року (далі - Заява про арбітраж), на підставі якої DIAC була зареєстрована та передана на розгляд арбітражу справа № 59/2022, про що Заявники отримали повідомлення DIAC від 21 квітня 2022 року. Розмір вимог, заявлених в арбітражі, Заявники попередньо оцінили у сумі 26 000 000,00 євро та вказують на те, що остаточний розмір вимог буде розраховано в ході розгляду справи.
4. Остаточна угода від 20 червня 2019 року є підсумковою угодою, укладеною для комплексної організації виконання з метою будівництва та запуску Сонячної електростанції:
і) Договору про офшорне постачання, укладеного 20 червня 2019 року між Заявниками та Постачальником (далі - Договір постачання від 20 червня 2019 року);
іі) Договору про оншорне будівництво, укладеного 20 червня 2019 року між Заявниками та Підрядником Постачальником (далі - Договір будівництва від 20 червня 2019 року).
5. Положення Остаточної угоди від 20 червня 2019 року превалюють над положеннями Договору постачання від 20 червня 2019 року та Договору будівництва від 20 червня 2019 року (разом далі - Договори ЕРС), у разі виникнення розбіжностей між ними.
6. Відповідно до умов Остаточної угоди від 20 червня 2019 року Постачальник та Підрядник солідарно відповідають за реалізацію проекту Сонячної електростанції «під ключ».
7. В Остаточній угоді від 20 червня 2019 року визначено загальну ціну проекту будівництва та введення в експлуатацію Сонячної електростанції, а також механізм оплати за Договорами ЕРС. Для забезпечення виконання умов оплати, закріплених в Остаточній угоді від 20 червня 2019 року, між Замовником чи Заявником 2 та Постачальником були укладені наступні договори забезпечення (разом далі - Договори забезпечення):
і) Договір застави майнових прав щодо банківських рахунків (з залученням як сторони також Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» (далі - ПАТ «КМ «Акордбанк»)) від 08 серпня 2019 року (далі - Договір застави майнових прав);
іі) Договір застави рухомого майна від 15 серпня 2019 року (далі - Договір застави рухомого майна);
ііі) Договір застави частки від 21 серпня 2019 року (далі - Договір застави частки);
іv) Договір іпотеки від 08 листопада 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К. А. за № 3108 (далі - Договір іпотеки).
8. Разом з тим Постачальник у січні 2022 року направив Заявникам письмові вимоги про порушення зобов`язань/повідомлення про звернення стягнення, передбачені Договорами забезпечення. Загальна сума вимог Постачальника: 31 030 806,35 євро.
9. Фактично відповідні вимоги Заявників про вжиття заходів забезпечення позову зводяться до тимчасової заборони реалізації заходів забезпечення, передбачених Договорами забезпечення. Заявники вважають, що їх вимога відповідає частині другій статті 149 ЦПК України, оскільки, на їх думку, невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Ініціаторів арбітражу, за захистом яких вони звернулись до арбітражу DIAC.
10. Предметом арбітражу у DIAC є вимоги про встановлення фактів неналежного виконання Відповідачами в арбітражному розгляді робіт по будівництву Сонячної електростанції та про стягнення збитків, зокрема, упущеної вигоди, тому звернення Заявників до арбітражу направлене на захист їх прав щодо отримання належного виконання за «спірними договорами» у вигляді спорудженої і підключеної до мережі (відповідно до умов договорів) Сонячної електростанції та отримання прибутків з її експлуатації. Ініціатори арбітражу очікують належного захисту таких прав, оскільки внаслідок встановлення факту порушення Відповідачами в арбітражному розгляді умов договорів [без належної конкретизації Заявниками цих договорів] вони зобов`язані будуть усунути допущені недоліки Сонячної електростанції; з них будуть стягнені завдані Ініціаторам арбітражу збитки, в тому числі, упущена внаслідок простою Сонячної електростанції вигода.
11. Якщо на момент прийняття рішення арбітражем DIAC стосовно вимог Заявників звернення стягнень, передбачених Договорами забезпечення, будуть реалізовані, то ефективний захист прав Заявників, щодо яких вони звернулися до арбітражу DIAC, фактично не відбудеться, бо для захисту своїх прав вони будуть вимушені ініціювати нові довготривалі судові процеси з повернення собі стягнених за Договорами забезпечення активів. Крім того, остаточний розмір вимог Заявників у зазначеному арбітражному розгляді теоретично може перевищити вимоги Постачальника, забезпечені Договорами забезпечення, тому звернення стягнень за ними є передчасним до винесення остаточного рішення відповідним арбітражем DIAC.
12. Отже, на думку Заявників, запропоновані ними заходи забезпечення позову, враховуючи їх тимчасовість, повністю відповідають вимогам, заявленим Ініціаторами арбітражу і не призведуть до непропорційного обмеження прав та інтересів Відповідачів в арбітражному розгляді, не завдадуть їм будь-яких збитків. В зв`язку із зазначеним також немає підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбаченого статтею 154 ЦПК України.
13. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Підрядник має своє представництво в Україні, зокрема в місті Києві, що, з урахуванням пункту 2 частини першої статті 76 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про МПП) та частини третьої статті 152 ЦПК України, вказує на повноваження Київського апеляційного суду розглянути відповідну заяву Заявників про вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст судового рішення, прийнятого апеляційним судом як судом першої інстанції
14. Київський апеляційний суд (далі - Суд першої інстанції) своєю ухвалою від 17 травня 2022 року (з урахуванням його ухвали від 24 травня 2022 року про виправлення описки) задовольнив відповідну заяву Заявників про вжиття заходів забезпечення позову та вирішив забезпечити вимоги Ініціаторів арбітражу в рамках відповідної справи №59/2022, яка перебуває на розгляді арбітражу DIAC, шляхом:
14.1. Заборони Постачальнику та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, який належить Замовнику, а саме:
і) наземну фотоелектричну сонячну електростанцію № 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2046892232204), що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Фурси, вулиця Волошкова, будинок 201 ;
іі) земельну ділянку загальною площею 32,4049 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1765230832204, кадастровий номер: 3220488300:05:003:0300), що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада;
ііі) наземну фотоелектричну сонячну електростанцію № 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2046953732204), шо знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Фурси, вулиця Волошкова, будинок 203 ;
iv) земельну ділянку загальною площею 32,4049 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1765263032204, кадастровий номер: 3220488300:05:009:0300), шо знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада;
v) наземну фотоелектричну сонячну електростанцію № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2046988732204), шо знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Фурси, вулиця Волошкова, будинок 199 ;
vi) земельну ділянку загальною площею 25,2284 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1705073732204, кадастровий номер: 3220488300:05:011:0450), що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада.
У тому числі заборони звернення стягнення шляхом набуття права власності на зазначений предмет іпотеки, його відчуження третім особам, вчинення виконавчих написів щодо звернення стягнення на цей предмет іпотеки, отримання його в управління, а також відступати на користь третіх осіб права іпотекодержателя за Договором іпотеки та вчиняти від імені Замовника будь-які дії, направлені на відчуження відповідного предмета іпотеки.
14.2. Заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо предмета іпотеки за Договором іпотеки, який належить Замовнику та визначений у пункті 14.1. цієї постанови.
14.3. Заборони Постачальнику та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави частки, а саме: частку у статутному капіталі Замовника в розмірі 132 905 387,02 грн, що становить 100 % відповідного статутного капіталу, яка належить Заявнику 2, у тому числі заборонити звернення стягнення шляхом набуття у власність цього предмета застави, його відчуження третім особам, вчинення виконавчих написів щодо звернення стягнення на цей предмет застави, а також відступати на користь третіх осіб права заставодержателя за Договором застави частки та вчиняти від імені Заявника 2 будь-які дії, направлені на відчуження відповідного предмета застави.
14.4. Заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, проводити будь-які реєстраційні дії або вносити зміни у будь-який інший спосіб щодо частки у статутному капіталі Замовника в розмірі 132 905 387,02 грн, що становить 100 % відповідного статутного капіталу, яка належить Заявнику 2, у тому числі щодо зміни складу учасників (засновників) Замовника.
14.5. Заборони Постачальнику та будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав, у тому числі шляхом договірного списання коштів чи переведення на себе заставлених прав, а також вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на обмеження Замовника у розпорядженні грошовими коштами, які розміщені на банківських рахунках, відкритих у ПАТ «КМ «Акордбанк», у тому числі:
і) НОМЕР_1 (Тип рахунку: поточний; Валюта рахунку: гривня);
іі) НОМЕР_1 (Тип рахунку: поточний; Валюта: євро);
ііі) НОМЕР_1 (Тип рахунку: поточний; Валюта: долар США).
14.6. Заборони Постачальнику та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна, а саме: сукупність всього рухомого майна Замовника (яке класифікується як основні засоби відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ)), що належить Замовнику станом на дату укладення Договору застави рухомого майна та придбане Замовником у будь-який час протягом дії Договору застави рухомого майна, у тому числі шляхом отримання у власність, продажу будь-яким третім особам, вчинення виконавчих написів щодо звернення стягнення на предмет застави, а також відступати на користь третіх осіб права заставодержателя за Договором застави рухомого майна та вчиняти від імені Замовника будь-які дії, направлені на відчуження відповідного предмета застави.
14.7. Заборони реєстраторам прав на рухоме майно, у тому числі сервісним центрам Міністерства внутрішніх справ України та нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо рухомого майна (включаючи транспортні засоби), що належать Замовнику.
15. Судове рішення Суду першої інстанції мотивоване тим, що стаття 149 ЦПК України передбачає повноваження суду щодо вжиття заходів забезпечення позову щодо заявленого арбітражного розгляду. Суд першої інстанції, дослідивши докази у цій справі, погодився із заявленим предметом вимог Заявників у відповідному арбітражному розгляді DIAC, зокрема, з тим, що ефективний захист прав Заявників, за яким вони звернулись до арбітражу DIAC, не відбудеться, якщо до винесення остаточного рішення у цьому арбітражному розгляді будуть реалізовані стягнення за Договорами забезпечення на користь Постачальника.
16. Постачальник розпочав процедури звернення стягнень за Договорами забезпечення попри невиконання умов Остаточної угоди від 20 червня 2019 року, а тому, враховуючи, що кінцевий розмір порушених зобов`язань Відповідачів в арбітражному розгляді до винесення арбітражем рішення в частині стягнення коштів з них фактично є невизначеним, звернення стягнень за Договорами забезпечення є передчасним.
17. Керуючись статтями 149, 150, частиною третьою статті 152 та статтею 153 ЦПК України, Суд першої інстанції, з урахуванням наведених Заявниками аргументів щодо невиконання Постачальником та Підрядником умов Остаточної угоди від 20 червня 2019 року, враховуючи розмір заявлених у відповідному арбітражі вимог Заявників, дійшов висновку, що невжиття запитуваних Заявниками заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити справедливий та ефективний захист їх прав, за яким вони звернулись до арбітражу DIAC. Зокрема, Заявники не зможуть їх захистити в межах одного судового провадження за їх позовом без нових звернень до суду. Запропоновані заходи забезпечення позову у вигляді заборони звернення стягнення за Договорами забезпечення у повній мірі відповідають вимогам Ініціаторів арбітражу і не призведуть до порушення прав і інтересів Відповідачів в арбітражному розгляді.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
18. У червні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку, надійшла апеляційна скарга адвоката Тарасенкова Віктора Володимировича, який діє в інтересах Апелянтів, на зазначену ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня 2022 року (Постачальник заявив про своє приєднання до апеляційної скарги Підрядника відповідно до частини першої статті 363 ЦПК України).
19. В апеляційній скарзі Апелянти просять Верховний Суд скасувати оскаржувану ухвалу Київського апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні відповідної заяви Заявників про вжиття заходів забезпечення позову у зв`язку з арбітражною справою № 59/2022, яка знаходиться на розгляді арбітражу DIAC. Також Апелянти заявили про відшкодування судових витрат з попереднім визначенням їх суми, яка буде доводитись в подальшому відповідно до умов ЦПК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Узагальнені доводи Апелянтів
20. Апелянти вважають, що оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 17 травня 2022 року є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, а Суд першої інстанції прийняв судове рішення щодо іноземної юридичної особи за відсутності відповідної компетенції, неправомірно не вирішив питання про встановлення зустрічного забезпечення, неповно та неправильно встановив обставини справи, зокрема, щодо відсутності співмірності та невідповідності застосованих заходів забезпечення позову змісту вимог Заявників у зазначеному арбітражному розгляді.
21. Суд першої інстанції не з`ясував належним чином та не встановив зареєстроване місцезнаходження Апелянтів, що є необхідним для визначення компетенції суду на підставі частини третьої статті 152 ЦПК України. Заявники не довели належним чином, що хтось з Апелянтів має представництво в Україні. Заявники звернулись в український суд з відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову щодо іноземної компанії, яка не має ані майна, ані місцезнаходження в Україні. Компетенція Суду першої інстанції розглядати відповідну заяву Заявників фактично була аргументована тим, що Підрядник має представництво в Києві, а Постачальник за умовами Остаточної угоди від 20 червня 2019 року несе з ним солідарну відповідальність за виконання їх зобов`язань за цією угодою, що не відповідає вимогам ЦПК України.
22. Суд першої інстанції не дослідив належним чином структуру договірних стосунків Заявників та Апелянтів щодо будівництва Сонячної електростанції, в зв`язку з чим Суд першої інстанції проігнорував, що заявлений арбітражний розгляд жодним чином не пов`язаний з Договорами забезпечення, а звернення стягнення за цими договорами не вимагає отримання Апелянтами арбітражних рішень на свою користь. Договори забезпечення укладені для забезпечення виконання зобов`язань Замовника за пунктом 6.2. Остаточної угоди від 20 червня 2019 року, який регулює умови та порядок оплати послуг та робіт Апелянтів, передбачених Договорами ЕРС. Договори забезпечення мають власний порядок вирішення спорів, що виникають на їх підставі, який відмінний від арбітражного застереження Остаточної угоди від 20 червня 2019 року.
23. Заявлені Ініціаторами арбітражу вимоги в арбітражній справі № 59/2022 стосуються порушень Остаточної угоди від 20 червня 2019 року з боку Підрядника, а не Постачальника, і фактично, в контексті очікуваного від арбітражу результату, зводяться до грошових вимог. Процедури звернення стягнень за Договорами забезпечення ініційовані на користь Постачальника, а не Підрядника, у зв`язку із порушенням Замовником пункту 6.2. Остаточної угоди від 20 червня 2019 року. Звернення Заявників до арбітражу DIAC відбулось пізніше. Сума заборгованості перед Постачальником, яка виникла через порушення Замовником вимог пункту 6.2. Остаточної угоди від 20 червня 2019 року та через яку були ініційовані Постачальником відповідні процедури звернення стягнення, не підлягає взаємозаліку та відніманню, є незалежною та безвідкличною відповідно до умов пункту 11.4 цієї угоди. Цю заборгованість Заявники не оскаржують.
24. Суд першої інстанції не врахував, що право Постачальника на звернення стягнень, передбачених Договорами забезпечення, яке фактично є предметом всіх заявлених Заявниками заходів забезпечення позову, не охоплюється предметом вимог Ініціаторів арбітражу, заявлених в арбітражній справі № 59/2022. Разом з тим заходи забезпечення позову мають відповідати позовним вимогам, які є предметом зазначеного арбітражного розгляду.
25. Застосування Судом першої інстанції відповідних заходів забезпечення позову призводить до несправедливого обмеження законних прав Постачальника, які випливають із Договорів забезпечення, та є неприпустимими з огляду на необхідність співмірності їх з вимогами Ініціаторів арбітражу у відповідному арбітражному розгляді, що передбачено частиною третьою статті 150 ЦПК України.
26. Суд першої інстанції також порушив вимоги частини третьої статті 154 ЦПК України, оскільки не застосував зустрічне забезпечення.
27. В судовому засіданні представник Апелянтів підтримав доводи апеляційної скарги.
(2) Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
28. 05 липня 2022 року адвокат Дворцова О. Ю., яка представляє Заявників, передала до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу Апелянтів. 08 липня 2022 року нею було також передане до Верховного Суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Заявники вважають, що ухвала Київського апеляційного суду від 17 травня 2022 рокувідповідає вимогам законодавства та є обґрунтованою, тому апеляційна скарга Апелянтів має бути залишена без задоволення, а відповідне судове рішення без змін.
29. Заявники, звертаючись до Суду першої інстанції із Заявою про забезпечення, як на підставу їх вжиття посилались виключно на наявність реальної загрози ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту їх прав в межах зазначеної арбітражної справи № 59/2022. Показники ж фінансового стану Апелянтів, на думку Заявників, можуть мати значення для іншого критерію вжиття заходів забезпечення позову - вирішення питання ризику невиконання майбутнього рішення відповідного арбітражу.
30. Суд першої інстанції дослідив договірні стосунки між Заявниками та Апелянтами в тій мірі, в якій це було необхідно для вирішення питання задоволення Заяви про забезпечення. Детальний аналіз договірних відносин Заявників з Апелянтами та встановлення фактів того, чи вони були порушені, є завданням відповідного арбітражу, а не Суду першої інстанції, оскільки він не вирішує спір по суті. Для Суду першої інстанції достатньо було встановити факт існування спору між Заявниками та Апелянтами, який переданий на розгляд арбітражу DIAC, та наявність зазначених ризиків ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав Заявників в межах відповідного арбітражного розгляду. З цією метою Суд першої інстанції належним чином дослідив вимоги, викладені Заявниками у Заяві про арбітраж, про які вони заявили у Заяві про забезпечення. Зокрема, за умов позитивного рішення зазначеного арбітражу на користь Заявників, Апелянти будуть зобов`язані визнати наявність порушень Остаточної угоди від 20 червня 2019 року та усунути допущені недоліки Сонячної електростанції.